Розвиток пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв у роботi над фразеологiзмами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?м тiльки в дiалектичнiй СФдностi своСФСЧ форми i змiсту. Фразеологiзмам властивi своСЧ диференцiйнi ознаки: фразеологiчне значення, компонентний склад, граматичнi категорiСЧ, вiдтворюванiсть. Сукупнiсть мовних одиниць, що характеризуються цими диференцiйними ознаками, становить предмет i обсяг фразеологiСЧ як лiнгвiстичноСЧ диiиплiни [1, 13].
Широкого визнання у мовознавствi здобула семантична класифiкацiя, опрацьована В. В. Виноградовим. В основу його фразеологiчноСЧ теорiСЧ покладено ступiнь видозмiни значення слова у рiзних синтаксичних i стилiстичних умовах фразотворення.
В.В. Виноградов, подiляючи фразеологiчнi одиницi на три групи зрощення, фразеологiчнi СФдностi i фрзеологiчнi сполучення - показав, що фразеологiчнi одиницi мають рiзний ступiнь спаяностi своСЧх компонентiв, вперше так виразно протиставив СЧх вiльним словосполученням, пiдкресливши, що вони вiдтворюються у мовленнi як сталi одиницi, СЧм властивi внутрiшнi структурнi ознаки. Саме цим, передусiм, i пояснюСФться наявнiсть чималоСЧ кiлькостi фразеологiчних висловiв, що СЧх не можна строго вiднести до того чи iншого типу за ступенем спаяностi компонентiв, та й до вiльного сполучення вони не належать [42, 38].
Фразеологiчнi зрощення семантично неподiльнi фразеологiчнi одиницi, у яких цiлiсне значення невмотивоване, тобто не випливаСФ iз значень СЧх компонентiв: бити багла (ледарювати); пекти ракiв (червонiти); дати кучми (побити); собаку зСЧсти(набути досвiду); на руку ковiнька (вигiдно); як пить дати (обовязково), ляси точити (вести пусту розмову), байдики бити (ледарювати), березовоСЧ кашi всипати (побити), скакати в гречку (порушувати шлюбну вiрнiсть), ряст топтати (жити, ходити), розбити горщик (глек) (посваритися), кури не клюють (багато), як кiт наплакав (мало), облизня пiймати (зазнати поразки, невдачi), замилювати очi (обдурювати), перемивати (перетирати) кiсточки (судити когось, розносити плiтки про когось), пiвня пускати (вчинити пожежу), рукою подати (близько, поруч), свиню пiдкласти кому (завдати прикрощiв комусь, дiяти пiдступно), на ладан дихати (бути на гранi смертi, загибелi), у сорочцi родитися (бути щасливою людиною, мати в усьому удачу) та iн.[1, 43].
За визначенням В.В. Виноградова, фразеологiчнi зрощення являють собою своСФрiднi складнi синтаксичнi слова. Компоненти фразеологiчних зрощень нагадують морфеми у словах. Як i слова з невивiдною основою, вони позбавленi внутрiшньоСЧ форми. Лише глибоке етимологiчне дослiдження може допомогти розкрити механiзм становлення фразеологiчних зрощень i зясувати, чому саме цi слова-компоненти спонукали появу цiлiсного значення [30, 53].
Фразеологiчнi СФдностi теж цiлiснi за змiстом, вони мають СФдине неподiльне значення, але це значення окремих слiв, якi утворюють сполучення з образним узагальненим значенням: пятами накивати, тримати язик за зубами, молоти язиком, губу копилити, повiсити носа, гнути спину, нi пари з уст (мовчати), вивести на чисту воду (викрити), прикусити язика (замовкнути), тримати (держати) камiнь за пазухою (таСЧти зло проти когось), кров з молоком (здоровий, вродливий), переливати з пустого в порожнСФ (вести безпредметнi розмови), нi свiт нi зоря (рано), пятами накивати (тiкати), молоти (чесати) язиком (вести пусту розмову), танцювати пiд чиюсь дудку (виконувати чиСЧсь бажання, пiдкорятися комусь), морський вовк (старий, досвiдчений моряк), без ножа рiзати кого (ставити кого-небудь у скрутне становище), сiм пятниць на тиждень (про нестiйку людину, що мiняСФ своСЧ погляди), носити смiття з хати (робити розголос про щось), жими руками жар загрiбати (непорядно користуватися результатами чужоСЧ працi) та iн.
Фразеологiчнi СФдностi, як i зрощення, теж семантично неподiльнi i виражають цiлiсне значення, але на вiдмiну вiд фразеологiчних зрощень вони мають умотивоване значення. У своСФму компонентному складi фразеологiчнi СФдностi вмiщують такий елемент, який сприяСФ мотивацiСЧ значення фразеологiзм в цiлому. Крiм того, у фразеологiчних СФдностей граматичнi стосунки мiж компонентами вiдносно легко розрiзнити i можна звести до живих сучасних звязкiв. Образнiсть значення, яка сприяСФ нерозкладностi фразеологiчного зрощення i фразеологiчноСЧ СФдностi, не дозволяСФ замiни компонентiв фразеологiзму без втрати значення цiлого, а значить i втрати виразу як мовноСЧ одиницi. У той же час фразеологiчнi СФдностi i зрощення можуть бути замiненi iншими синонiмiчними фразеологiзмами або словами. Завдяки такiй СЧх властивостi В. Виноградов вважаСФ фразеологiчнi СФдностi i фразеологiчнi зрощення потенцiальними еквiвалентами слiв [1, 45-47].
Третiм типом фразеологiчних одиниць СФ фразеологiчнi сполучення, до складу яких входять слова, що не втратили самостiйностi, проте мають обмеженi звязки з iншими словами. Вони виявляють своСФ значення лише з певним, замкненим колом слiв, наприклад: смiх розбираСФ, зло бере, охопив смуток, набратися лиха, порушити питання, винести подяку (скласти подяку), взяти в шори, порушити справу i т. iн. Фразеологiчнi сполучення становлять тип фраз, створюваних реалiзацiСФю звязаних значень слiв, наприклад: справа честi, людина великого серця, скатертю дорога, розбити вщент, шкiрити зуби, покласти голову, (не) спускати очей, звiльнити з роботи, храм науки, добитися перемоги, добрi намiри, закiнчити вчасно, було не було, брати верх, впадати в око, точка зору, бути не в дусi, наша взяла