Розвиток пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв у роботi над фразеологiзмами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
упина, знамення часу, спiвати Лазаря тощо. Будь - який крилатий вислiв, афоризм, прислiвя або iдiоматичний вираз мають елементи виразностi [42, 65].
Серед словесних груп, нерозкладних за структурою i цiлiсних за значенням, звертають на себе увагу термiнологiчнi словосполучення, поява яких зумовлена постiйним розвитком рiзних галузей науки, технiки, мистецтва та iн.
Термiнологiчнi словосполучення можуть мати двочленну, рiдше тричленну i бiльше структуру: атомна енергiя; регресивна асимiляцiя; масштаб цiн; капiтан першого рангу; старший сержант технiчноСЧ служби.
Щодо приналежностi складених термiнiв до фразеологiчноСЧ системи мови у науковiй лiтературi спiвiснуСФ кiлька поглядiв. В. В. Виноградов вважаСФ за цiлком можливе залучати складенi термiни до класу фразеологiчних одиниць: Окремо повиннi бути розгляненi цiлiснi словеснi групи, що СФ термiнами, тобто виступають у функцiСЧ найменування, пише вiн. Пряме, логiчно виправдане вiдношення термiна до позначуваного ним предмета чи поняття створюСФ нерозривнiсть фразовоСЧ структури, робить вiдповiдну словесну групу еквiвалентом слова [18, 358].
Пiдкреслюючи ознаку цiльностi номiнацiСЧ, яка пануСФ над структурною окремiстю, О. Ахманова вважаСФ усi складенi термiни i найменування також органiчною частиною фразеологiСЧ. РЖз суттСФвими обмеженнями вiдносять складенi термiни до фразеологiчноСЧ системи С. Ожегов i Б. Ларiн. На думку С. Ожегова, переважна бiльшiсть складених термiнiв являСФ собою вiльнi словосполучення, якi з мовного погляду зберiгають усi ознаки вiдношень означення i означуваного, вiдношення роду i виду, наприклад, площа нагрiву, температура топлення, усiчений конус. Фразеологiчними одиницями С. Ожегов вважаСФ складенi термiни лише типу коротке замикання, благороднi метали, пiвнiчне сяйво i под.
У складi фразеологiчних фондiв мови розглядаСФ термiнологiчнi словосполучення сучасна лексикографiчна практика: i перекладнi, i загальномовнi тлумачнi словники вiддають належне цiй категорiСЧ лiнгвiстичних одиниць, подаючи СЧх або разом iз класичними фразеологiчними одиницями або видiляючи СЧх в окрему спецiальну рубрику [51, 51].
За функцiональними ознаками до фразеологiчних зворотiв близькi афоризми, сентенцiСЧ, аксiоми тощо. Це види мовних висловiв, що СФ важливими засобами вислову рiзних понять.
Афоризми (з грецьк. - визначення, вислiв) - це короткi, влучнi, оригiнальнi вислови або судження, що формуються в одному, двох або бiльше реченнях, авторами яких СФ переважно видатнi представники лiтератури, мистецтва, науки, культури. Афоризми мiстять загальну фiлософську, моральну, етичну думку, СФ яскравими за звучанням, мають своСФрiдно пiднесене стилiстичне, зокрема риторичне, забарвлення. Часто будуються на синтезi i парадоксi:
Хто любив - той не забув,
Хто забув - той не любив.
Хто любив i все ж забув,
Видно, вiн любить забув.
Сентенцiя (з лат. - думка, судження) - це лаконiчно i влучно схоплений вислiв морально-повчального або фiлософського змiсту. СвоСФю структурою i змiстом сентенцiя близька до прислiвСЧв. Наприклад: Вiрний приятель - то найбiльший скарб.
Цитата (з лат. - проводжу, проголошую) - це дослiвний уривок, вислiв, фрагмент з тексту чи статтi або чиСЧсь слова, що подаються письмово або усно. Цитата не пiдлягаСФ нi структурнiй, нi семантичнiй змiнi. Наприклад: Примарний блиск живе одну хвилину, правдивому немаСФ у вiках загину (Й.В.Гете "Фауст").
Аксiома (з грецьк. - значиме, засвоСФне положення) - це вислiв-твердження певноСЧ теорiСЧ, що приймаСФться без доведення i служить пiдставою для доведення iнших тверджень. Зi структурноСЧ сторони аксiома характеризуСФться переважно стабiльним, чiтко встановленим розташуванням компонентiв в рамках всього вислову. З семантичноСЧ сторони аксiома у своСЧй смисловiй сукупностi виражаСФ певну незаперечну iстину, що не потребуСФ доказiв. Аксiоматичнi вислови вiдiграють важливу роль у мовi, пiдкреслюють СЧСЧ естетичний характер i СФ невiдСФмною складовою частини мовного стилю науки i технiки. Наприклад: Земля обертаСФться навколо своСФСЧ осi; нiчого нема без причин; дiя вiдповiдаСФ протидiСЧ (акцiя вiдповiдаСФ реакцiСЧ). Ряд аксiоматичних виразiв наближаСФться своСФю структурою до фразеологiчних сполучень. Наприклад: Без повiтря, води i свiтла людина не може iснувати [30, 89].
Фонд прислiвСЧв, приказок, крилатих висловiв i складених термiнiв формувався протягом багатьох сторiч зусиллями не одного поколiння. Цi та iншi фразеологiчнi звороти вживаються у рiзних стилях мови i надають СЧй виразностi, динамiчноСЧ тональностi, нацiональноСЧ самобутностi.
Емоцiйно забарвленi фразеологiзми широко використовуються в художньо-белетристичному, публiцистичному, розмовно-побутовому та епiстолярному стилях лiтературноСЧ мови.
У дiловому та науковому стилях фразеологiми не мають помiтних експресивних властивостей, емоцiйного забарвлення i образностi: порушити питання, згiдно з оригiналом, закликати до порядку, лiквiдувати заборгованiсть, охорона природи, експериментальне стадо (також поле, дiлянка) та iн.
Частина фразеологiзмiв уживаСФться в усiх стилях мови i вважаСФться стилiстично нейтральною, наприклад: крок за кроком, так чи iнакше, нiчого подiбного, замкнене коло, поставити крапку, мати на увазi, зрозумiла рiч, знайти спiльну мову та iн.
Широкi функцiонально-стилiстичнi можливостi фразеологiчних зворотiв зумовлюються також i тим, що СЧм властива синонiмiчнiсть: