Роль громадських органiзацiй у поширеннi освiти на Подiллi в кiнцi ХРЖХ-на початку ХХ ст.
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
кружнi та районнi штаби, штаби легiонiв i дружин. Легiони складалися iз дружин, а дружини - iз загонiв Шомерiв (стражiв), Цофiм (розвiдники) та Зойвонiм (вовченята). [40]
РДврейська молодь серед iнших вiкових груп найбiльш активно брала участь у суспiльно-полiтичному життi краСЧни. Бiльшiсть СЧСЧ органiзацiй знаходилась пiд значним впливом нелегальних СФврейських партiй. Найбiльш впливовою серед них була РДдина всеросiйська органiзацiя СФврейськоСЧ молодi (РДВОСМ), яка у 1924 р. утворилася шляхом злиття ОСМ (органiзацiя сiонiстськоСЧ молодi) iз частиною бiло-блакитного Гашомеру та гуртка Кидимо (Вперед). ОСМ до злиття знаходилась ПРЖД впливом ПартiСЧ сiонiстiв-трудовикiв (СТП), а тому i РДВОСМ також певною мiрою знаходилась пiд СЧСЧ iдейним контролем. Офiцiйно РДВОСМ вважала себе неполiтичною органiзацiСФю. Це була централiзована органiзацiя iз внутрiшньою диiиплiною та значною кiлькiстю членiв. Основними напрямками СЧСЧ дiяльностi стала пiдготовка квалiфiкованих та свiдомих СФвреСЧв для розбудови Палестини, боротьба проти асимiляцiйних тенденцiй серед СФврейського населення та iншi.
Чiльне мiiе у роботi серед СФврейськоСЧ молодi займав Сiонiстсько-соцiалiстичний союз молодi (РЖРЖСЮФ). Ця органiзацiя була своСФрiдним комсомолом для Сiонiстсько-соцiалiстичноСЧ партiСЧ i дiяла нелегально, СЧСЧ метою було створення СФврейськоСЧ держави у Палестинi. Крiм цього, ЦСЮФ боровся за свободу полiтичних органiзацiй трудящих, легалiзацiю соцiалiстичних партiй та паластенизму, формування нацiональних СФврейських частин в армiСЧ та iнше. Його чисельнiсть складала понад 3 тис. осiб.
Сiонiстсько-соцiалiстична партiя утворилася у 1920 р. в результатi вiдСФднання частини активiстiв сiонiстськоСЧ трудовоСЧ партiСЧ. Вона визнавала класову боротьбу, проте тiльки в рамках парламентаризму. Як i iншi, ця партiя також мала утаСФмничений характер, члени якоСЧ, подiбно до СТП. у своСЧй роботi користувалися прiзвиськами, шифрували листи. СЧхнiм друкованим органом була Сiонiстсько-Соцiалiстична думка. На думку ДПУ, це була найбiльш стiйка, активна та небезпечна полiтична органiзацiя серед всього сiонiстського руху на УкраСЧнi.
Полiтичне забарвлення мала органiзацiя Югенд, яка обСФднувала сiонiстсько-соцiалiстичну молодь i пропагувала соцiалiстичнi iдеСЧ серед СФврейськоСЧ молодi та намагалася у них виховувати нацiональну самосвiдомiсть. Вона здiйснювала роботу у галузi економiки, зокрема, нею створювалися виробничi артiлi, здiйснювалася спiвпраця у цьому напрямку iз Гехалуц.
Окремо потрiбно вiдзначити сiонiстсько-соцiалiстичну федерацiю Дройр, яка прагнула обСФднати всi молодiжнi СФврейськi органiзацiСЧ в СФдиний союз сiонiстсько-соцiалiстичноСЧ молодi. Центр СЧСЧ знаходився у Варшавi, а на УкраСЧнi дiяло низка СЧСЧ розгалужень, зокрема, СЧСЧ групи працювали у КиСЧвськiй, Одеськiй, Подiльськiй губернiях.
Якщо проаналiзувати програмнi документи всiх сiонiстських партiй та органiзацiй, то СЧм були притаманнi такi вимоги:
- Нацiонально-культурна автономiя для СФвреСЧв.
- Вiльнi СФврейськi Ради у мiiевому та республiканському маштабi.
- Створення СФврейських вiддiлiв профспiлок.
- Геть режим терору над соцiалiстичною спiльнiстю.
- Геть СФвсекцiю та нацiональне пригнiчення СФвреСЧв тощо.
Серед СФврейського населення в УкраСЧнi було немало сiонiстських гурткiв. Найбiльш впливовими серед них були Тарбут, Бнейцiон (дiти Сiона) та згадуваний вище Кидимо. Наприклад, культурно-просвiтнииький гурток Тарбут користувався значною пiдтримкою сiонiстських органiзацiй. У 1922 роцi на потреби гуртка було зiбрано декiлька десяткiв мiльйонiв карбованцiв. За цi кошти гурток вiдкрив свiй клуб у КиСФвi при синагозi Ойгель-Йосиф по В Василькiвськiй. 23. який мав велику бiблiотеку СФврейських книг, СФврейськi школи на Подолi та у центрi КиСФва. Крiм цього, Тарбут створив гуртки для СФврейськоСЧ молодi з вивчення СФврейськоСЧ лiтератури та iсторiСЧ. [9, с.98]
РЖнтенсивний розвиток сiонiстського руху спричинив до активноСЧ боротьби керiвних структур iз ним. Основним методом цiСФСЧ протидiСЧ стали репресiСЧ проти активiстiв СФврейських органiзацiй, якi розпочалися на початку 1924 року. Наприклад, за 1923-1924 та 1925 роки було вислано за межi УкраСЧни 213 осiб. Проте репресiСЧ проти сiонiстiв, навпаки, ще бiльше прискорили рiст кiлькостi сiонiстських органiзацiй i вплинули на збiльшення чисельностi СЧх членiв та тих, хто СЧм спiвчував.
Боротьба радянськоСЧ держави iз сiонiстським рухом спричинила до зменшення кiлькостi органiзацiй i чисельностi в них. Як ми вже вiдзначали, на 1 сiчня 1926 р. налiчувалось приблизно до 30000 членiв цих органiзацiй, на 1 квiтня СЧх кiлькiсть становила 23000, а на 1 листопада - тiльки 14000.
На початку 20-х рокiв керiвнi структури краСЧни були слабкими у фiнансовому вiдношеннi i не могли особливо протидiяти мiцним СФврейським закордонним Суспiльним органiзацiям, якi вiдкривали своСЧ вiддiлення у РосiСЧ i в УкраСЧнi. Тому вживалися заходи з регламентацiСЧ СЧх дiяльностi, щоб взяту контроль над ними. На 3-й конференцiСЧ СФвсекцiй РКП, яка вiдбулась у 1921 р., вiдзначалося:
- Як тимчасово iснуючi СФврейськi суспiльнi органiзацiСЧ повиннi займатися лише наданням допомоги героям. Що постраждали вiд погромiв.
- Всi створенi ними установи повиннi при першiй можливостi перейти у розпорядження радорганiв.
- Стежити за тим. щоб дiяльнiсть цих органiзацiй не вiдхилялась за межi дозволеного.