Розвиток пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв у роботi над фразеологiзмами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Детальнiше у питаннi 2.4.
2.4 Система вправ iз фразеологiзмами як дiСФвий засiб розвитку пiзнавального iнтересу до вивчення рiдноСЧ мови
Сьогоднi, коли практичне оволодiння мовними засобами визнаСФться найголовнiшим завданням шкiльного курсу мови, до системи вправ ставляться значно вищi вимоги, СЧх роль вже не зводиться до закрiплення матерiалу уроку, до розпiзнавання й аналiзу мовних фактiв. Все частiше використовують вправи для синтезу вiдомостей, набутих учнями на рiзних уроках, для систематизацiСЧ широких, комплексних теоретичних питань i для звязку граматики з рiзними аспектами вивчення рiдноСЧ мови формуванням правильного мовлення, виробленням умiння аналiзувати лiтературнi тексти, удосконаленням стилю усних i писемних висловлювань учнiв.
Важливо, щоб учитель добре орiСФнтувався в тiм, якi бувають типи i види вправ, у чому полягаСФ СЧх навчальний ефект, бо тiльки в такому разi вiн зможе на кожному конкретному етапi навчального процесу обирати тi форми роботи, що забезпечать поступове, але неухильне поглиблення знань i пiдвищення мовноСЧ вправностi учнiв [44, 59].
Результати експериментального дослiдження показали, що вправи, якi спрямованi на активiзацiю фразеологiчних одиниць, подаються в недостатнiй кiлькостi.
Для практичного оволодiння фразеологiСФю учнi повиннi знати не лише семантику, але i форму фразеологiзмiв.
Як показав експеримент, пiд час вживання фразеологiзмiв у мовленнi учнiв допускаються мовнi та мовленнСФвi помилки. Вiдповiдно, це говорить про те, що при розробцi системи вправ потрiбно видiляти два СЧх види мовнi та мовленнСФвi.
Так, РЖ. Рахманов, висловлюСФ свою думку щодо мовних та мовленнСФвих вправ, яка обумовлена СЧх призначенням.
Основна мета мовних вправ засвоСФння конкретного мовного матерiалу, його форми, значення, вживання; формування уявлення про мовну систему. Мета мовленнСФвих вправ вiдтворення мовного явища в мовленнi, розумiння на слух, тренування спонтанного вживання вивчених явищ, без усвiдомлення СЧх сутi на момент мовлення [61, 81].
Зважаючи на те, що ознайомлення учнiв початкових класiв з фразеологiчними одиницями вiдбуваСФться практично, то мовнi вправи займають невелику частку. ЗасвоСФння теоретичних вiдомостей про фразеологiзми не СФ самоцiллю; одночасно необхiдно формувати вмiння вживати фразеологiзми у мовленнi. ОперацiСЧ з мовним матерiалом вже на початковому етапi можуть бути реалiзованi з врахуванням СЧх мовленнСФвоСЧ спрямованостi i спiввiдноситися iз ситуацiСФю спiлкування.
Змiст програм з украСЧнськоСЧ мови для початковоСЧ школи орiСФнтуСФ на активiзацiю мовленнСФвих вправ, якi повязанi iз формування певних навичок.
Для розробки системи вправ важливою СФ класифiкацiя, яка враховуСФ вiдмiнностi процесiв формування навичок розумiння i навичок продукування мовлення, що передбачаСФ два типи вправ рецептивнi i продуктивнi.
Такий подiл вправ розкриваСФ рiзноманiтнi прийоми для формування вмiнь i навичок аудiювання, говорiння i письма.
На рiвнi фразеологiСЧ, мета рецептивних вправ формування i розвиток умiнь сприймати одиницi мовлення як структурно семантичне цiле в процесi читання i аудiювання, що СФ важливим у планi адекватного розумiння фразеологiчних одиниць. Призначення продуктивних вправ формування навичок вживання фразеологiзмiв в усному i писемному мовленнi [62, 78].
Крiм названих класифiкацiй, у лiнгводидактицi видiляють i iншi. Так, виходячи з характеру навчальноСЧ дiяльностi, видiляють iмiтацiйнi, оперативнi, продуктивно творчi, механiчнi i творчi вправи.
П. Шубiн розглядаСФ повторювальнi, пiдстановчi, конструктивнi, трансформацiйнi, перекладнi i творчi вправи [87, 307].
Ю. Пассов мовнi, трансформацiйнi, перекладнi, пiдстановчi, типу питання вiдповiдь, мовленнСФвi [55, 58].
М. Демяненко, К. Назаренко, С. Кисла рецептивнi, рецептивно-продуктивнi (рiзного роду замiни, трансформацiСЧ, заповнення пропускiв, складання планiв за готовим текстом, завершення розповiдi та iн.) i продуктивнi (вiд назвiть предмети до складiть розповiдь).
РЖ. Салiстра пiдготовчi та мовленнСФвi.
Не випадково В. Скалкiн, описуючи типи вправ, не обмежуСФться одним термiном, а наводить по декiлька, якщо вони вiдповiдають одному видовi навчальноСЧ роботи: перший тип (тi, що мають метою актуалiзацiю певних форм) тренувальнi, некомунiкативнi, первиннi i т. д.; другий тип (нерегульована активiзацiя мовного матерiалу в умовах практики мовлення)власне мовнi, комунiкативнi, ситуативнi, творчi, синтетичнi, мовленнСФвi i т. д. Як бачимо, навiть такий перелiк термiнiв не СФ вичерпним [69, 13].
Проте, розгляд фразеологiчноСЧ роботи в якостi особливого аспекту розвитку пiзнавального iнтересу, визнання фразеологiзму одиницею навчання, оволодiння якою передбачаСФ процес формування фразеологiчних умiнь i навичок, стали вiдправною точкою для розробки комплексу вправ, в основi якого лежить формування фразеологiчних умiнь i навичок.
Як вже зазначалося, завданням вивчення фразеологiСЧ на початковому етапi СФ оволодiння фразеологiчними одиницями на практичному рiвнi. Виходячи з цього, запропонований комплекс вправ спрямований на практичне засвоСФння одного з рiвнiв мови, що передбачаСФ формування пiзнавального iнтересу як до вивчення фразеологiчних зворотiв, так i до оволодiння украСЧнською мовою в цiлому.
Беручи до уваги специфiку початковоСЧ школи щодо