Розвиток пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв у роботi над фразеологiзмами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?авальнi процеси проходять шлях у напрямку переростання в прагнення досягти результату в дiяльностi, а при сприятливих педагогiчних умовах - у зацiкавленiсть пiзнавальними дiями.
Молодший шкiльний вiк вважаСФться початком становлення мотивацiСЧ навчання, коли у дiтей формуСФться "внутрiшня позицiя школяра", яка виражаСФться в бажаннi вiдвiдувати школу, включатися в новий вид дiяльностi - навчання, брати на себе нову соцiальну роль серед ровесникiв. Важливою передумовою появи загального позитивного ставлення до школи, вважають дослiдники, СФ широта iнтересiв молодших школярiв, СЧх цiкавiсть, допитливiсть. Однак на перших етапах навчання цi якостi не можуть виступити в ролi дiйових мотивiв навчальноСЧ дiяльностi, оскiльки у структурi навчальних мотивiв пiзнавальний iнтерес посiдаСФ незначне мiiе /Ш.Амонашвiлi, Л. Божович, О. Скрипченко та iн./.
Позитивнi мотиви навчання, якi породженi новою соцiальною позицiСФю дитини в сiмСЧ i в шкiльному колективi, порiвняно швидко втрачають свою актуальнiсть, тому виникаСФ своСФрiдний мотивацiйний вакуум", який лежить в основi вiдомоСЧ кризи в навчаннi молодших школярiв в кiнцi третього класу [31, 71].
Попередити його появу, сформувати стiйкий iнтерес до одержання знань, як показали спецiальнi дослiдження, можливо за певних педагогiчних умов органiзацiСЧ навчального процесу. Тривалий час вважали, що чим молодший школяр, тим важливiшим для пiдтримки iнтересу СФ використання рiзноманiтних iгрових прийомiв, ситуацiй сюрпризностi, новизни. Однак Н. Морозова довела, що уже в 7-8 рокiв учня приваблюСФ серйозний, обовязковий характер навчання, виконання важливих завдань, якi утверджують СЧх нову позицiю, дозволяють зайняти належне мiiе серед ровесникiв [47, 23].
А дослiдниця В. Юркевич виявила, що "чим вища реакцiя на новизну" у молодшого школяра, тим, вiдповiдно, нижча допитливiсть [91, 16].
На основi численних фактiв дослiдниця робить висновок про те, що прямий вiдгук на враження заважаСФ власне розумовiй роботi, не даСФ можливостi перетворитись у бiльш складну iнтелектуальну дiяльнiсть. Цi висновки були пiдтвердженi в дослiдженнях О. Савченко, РЖ. Коваль,
Н. КаневськоСЧ, Т. Байбари, в яких переконливо показана ефективнiсть органiзацiСЧ пошуковоСЧ дiяльностi для розвитку пiзнавального iнтересу 7-10-рiчних учнiв, оскiльки в процесi пошуку учнi мають можливiсть виявити активнiсть мислення, iнiцiативу, утвердити себе.
Для розвитку пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв у навчальному процесi необхiдно забезпечити правильне спiввiдношення репродуктивноСЧ i продуктивноСЧ дiяльностi, умiле включення емоцiогенного матерiалу, постiйне стимулювання в учнiв усiх рiвнiв пiзнавальноСЧ активностi, поСФднання рiзних форм сприйняття iнформацiСЧ i рiзних форм органiзацiСЧ навчальноСЧ дiяльностi [67, 32].
За даними дослiдникiв, пiзнавальнi iнтереси в молодшому шкiльному вiцi не завжди локалiзованi, оскiльки обсяг систематизованих знань i досвiд СЧх одержання СФ невеликими. Лише поступово, з одержанням досвiду пiзнавальноСЧ дiяльностi, приходить оволодiння узагальненими способами дiй, iнтерес до яких характеризуСФ високий рiвень його сформованостi [9, 31].
Пiзнавальний iнтерес виступаСФ як мотив навчальноСЧ дiяльностi школярiв; це найбiльш суттСФве його виявлення. Вивчення мотивiв дiяльностi i поведiнки учнiв проводилося вiдомими вченими А. ЛеонтСФвим, Л. Божовичем, Л. Славiною та iн.
На вiдмiну вiд нечiтких захоплень, пiзнавальний iнтерес завжди маСФ свiй предмет, у ньому виразно окреслена спрямованiсть на певну галузь, до бiльш глибокого пiзнання якоСЧ прагне школяр.
Пiзнавальний iнтерес стаСФ мотивом пiзнавальноСЧ дiяльностi, якщо школяр проявляСФ готовнiсть, бажання вдосконалювати свою пiзнавальну дiяльнiсть, своСФ навчання. Як мотив навчання пiзнавальний iнтерес маСФ ряд переваг над iншими мотивами, якi можуть iснувати поряд з ним.
- Пiзнавальний iнтерес швидше нiж iншi мотиви усвiдомлюються школярем. Цiкаво i нецiкаво - основнi критерiСЧ оцiнки уроку.
- Пiзнавальний iнтерес доступнiший для споглядання. Його легше виявити, розпiзнати, викликати, а вiдповiдно легше керувати його розвитком.
- Пiзнавальний iнтерес як мотив особистостi маСФ меншу ситуативну причетнiсть, нiж iнтерес як засiб навчання.
- Пiзнавальний iнтерес СФ ланкою в системi мотивацiСЧ i не вiдокремлений вiд мотивiв, якими одночасно керуСФться учень. Вiн повязаний з мотивами обовязку, вiдповiдальностi, необхiдностi самореалiзацiСЧ, з соцiальними i колективними мотивами та iн. Це необхiдно враховувати при формуваннi пiзнавального iнтересу тому, що звязок мотивiв збагачуСФ особистiсть, а iнтерес до пiзнання, маючи психологiчну основу, позитивно впливаСФ на iншi мотиви [88, 28].
Вiдомо, що на будь якому рiвнi розвитку науки всi знання людини виступають як поСФднання чуттСФвого й рацiонального, логiчного й емоцiйного. Розвязання суперечностей мiж емоцiйним, субСФктивним i рацiональним, стаСФ ТСрунтом, на якому виникаСФ i формуСФться пiзнавальний iнтерес. Дослiдження Г. Костюка, О. Скрипченка, Г. ЩукiноСЧ та iнших виявили такi основнi етапи процесу формування пiзнавального iнтересу:
- пiдготовка ТСрунту для появи пiзнавального iнтересу створення умов, якi сприяють виникненню потреби в даних знаннях i вiдповiдному видi дiяльностi;
- створення позитивного ставлення до навчального предмета i до дiяльностi;
- органiзацiя дiяльностi, за якоСЧ формуСФться справжнiй пiзнавальний iнтерес.
Формуван