Розвиток пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв у роботi над фразеологiзмами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
метом його СФ найважливiша властивiсть людини: пiзнавати навколишнiй свiт не тiльки з метою бiологiчного i соцiального орiСФнтування в дiйсностi, але i з бажанням проникати в його сутнiсть, вiдображаючи це у свiдомостi, в причинно-наслiдкових звязках, закономiрностях, протирiччях [88, 16].
Сьогоднi пiзнавальний iнтерес розглядаСФться як рушiйна сила активiзацiСЧ навчання, розвитку пiзнавальноСЧ самостiйностi учнiв, важливий напрям пiдвищення ефективностi навчальноСЧ дiяльностi. Пiзнавальний iнтерес стимулюСФ пiзнавальну активнiсть учнiв i тим самим спрямовуСФ розвиток розумовоСЧ, психiчноСЧ та соцiальноСЧ сфери особистостi, створюСФ умови для формування творчостi учня. Тому данiй проблемi придiляСФться увага як психологiв, так i педагогiв: Н. Бiбiк, В.Бiлий, М. БСФляСФв, Л. Божович, Д. Водзинський, Л. Гордон, О. Ковальов, В. Котирло, В. Крутецький, В. Лозова, В.Онищук, В. Паламарчук, О. Савченко, С. Рубiнштейн, Н. Тализiна, Т. Шалева, Г. Шамова, Г. Щукiна та iн.
Реформа школи спрямована на демократизацiю, гуманiтаризацiю, реалiзацiю особистiсно орiСФнтованого навчання, впровадження розвивальних i адаптивних до сучасних вимог систем навчання. В цих умовах активiзацiя пiзнавальноСЧ дiяльностi молодших школярiв набуваСФ актуальностi i реалiзуСФться в таких органiзацiйно змiстових моделях навчання, коли успiшнiсть в початковий перiод визначаСФться СЧх пiзнавальною спрямованiстю, що формуСФться у дiтей ще в дошкiльному вiцi на основi властивоСЧ СЧм допитливостi [34, 63].
У той же час пiзнавальний iнтерес, будучи включений у пiзнавальну дiяльнiсть, тiсно повязаний з формуванням рiзноманiтних вiдносин: особливого ставлення до тiСФСЧ чи iншоСЧ галузi науки, пiзнавальноСЧ дiяльностi, участi в нiй, спiлкуваннi iз спiвучасниками пiзнання. Саме на цiй основi - пiзнання предметного свiту i ставлення до нього, наукових iстин - формуСФться свiторозумiння, свiтосприйняття, активному, пристрасному характеру яких сприяСФ пiзнавальний iнтерес.
Особливiстю пiзнавального iнтересу СФ також його здатнiсть активiзувати процес не тiльки пiзнавальноСЧ, але i будь-якоСЧ дiяльностi людини, оскiльки пiзнавальне начало присутнСФ у кожнiй iз них. Будь-який вид людськоСЧ дiяльностi мiстить у собi пiзнавальне начало, пошуковi творчi процеси, якi зумовлюють перетворення дiйсностi.
Пiзнавальний iнтерес - важливе утворення особистостi, яке складаСФться в процесi життСФдiяльностi людини, формуСФться в соцiальних умовах його iснування i жодним чином не СФ властивий людинi вiд народження.
Особливе значення пiзнавальний iнтерес маСФ в шкiльному вiцi, коли навчання стаСФ фундаментальною основою життя, коли до цiлеспрямованого пiзнання дитини залученi спецiальнi заклади i педагогiчно пiдготовленi кадри [88, 11].
Вигуки, здивування, захоплення, усмiшка, викликанi пiзнанням нового або хорошою оцiнкою, глибоке спiвпереживання в колективi, схвильованiсть, захоплення силою художнього образу, що приносить естетичну насолоду, - усе це рiзнi за своСФю значущiстю i глибиною почуття, пробудженi iнтересом [31, 18].
Пiзнавальний iнтереiiнна iнтегративна якiсть особистостi. Його не можна розщепити на складовi, як це намагався здiйснити росiйський психолог С. АнаньСЧн, який розглядав iзольовано iнтелектуальнi, емоцiйнi, вольовi процеси, якi входять до психологiчноСЧ структури iнтересу. РЖнтерес формуСФться i розвиваСФться в дiяльностi i впливають на нього не окремi компоненти дiяльностi, а вся СЧСЧ обСФктивно - субСФктивна сутнiсть (характер, процес, результат). Психiчнi процеси, якi входять в iнтерес, - це не сума складових, а особливi звязки, певнi взаСФмовiдносини: думка-участь, думка-дiя, думка-переживання. РЖнтерес - це сплав багатьох психiчних процесiв, якi створюють особливий тонус дiяльностi, особливi стани особистостi (радiсть вiд процесу навчання, бажання глибше пiзнати предмет iнтересу, переживання невдач i бажання СЧх подолати).
Пiзнавальний iнтерес виражений у своСФму розвитку рiзними станами. Умовно видiляють такi стадiСЧ його розвитку: зацiкавленiсть, допитливiсть, пiзнавальний iнтерес, теоретичний iнтерес, якi в бiльшiй чи меншiй мiрi допомагають визначити ставлення учня до предмета i ступiнь впливу його на особистiсть.
Зацiкавленiсть вважаСФться найелементарнiшим iнтересом, що за певних ситуацiй оволодiваСФ учнями, але при змiнi ситуацiСЧ швидко зникаСФ. Цей етап розвитку iнтересу повязаний з новизною предмета, яка може й не мати особливого значення для людини. В учнiв ще не помiчаСФться прагнення до пiзнання сутi виучуваних предметiв, явищ, процесiв.
Зацiкавленiсть СФ елективним засобом успiшного навчання, необхiдною умовою досягнення позитивних наслiдкiв. Видатний педагог В. Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучаснiй школi повинен розвивати всемогутню радiсть пiзнання.
Лише тодi, коли дитина зацiкавиться матерiалом, у неСЧ виникне бажання дiзнатися про нього бiльше. Ефективне навчання неможливе без пошукiв шляхiв активiзацiСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi учнiв, адже дiти повиннi не тiльки засвоСЧти певну суму знань, а й навчитися спостерiгати, порiвнювати, виявляти взаСФмозвязок мiж поняттями, мiркувати.
Допитливiсть характеризуСФться прагненням проникнути за межi побаченого, розширити своСЧ знання, дiстати вiдповiдi на запитання, що виникають пiд час навчання. На цьому етапi для учнiв характернi емоцiСЧ здивування, почуття радостi вiдкриття. Вони самi прагнуть вiдповiсти на запитання: чому?, прагнуть розширити своСЧ знання.
Пiзнавальний iнтерес - це ви