Розвиток пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв у роботi над фразеологiзмами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?их стiйких словосполучень. Цiннiсть i ефективнiсть фразеологiчноСЧ роботи в школi не стiльки в тому, щоб учнi використовували якусь певну кiлькiсть фразеологiзмiв, скiльки в тому, щоб сформувати в них потребу афористично оформляти своСЧ думки, бажання самостiйно застосовувати найрiзноманiтнiшi фразеологiчнi звороти [6,19].
Працюючи над фразеологiзмами, насамперед слiд добитися, щоб дiти розумiли СЧх значення. Для цього необхiдно добирати вiдповiднi тренувальнi вправи, виконання яких даСФ змогу усвiдомлювати смисл фразеологiчних зворотiв. Бажано звертатися спершу до прямого значення словосполучень, а потiм до переносного [6, 20].
Навiть тодi, коли значення фразеологiзму цiлком зрозумiле, доречно звернути на нього увагу, порiвняти з iншим, нефразеологiчним висловом. В цьому разi доцiльно запитати, як можна сказати по-iншому, або й навести потрiбний вислiв. Робити це необхiдно тому, що, розумiючи значення стiйкого словосполучення, дiти не можуть передати його iншими словами (скажiмо, навернулися сльози готовий був заплакати, сидiти мов на голках незручно себе почувати i т. iн.), не розумiють, що така можливiсть СФ. Зiставляючи фразеологiзми та СЧхнi смисловi вiдповiдники, вчитель сприятиме формуванню уявлень про багатство рiдноСЧ мови.
Коли в текстi СФ фразеологiзм, семантично близький до розглянутого ранiше, зiставляСФмо i порiвнюСФмо СЧх. Отже, молодшi школярi практично засвоюють синонiмiку фразеологiзмiв.
У ходi такоСЧ роботи СФ змога ознайомити дiтей не тiльки з семантикою фразеологiчних зворотiв, а й з деякими структурними особливостями, зi специфiкою використання, з СЧхнiм стилiстичним забарвленням. Для цього, зiставляючи фразеологiчний зворот з його лексичним вiдповiдником, запитуСФмо дiтей, який вислiв здаСФться СЧм кращим, виразнiшим.
Тiльки його й бачили бiльше його не бачили.
Не кожному спаде на думку не кожен здогадаСФться.
Пiде, облизня спiймавши не досягне своСФСЧ мети.
Спину гне у наймах працюСФ у наймах.
У нього похолонуло на серцi вiн злякався i т. iн.
Можливо, не всi учнi вiдчують емоцiйно-експресивну силу фразеологiзмiв, але обовязково знайдуться такi, котрi запевнятимуть, що речення з фразеологiзмом в одному разi смiшнiше, у другому сумнiше чи виразнiше, що коли ми скажемо: спину гне, то нiби бiльше спiвчуваСФмо наймитовi i т. iн. Такi висновки, нехай i нечiткi, i не до кiнця усвiдомленi, надзвичайно цiннi: це першi стилiстичнi спостереження школярiв.
Тут же зясовуСФмо, якi фразеологiзми учнi чули у мовi дорослих, пiдкреслюСФмо СЧх розмовний характер, наголошуСФмо на тому, що такi вислови властивi не тiльки художнiй лiтературi, що СЧх маСФ використовувати кожен. [42, 43-44].
Первинна семантизацiя проводиться не лише на iлюстративнiй основi, з використанням наочностi, а й у грi. В ходi СЧСЧ вiдбуваСФться найбiльш ефективне засвоСФння мовленнСФвоСЧ одиницi (запамятовування СЧСЧ значення, звучання, структурноСЧ цiлiсностi).
Наступним етапом в опануваннi фразеологiчних одиниць СФ проведення тренувальних вправ на засвоСФння парадигмо-синтагматичних властивостей фразеологiзму, з одночасним закрiпленням значення, вимови, структури фразеологiчноСЧ одиницi, СЧСЧ написання. Бажано, щоб вона вводилася тiльки у вивчених мовленнСФвих конструкцiях.
Виробити у молодших школярiв умiння розумiти значення фразеологiзмiв, використовувати СЧх в усному й писемному мовленнi завдання складне. Особливу увагу при цьому доцiльно придiляти вiдповiдностi фразеологiзмiв, СЧх здатностi вступати у смисловi звязки з iншими словами [6, 20-21].
Пiд час опрацювання будь-якого мовного матерiалу варто включати фразеологiзми у тексти вправ, записувати з учнями речення, до складу яких входять стiйкi сполучення слiв, i принагiдно зясовувати СЧх значення. На жаль, у пiдручниках з мови для початкових класiв таких текстiв i речень майже немаСФ, а добирати СЧх не завжди легко.
Бажаючи, щоб скарби фразеологiСЧ були не тiльки зрозумiлими для учнiв, а й ставали надбанням СЧхнього власного мовлення, вчитель мусить подбати про систему вправ, у ходi виконання яких вироблялись би потрiбнi практичнi навички.
Передусiм бажано, щоб дiти запамятовували фразеологiчнi вислови. Тому при кожнiй нагодi треба не лише звертати увагу на фразеологiзм, зясовувати його значення, а й радити запамятати.
Пiзнiше варто запропонувати дiтям у текстi або вказаному уривку чи абзацi знайти вислiв з певним значенням i запамятати його.
Наступним етапом роботи над фразеологiзмами може бути замiна СЧх словами. Виконуючи такi завдання, дiти навчаться помiчати неподiльнi звороти у текстах, якi СЧм доводиться читати у класi й дома. У бесiдах про позакласне читання вчителевi варто запитати, чи не помiчали дiти у прочитаних творах цiкавих висловiв, заохочувати кожну знахiдку.
БiльшоСЧ самостiйностi потребуСФ добiр фразеологiчних висловiв з певним значенням (скажiмо, смiятися, даремно, стежити, поступово, ледарювати, утекти, зазнаватися). Щоб полегшити завдання, можна у довiдцi подати список фразеологiзмiв, з-помiж яких учнi шукатимуть потрiбнi (крок за кроком, байдики бити, задирати носа, накивати пятами, сушити зуби, за живiт братися, дати драла, очей не спускати, нi за цапову душу. Але у будь-якому разi треба стимулювати власнi шукання учнiв, вiдзначати кожний самостiйно знайдений фразеологiчний зворот. Подiбну роботу слiд органiзувати пiд час аналiзу письмових вправ, пропонуючи замiнити слова