Роль громадських органiзацiй у поширеннi освiти на Подiллi в кiнцi ХРЖХ-на початку ХХ ст.
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
вини XIX - початку XX столiття був не iз кращих.
Колонiальне становище краю, подiленого мiж АвстрiСФю й РосiСФю, засилля польського, росiйського й нiмецького помiщицтва и чиновництва гальмувало культурний розвиток народу. У Австро-Угорськiй iмперiСЧ на 70-80-тi роки XIX ст. сформувалася виразно антинародна система освiти. Для дiтей украСЧнцiв призначалася у бiльшостi випадкiв лише початкова школа. На Тернопiллi, де на початку XX ст. проживало понад 1 млн. чоловiк, в 1901 р. дiяло лише пять гiмназiй, та й тi з польською мовою викладання. Лише 1906 року була вiдкрита перша украСЧнська гiмназiя в Тернополi. В украСЧнських повiтах краю в пятiй частинi сiл шкiл не було взагалi. В РосiСЧ ж, де украСЧнську мову взагалi не визнавали, шкiл з рiдною мовою викладання, у тому числi на Подiллi, не було зовсiм. [37, с.157]
Отже, впродовж другоСЧ половини XIX ст., попри всi перешкоди, зокрема посилення централiзованого iмператорського управлiння, деструктивнi забороннi процеси на Подiллi, створюються першi украСЧнськi iнституцiСЧ, визначаються яскравi постатi в галузi свiтськоСЧ та духовноСЧ освiти. Духовно-освiтнi заклади набувають як релiгiйного статусу так i свiтського характеру.
У другiй половинi XIX ст. вiдбулося територiальне розСФднання украСЧнських земель, завершилося формування украСЧнськоСЧ нацiСЧ, ускладнилася соцiальна структура та полiтизувалося суспiльне життя. Всi цi явища та процеси залишили помiтний вiдбиток на розвитковi культурноСЧ сфери. Зокрема, буржуазнi реформи розширили межi культурницько-просвiтницькоСЧ дiяльностi, створили новi умови для позитивних зрушень у культурi. Поява альтернативних центрiв влади (земств), гласнiсть, правовий захист прав людини, перетворення унiверситетiв на осередки вiльнодумства тощо суттСФво змiнили атмосферу в суспiльствi, створили передумови для переходу до цивiлiзованiших форм спiвжиття. Традицiйний монолог офiцiйноСЧ влади дедалi бiльше поступався мiiем дiалогу влади з суспiльством. Позитивним зрушенням у культурнiй сферi сприяли i модернiзацiя економiки та завершення промислового перевороту, якi змiцнили матерiальну базу культури, стимулювали розвиток освiти та науки. Домiнуюча в першi пореформенi роки iдеологiя народництва не тiльки кликала до здiйснення революцiСЧ, вона орiСФнтувала увагу iнтелiгенцiСЧ на селянство, у середовищi якого збереглися в незайманому виглядi християнська мораль та нацiональна культура. Ця орiСФнтацiя зумовила вивчення проблем етнографiСЧ, фольклору, мови, а також стимулювала бажання в значноСЧ частини украСЧнськоСЧ рiзночинноСЧ iнтелiгенцiСЧ активно сприяти народнiй освiтi, пiдвищувати культурний рiвень селянства. [5, с.34]
За цих умов величезну роль в iсторiСЧ нашого народу вiдiграло культурно-освiтнСФ товариство Просвiта. Його засновано у Львовi 8 грудня 1868 року. До 1914 р. майже не було села чи мiста в Галичинi, де не було б мiiевих осередкiв Просвiти. Товариство сприяло органiзацiСЧ спорiднених товариств Рiдна школа, Союз украСЧнок, наукового товариства iменi Шевченка, Вiдродження, Сiльський господар. У цьому числi були й молодiжнi товариства: Сiч, Сокiл. Це були патрiотичнi спортивно-молодiжнi товариства, якi згодом вiдiграли важливу роль у формуваннi украСЧнського сiчового стрiлецтва.
Товариство видавало дешевi книжки для народу. Через друковане слово, читальнi, самоосвiтнi гуртки, театральнi, спiвочi, музично-iнструментальнi гуртки товариство вносило в широкi маси украСЧнського люду культуру, знання, нацiональну свiдомiсть.
Просвiтницьку дiяльнiсть безкорисливо вели гiмназисти, вчителi, священики. Кошти для дiяльностi товариства збиралися членськими внесками, платними заходами, дарчими записами. Наскiльки народ дорожив Просвiтою, видно з того, що день заснування Просвiти 8 грудня вважався нацiональним святом. [54, с.262]
Отже, не дивлячись на всi перешкоди, зокрема посилення централiзованого управлiння, деструктивнi забороннi процеси, вiдмiна крiпосного права в Росiйськiй iмперiСЧ сприяла дальшому поштовху до розвитку народноСЧ освiти в СЧСЧ окраСЧнах, в тому числi i в Подiльськiй губернiСЧ. На Подiллi створюються першi украСЧнськi iнституцiСЧ, визначаються яскравi постатi в галузi свiтськоСЧ та духовноСЧ освiти. СтворюСФться система чоловiчоСЧ та жiночоСЧ середньоСЧ освiти.
Таким чином, на розвитку освiти в Подiльськiй губернiСЧ сильно позначились прояви полiтичноСЧ стратегiСЧ iмперського уряду, спрямованоСЧ на асимiляцiю украСЧнцiв. Про це засвiдчуСФ низький рiвень освiченостi серед молодi - прогресивних сил украСЧнського суспiльства, якiй навязувалась росiйська мова. Запровадженням чужоСЧ мови у освiтнiй процес навчальних закладiв на Подiллi росiйський уряд хотiв виховати поколiння слухняних рабiв iмперiСЧ.
Тому можна стверджувати, що освiта в значнiй мiрi виступала iнструментом полiтики царату вiдносно нацiональних меншин, а не була повнiстю направлена на лiквiдацiю безграмотностi i становостi в СЧСЧ здобуттi. Ситуацiя покращилась лише з приходом до влади на короткий перiод УкраСЧнськоСЧ ЦентральноСЧ Ради. В цей час освiта перестала виконувати полiтичнi функцiСЧ i почались закладатись СЧСЧ пiдвалини в сучасному розумiннi.
РОЗДРЖЛ 2. РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНРЖЗАЦРЖЙ НА ПОШИРЕННЯ ОСВРЖТИ НА ПОДРЖЛЛРЖ НАПРИКРЖНЦРЖ ХРЖХ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛРЖТТЯ
Дослiджуваний перiод характеризуСФться поступовим розширенням спектру громадського життя в мiстах. Одним iз його проявiв була багатогранна дiяльнiсть р