Розвиток пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв у роботi над фразеологiзмами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?тей, як ввiчливiсть, чемнiсть, тактовнiсть, уважнiсть, доброзичливiсть, стриманiсть. Виражаються цi якостi через певнi мовленнСФвi дiСЧ [74, 19].
Виконуючи настанови навчальноСЧ програми, вчителi мають якнайбiльше уваги придiляти розвитковi мовлення учнiв, розширенню СЧхнього загального i мовного свiтогляду. РЖстотну роль тут вiдiграСФ робота з фразеологiзмами, ознайомлення з фразеологiчним багатством украСЧнськоСЧ мови, вироблення навичок користування цими виражальними засобами. Проте не можна, на жаль, сказати, що роботi над фразеологiСФю придiляСФться достатня увага на уроках у бiльшостi наших початкових i середнiх шкiл.
Особливостi оволодiння фразеологiчним багатством украСЧнськоСЧ мови в початкових класах СФ предметом вивчення таких методистiв: Соловець Л., Тесленко О., ЛяховоСЧ Т., Барабаш В., Мельничайка В. та багатьох iнших.
З фразеологiчними зворотами стiйкими словосполученнями, змiст яких часто прирiвнюСФться до значення слова, учнi знайомляться аж у 5 класi. У молодших класах ця робота, як така, програмою не передбачена, i тому багато вчителiв навiть не намагаСФться розяснювати дiтям суть таких словосполучень, хоч учнi постiйно стикаються з ними, читаючи художнi тексти як програмовi, так i призначенi для позакласного опрацювання. Очевидно, цi класоводи вважають, що значення фразеологiчних висловiв школярi зрозумiють на основi власного мовного досвiду або контексту.
Практика показуСФ, що такi сподiвання на стихiйне засвоСФння дiтьми мовних засобiв не завжди обТСрунтованi. Нерiдко молодшi школярi, не розумiючи значення фразеологiзму, все ж схоплюють у цiлому змiст тексту, i нерозумiння залишаСФться непомiченим нi вчителем, нi самими учнями. Таке читання аж нiяк не сприяСФ виробленню в учнiв уваги до слова, бiльше того, в них може вкорiнитися шкiдлива думка, нiби для розумiння цiлого тексту зовсiм не обовязково вникати у суть кожноСЧ деталi. Часом дiти, мислячи конкретно, сприймають фразеологiзми буквально, на основi лексичних значень СЧхнiх компонентiв. Це теж створюСФ значнi перешкоди у засвоСФннi змiсту прочитаного. Натрапивши, наприклад, на реплiку: ось де собака заритий, учень починаСФ думати, про якого собаку йдеться, хто i коли його зарив, перестаСФ стежити за розвитком сюжету. РЖ, розумiСФться, чим менш досвiдчений читач, тим частiше така небезпека йому загрожуСФ. Це мусять враховувати класоводи, якi мають справу саме з читачами-початкiвцями.
Робота проводиться у практичному планi ознайомлення зi значенням стiйких словосполучень, фактами багатозначностi фразеологiзмiв, СЧх прямого й переносного змiсту. На уроках мови це повязуСФться з опануванням граматики i правопису, при читаннi - зi спостереженнями над словом i стiйкими словосполученнями в художньому мовленнi. Обсяг i кiлькiсть виучуваного матерiалу визначаСФ вчитель, враховуючи його доступнiсть i доцiльнiсть [6, 19].
Недолiки в засвоСФннi фразеологiзмiв не обмежуються лише тим, що учнi не розумiють СЧхньоСЧ семантики. РД чимало фразеологiчних зворотiв, цiлком зрозумiлих молодшим школярам. До них належать передусiм тi, складовi частини яких зберегли або майже зберегли своСФ лексичне значення (тiльки його й бачили, брати за душу, не спускати ока, стояти на своСЧм, наступати на пяти i т. iн.) або ж тi, що поширилися у мiiевому розмовно-побутовому мовленнi. РЖ все ж учнi вдаються до фразеологiзмiв надзвичайно рiдко. Мабуть, у процесi навчання дiти зазнають надто великого впливу науковоСЧ i дiловоСЧ мови, тому на уроках вислови, характернi для повсякденного мовлення, сприймаються ними як недоречнi. Навряд чи треба доводити, що це негативно позначаСФться на мовному розвитку школярiв.
Починати ознайомлення з фразеологiчними зворотами слiд з перших рокiв шкiльного навчання. Для такоСЧ роботи бажано використовувати фразеологiчнi вислови з чiтко визначеним компонентним складом i стiйкою структурою, найбiльш поширенi, доступнi для розумiння учнiв молодших класiв. Як мiнiмум, треба довести до свiдомостi дiтей суть тих фразеологiзмiв, що трапляються у текстах пiдручникiв, звертаючи основну увагу на особливостi СЧхньоСЧ семантики [42, 41].
Формування в школярiв навичок роботи з фразеологiчним словником теж маСФ дуже важливе значення. Вмiння ним користуватися сприяСФ збагаченню мови дiтей, розвиваСФться память, пiдвищуСФться грамотнiсть, виховуСФться звичка працювати самостiйно.
Навчати молодших школярiв умiнню користуватися фразеологiчним словником доцiльно в три етапи:
1. Пояснення на прикладах як користуватися словником.
2. Виконання вправ на знаходження потрiбних зворотiв.
3. Виконання фразеологiчних завдань на збагачення знань i самоконтролю.
Перед цим учитель пояснюСФ вихованцям значення фразеологiзмiв, потiм пропонуСФ СЧм дати своСФ тлумачення стiйких зворотiв, що порiвнюються зi словниковим.
Уже в початкових класах варто систематично збагачувати фразеологiчний словник, записувати вислови у спецiальнi словники, якi школярi можуть вести в алфавiтному порядку або за темами, причому цi словники бажано зберiгати протягом всього навчання, поповнюючи СЧх.
Користуватися фразеологiчним словничком-мiнiмумом корисно не лише на уроках украСЧнськоСЧ мови, а й на iнших, а також на позакласному читаннi. Його можна застосовувати i для перекладiв з росiйськоСЧ мови на украСЧнську. Словник буде необхiдний у роботi з синонiмами.
Важливо не лише кiлькiсно збагатити словник школярiв, а й виробити в них навички самоконтролю, розумiння значень окремих компонентiв цiлiс