Розвиток пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв у роботi над фразеологiзмами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?тливостi до iнтересу, вiд iнтересу аморфного, нестiйкого до бiльш стiйкого глибокого пiзнавального iнтересу, що характеризуСФться напруженням думки, зусиллям волi, проявом почуттiв, активним пошуком розвязання пiзнавальних завдань.
1.2 Теоретичний аспект вивчення фразеологiСЧ
Протягом усiСФСЧ iсторiСЧ людства мова обСФктивно вiдображала i вiдображаСФ його виробничу дiяльнiсть, СФ свiдком i чудодiйним дзеркалом, що вiдбиваСФ його багатогранне життя. Вона могутнСФ знаряддя розвитку i боротьби суспiльства. Мова своСЧм словниковим складом та фразеологiСФю засвiдчила протягом iсторiСЧ рiзнi форми виробництва, визначнi, полiтичнi подiСЧ в життi народу, появу суспiльних класiв, СЧх iнтереси, свiтогляд, побут минулих поколiнь народу, його звичаСЧ, повiря тощо.
У скарбницю рiдноСЧ мови, пiдкреслював К. Ушинський, складаСФ одно поколiння за другим здобутки глибоких сердечних рухiв, здобутки iсторичних подiй, вiрування, погляди, слiди пережитого горя i пережитоСЧ радостi, словом, весь набуток свого духовного життя народ бережно зберiгаСФ в народному словi. Мова СФ найважливiший, найбагатший i найцiннiший засiб звязку, що СФднаСФ минуле, сучасне i майбутнСФ поколiння народу в одну велику iсторичну цiлiсть. Отже, мова, втiлюючи в собi досвiд численних поколiнь, допомагаСФ нам краще i глибше розкрити процес становлення та iсторичного розвитку суспiльства. Вона СФ не тiльки багатющим скарбом культури народу, а й невичерпним джерелом його мудростi. Ми вже не кажемо в даному разi про соцiальну функцiю мови у щоденному життi суспiльства, як найважливiшого засобу людських стосункiв. Вiдомо бо, що саме за допомогою слова передаються найскладнiшi думки i найглибшi почуття людини.
Для вираження якогось поняття часто доводиться користуватися не тiльки одним словом, а й цiлою стiйкою сполукою слiв, що своСЧм значенням дорiвнюСФ тому чи iншому слову. Вiдомо, що однi слова у мовi вживаються вiльно, а другi у своСФму вжитку певним способом обмеженi i звязанi мiж собою [42, 13].
У нашiй мовi вживаСФться багато своСФрiдних усталених зворотiв, якi, подiбно до слiв, становлять собою семантично цiлiснi, неподiльнi одиницi, але за будовою вони СФ складними утвореннями, подiбними до синтаксичних одиниць словосполучень або речень.
Наприклад: байдики бити, ведмежа послуга, глек розбити, за нiс водити, кирпу гнути, ляси точити, моя хата з краю, стояти на смерть, вийти сухим iз води, теревенi правити та iн.
Легко помiтити, що змiст таких зворотiв не мотивуСФться значеннями слiв, якi виступають СЧх компонентами, i навiть бiльше семантика окремого слова тут значно послаблюСФться, а iнодi й зовсiм зникаСФ; деякi слова зустрiчаються лише в подiбних стiйких зворотах, а поза ними вони не вживаються (байдики, теревенi, ляси). Справдi, що таке байдики i чому СЧх iнодi бють (байдики бити)? Яке значення цих окремо взятих слiв? Його немаСФ. Але СФ СФдине лексичне значення всього виразу: ледарювати не працювати. Або глек розбити посваритись.
У сучаснiй лiнгвiстицi звороти такого типу прийнято називати фразеологiзмами, або фразеологiчними зворотами.
Роздiл науки про мову, що вивчаСФ фразеологiчнi звороти, називаСФться фразеологiСФю (вiд грец. phrasis спосiб вираження, зворот i logos поняття, вчення). ФразеологiСФю називаСФться також сукупнiсть (запас, фонд) фразеологiчних зворотiв певноСЧ мови [20, 172].
Фразеологiзми, зрозумiла рiч, зявилися набагато давнiше вiд науки, що СЧх вивчаСФ.
Фразеологiя порiвняно молода лiнгвiстична диiиплiна, основнi поняття, обсяг проблематики та обСФкт вивчення якоСЧ ще остаточно не визначенi. Це пояснюСФться передусiм великою функцiональною, семантичною i структурною рiзноманiтнiстю тих одиниць, що сприймаються як стiйкi сполуки слiв.
Така специфiка обСФкта дослiдження викликаСФ труднощi у визначеннi як мiiя фразеологiчного рiвня в iСФрархiСЧ мовноСЧ структури, так i мiiя фразеологiСЧ серед iнших лiнгвiстичних диiиплiн [70, 333].
Фразеологiя займаСФ особливе мiiе в системi кожноСЧ сучасноСЧ мови. На це впливаСФ ряд факторiв, як наприклад, за допомогою фразеологiзмiв вiдкриваються великi можливостi передавати засобами мови всю багатограннiсть процесiв, що мають мiiе у життi. Фразеологiзми СФ важливим фактором функцiональноСЧ iлюстративностi вiдображуваних явищ, монокультурним джерелом СЧх висвiтлення. Фразеологiчнi одиницi у своСФму рiзновидi СФ свiдченням не лише багатства мови, але i СЧСЧ еластичностi, багатообСФмностi i точностi. В усiх мовних стилях (не лише у художнiй лiтературi) фразеологiзми знаходять широке застосування, хоч i в кожному випадку вони проявляються вiдповiдно у певних рiзновидах.
УкраСЧнська фразеологiя це багатющий скарб i невичерпне джерело народноСЧ мудростi та культури, духовне багатство народу. Вона СФ органiчною частиною нашоСЧ повсякденноСЧ мови i становить один з основних i невiдСФмних складникiв СЧСЧ канви. Багатство фразеологiСЧ одна з найвиразнiших ознак загальнонародноСЧ культури. Важко переоцiнити вагу фразеологiСЧ у розкриттi духовного життя народу, його фiлософiСЧ, передових суспiльних поглядiв, заповiтних мрiй, надiй, дум, вiри у ясне майбутнСФ.
Фразеологiя вiдiграСФ велику роль у складному процесi людського мислення та свiтовiдчування. Вона не тiльки сприяСФ глибокому, змiстовному вiдтворюванню та усвiдомлюванню обСФктивноСЧ дiйсностi нашоСЧ доби, як i минулих часiв, але й допомагаСФ, дотепно, влучно, колоритно, образно, картинно донести до свiдомостi людей найскладнiшi про