Розвиток пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв у роботi над фразеологiзмами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
про яку людину так говорять у народi?
Нi за холодну воду не вiзьметься.
Палець об палець не вдарить.
4. Що обСФднуСФ прислiвя кожноСЧ групи? Добери узагальнене слово до кожноСЧ з груп.
1. Праця годуСФ, а лiнь марнуСФ.
Хто не робить, той не СЧсть.
Така робота нi в тин, нi в ворота.
Що посiСФш, те й пожнеш.
Маленька праця краща за велике бездiлля.
Дружно працювати втоми не знати.
2. Дерево сильне корiнням, а людина знаннями.
Знання людинi як крила пташинi.
Хто багато читаСФ, той багато знаСФ.
Людина без знань як риба без води.
Великi знання починаються з малоСЧ книжки.
Вiк живи, вiк учись.
5. Обернений диктант.
Замiни диктованi слова вiдповiдними фразеологiзмами.
Гарний, безлiч, сумний, щезнути, загордитися, утекти, перестаратися.
6. Замiнiть вилови правого стовпчика словосполученнями з лiвого.
Дружно жити душа в душу
привертати увагу збитися з нiг
дуже втомитися нi живий нi мертвий
цiлодобово ламати голову
дуже переляканий зелена вулиця
напружено думати зачепити за живе
вiльний шлях впадати в око
дуже хвилюватися нi вдень нi вночi.
7. Прочитайте вислови. Пояснiть СЧх значення.
Вiд випадку до випадку; за два кроки; без року тиждень;кривити душею; за холодну воду не братися; нiколи й угору глянути; нi слуху нi духу.
8. Замiнiть пiдкресленi вирази одним словом.
1. Ходiмо додому, бо там мати мiiя собi не знаходить.
2. Я лiг на лiжко i заснув як убитий
3. Усю Десну знав як свою долоню.
4. Сергiй ходив як осiння хмара.
5. Вони росли як горох при дорозi.
9. Вiдновiть прислiвя i пояснiть СЧх змiст. Скористайтеся довiдкою.
1. Лiто забираСФтАж.
2. Якщо не навчив батько, тАж.
3. Краще без вечерi лягати, тАж.
4. Хто багато читаСФ тАж.
5. Як голова сивiСФ, тАж.
6. Дiти плачуть, тАж.
Довiдка: а у матерi серце болить; то чоловiк мудрiСФ; а зима зСЧдаСФ; то не навчить i дядько; той багато знаСФ; але без боргiв уставати.
3. Вправи на пiдбiр синонiмiв та антонiмiв до поданих фразеологiзмiв
1. До поданих висловiв доберiть синонiмiчнi, скориставшись довiдкою.
Довiдка:
Золотi руки лiкоть в лiкоть
заплющувати очi майстер на всi руки
плечем до плеча дивитись крiзь пальцi
одним словом кiт наплакав
один на один сам на сам
крапля в морi ганяти вiтер вулицями
бити байдики коротше кажучи.
2. До висловiв з лiвоСЧ колонки доберiть антонiми з правоСЧ.
Закачувати рукави у найгiршому випадку
у кращому випадку в останню чергу
в першу чергу спустивши рукави.
3. Замiнiть у поданих висловах прикметники антонiмами. Як ви розумiСФте СЧх змiст?
Низька (висока) оцiнка, вузьке (широке) коло, легка (важка)задача, добра (погана) новина, холодна (тепла) зустрiч, з важким (легким)серцем, мiцне (слабке)здоровя.
4. Замiнiть вислови близькими за змiстом дiСФсловами.
Брати за душу (хвилювати), тримати у головi (памятати), бити тривогу (турбуватися), тремтiти як осиковий лист (лякатися), покласти голову (загинути), продавати зуби (смiятися), продавати душу (зраджувати), накивати пятами (втiкати), ревiти бiлугою (плакати), нi живий нi мертвий (перелякатися), ламати голову (обдумувати), зуб на зуб не попадаСФ (змерзнути), мов у воду впасти (зникнути), вкладати всю душу (старатися), крутити носом (вередувати).
5. Замiнiть пiдкресленi вислови близькими за значенням словами i словосполученнями.
Знати як своСЧх пять пальцiв дуже темно
не бачити як своСЧх вух повiльно
надворi хоч в око стрельни нiколи
працюСФ як вiл у ярмi невiдомо коли
дав як кiт наплакав добре
говорить як сонна муха багато
прийде як рак свисне мало.
6. До поданих фразеологiзмiв доберiть iз довiдки усталенi вирази з протилежним значенням, у дужках пояснiть лексичне значення.
Зразок. Бити байдики (ледарювати) гнути спину (працювати).
Тримати язик за зубами, пасти заднiх, на всiх парах, душа в душу, без сьомоСЧ клепки в головi, язик без кiсток, хвiст бубликом тримати, хоч вiником мети.
Довiдка. Як у воду опущений, мати голову на плечах, дерти горло, хоч вiдбавляй, води в рот набрав, бути в авангардi, як сонна муха, як кiшка iз собакою.
7. Випишiть фразеологiзми зi словами-антонiмами, потiм слова-антонiми, а наприкiнцi фразеологiзми-антонiми.
Рано чи пiзно; рано пiзно; зима одягаСФ, а лiто роздягаСФ; вести перед пасти заднiх; перемога поразка; не ти перший, не ти останнiй; працьовитий лiнивий; кидаСФ то в жар, то в холод; гладити за шерстю; гладити проти шерстi; бiлий чорний; нi назад, нi вперед; дивитись вперед оглядатися назад; не за життя, а на смерть.
4. Вправи на визначення джерела походження фразеологiзмiв.
Заповнiть таблицю, користуючись довiдкою.
Джерело фразеологiзмуПриклади1. Рибальство2. Явища природи 3. Тi, якi позначають дiСЧ людини4. Тi, що повязанi з тваринним свiтом
Довiдка: пiйматися на гачок, як грiм серед ясного неба, радий сонце прихилити, хапатися за соломинку, ТСедзь укусив, заманити в сiтi, водити за нiс, як вiтром здуло, би