Розвиток пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв у роботi над фразеологiзмами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
(бере), наш брат, не сходити з язика (з вуст), очей не показувати, очi залити i т. iн.
У наведених сполученнях слова зберiгають своСФ самостiйне лексичне значення, вони можуть бути замiненi синонiмами без змiни основного значення: охопив (огорнув) смуток (журба, нудьга...); набратися лиха (мороки, клопоту). Синтаксичнi звязки у межах фразеологiчних сполучень такi ж, як i в звичайних вiльних словосполученнях, тобто узгодженi з нормами сучасноСЧ украСЧнськоСЧ мови. Проте фразеологiчнi сполучення, як i iншi фразеологiзми, у мовленнi вiдтворюються за усталеною традицiСФю як готовi стiйкi звороти [20, 174].
До цього розряду В. Виноградов залучаСФ фразовi штампи, клiше, типовi для рiзних лiтературних стилiв, i лiтературнi цитатi, i крилатi вислови, i народнi прислiвя та приказки.
Класифiкацiйна схема В. Виноградова важливий етап у становленнi фразеологiчноСЧ теорiСЧ. Але в процесi вивчення фразеологiчного фонду багатьох мов стали очевидними СЧСЧ вразливi мiiя, зокрема нечiткiсть критерiю умотивованостi значення, неможливiсть застосувати його до всiх одиниць, залучених до категорiСЧ фразеологiчних СФдностей тощо.
Зберiгши три основнi класи фразеологiчних одиниць за схемою
В. Виноградова, М. Шанський видiлив четвертий клас фразеологiчнi вирази, до яких належать такi стiйкi в своСФму складi i вживаннi фразеологiчнi звороти, якi не тiльки СФ семантично подiльними, але й складаються цiлком iз слiв з вiльним значенням (серйозно й надовго; Вовкiв боятися в лiс не ходити; Не все те золото, що блищить).
Характером звязкiв слiв, що входять до СЧх складу, i загальним значенням фразеологiчнi вирази нiчим не вiдрiзняються вiд вiльних словосполучень i речень. Специфiкою СЧх СФ те, що вони не створюються мовцями, а вiдтворюються як готовi структурнi i значеннСФвi одиницi [86, 84].
Семантична класифiкацiя фразеологiчних одиниць у планi дiахронiСЧ опрацьована Б. Ларiним.
У становленнi переважноСЧ бiльшостi фразеологiчних одиниць вихiдними СФ вiльнi звороти мови, повнi за лексичним складом, нормальнi за граматичною будовою i прямi за значенням.
Класифiкацiя Б. Ларiна вiдбиваСФ етапи розвитку i перебудови первiсних вихiдних словосполучень, вона включаСФ:
а)перемiннi словосполучення;
б)стiйкi словосполучення, що вiдзначаються наявнiстю стереотипностi, традицiйностi i метафоричного переосмислення, вiдходом вiд первiсного значення;
в)iдiоми, якi вiдзначаються у порiвняннi з стiйкими метафоричними словосполученнями бiльш деформованим, скороченим, далеким вiд первiсного лексичним i граматичним складом i помiтним послабленням тiСФСЧ семантичноСЧ подiльностi, яка зумовлюСФ метафоричнiсть, тобто смислову двоплановiсть [38, 200].
Спробу систематизацiСЧ стiйких (фразеологiчних) сполук у функцiональному аспектi здiйснив С. Гаврин.
Вiн видiляСФ шiсть основних типiв:
1. Образно-виразнi стiйкi сполуки, до яких належать метафоричнi одиницi (пустити червоного пiвня; гора народила мишу), сполуки з метафоричними компонентами (яблуко незгоди), сталi порiвняння (берегти як зiницю ока), евфонiзми (iз грязi в князi), сталi гiперболи i лiтоти (гарматою не пробСФш; виСЧденого яйця не вартий), тавтологiчнi сполуки (свиня свинею; ливом лити), сполуки, що створюються на основi поетичного синтаксису (правда - добре, а щастя. краще).
Такi експресивно-емоцiйно забарвленi сполуки вiдзначаються певною художньою своСФрiднiстю. Вони утворилися не тiльки внаслiдок звичайного добору слiв, але i внаслiдок вияву фантазiСЧ, гри уяви, що виражаСФться у вдалому переносному вживаннi слiв, влучностi зiставлення, порiвняння тощо.
2. Елiптичнi сполуки, що обСФднують усiченi стiйкi сполуки слiв: рад не рад; хоч куди; нi пуху нi пера.
3. Термiнологiчнi фразеологiзми, що охоплюють складенi термiни науки, технiки, мистецтва та iн.: заломлення променiв; рiч у собi; колiнчастий вал; соцiалiстичний реалiзм; культ особи.
4. Афористичнi фразеологiзми, що виражають узагальнюючi умовиводи: друзi пiзнаються в бiдi; буття визначаСФ свiдомiсть.
5. Контекстологiчнi сполуки, якi ототожнюються iз стiйкими утвореннями, що в класифiкацiСЧ В. Виноградова називаються фразеологiчними сполученнями.
6. РЖдiоми всi стiйкi словосполуки, що втратили внутрiшню форму: собаку зСЧсти, була не була.
На думку С. Гаврина, такого роду систематизацiя розкриваСФ природу творення стiйких сполук, механiзм формування фразеологiчного складу мови. Крiм того, вона одночасно вказуСФ i на тi функцiСЧ, якi фразеологiчний склад мови виконуСФ в мовленнi: образно-виразнi сполуки виконують образно-виражальну i одночасно емоцiйно-експресивну функцiю; елiптичнi лаконiзують мову; термiнологiчнi забезпечують точнiсть; сполуки з узагальнюючими умовиводами вносять у мовлення перлини народно-авторськоСЧ думки; контекстологiчна фразеологiя виконуСФ функцiю полегшення конструювання мовлення [21, 76].
За структурою та граматичним складом фразеологiзми досить рiзноманiтнi: однi з них за будовою становлять самостiйнi речення (рука руку миСФ, руки сверблять, у страху великi очi, громада великий чоловiк), iншi СФ окремими словосполученнями, що виступають у ролi членiв речення: Усi на це дивились крiзь пальцi; Пiшов козак свiт за очi(Т. Шевченко). У бiльшостi випадкiв фразеологiзми компонуються за моделлю вiльних словосполучень, тому-то вони спiввiдноснi з тими чи тими частинами мови [20, 176].
Взявши за основу принцип спiввiднесення с