Розвиток пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв у роботi над фразеологiзмами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ез наше ставлення до певних предметiв i явищ навколишнього свiту, з якими особистiсть перебуваСФ у взаСФмозвязку i взаСФмодiСЧ. Всякий реальний взаСФмозвязок i залежнiсть мiж людиною та життСФвими явищами характеризуються оцiнним моментом. У свiтi немаСФ нiчого, з чим би ми взаСФмодiяли безпосередньо чи опосередковано i що не являло б для нас певноСЧ цiнностi, а отже i певного iнтересу. Тому iнтерес ще можна розглядати як оцiнне ставлення людини до явищ навколишнього свiту (з предметами, речами, процесами, подiями та iн.), що мають певне значення для СЧСЧ iснування i життСФдiяльностi.
- Структура, яка складаСФться з потреб (Ш. Бюлер).
Далеко не все однаковою мiрою захоплюСФ людину. Тому ставлення СЧСЧ до предметiв i явищ навколишнього свiту маСФ вибiркове спрямування. РЖнтерес людини насамперед повязаний з тим, у чому вона вiдчуваСФ потребу, що для самоСЧ особистостi маСФ особливе значення, становить iстотний життСФвий змiст. Лише тодi, коли той чи iнший предмет, явище, подiя, вид дiяльностi уявляються людинi важливими, значними, вона з особливим захопленням пiзнаСФ його або займаСФться ним [31, 16].
- Специфiчне ставлення людини до обСФкта, яке зумовлюСФться свiдомiстю СЧСЧ життСФвого значення i емоцiйною привабливiстю(А. Ковальов).
Т. РДгоров, Е. Натанзом, П. Рудiн, О. Ковальов, даючи визначення iнтересу, стверджують, що його головною ознакою може бути тiльки стiйке позитивне емоцiйне ставлення особистостi до обСФкта. Вони вважають емоцiСЧ рушiйного силою, що може активiзувати i гальмувати процес пiзнання, впливати на працездатнiсть людини. Звичайно, кожний акт психiчноСЧ дiяльностi людини тiСФю чи iншою мiрою насичений почуттями, емоцiями. Проте особливо вагоме мiiе займають емоцiйнi моменти в iнтересах, якi виражають найiнтимнiше, найцiннiше для людськоСЧ особистостi, бо, як пiдкреслюСФ С. Рубiнштейн, у разi вiдсутностi бiльш чи менш безпосереднього емоцiйного чинника буде усвiдомлення значущостi, обовязку, але не буде iнтересу[88, 13].
РЖнтерес можна назвати,- пише М. Демiн, - провiдним мотивом дiяльностi людинитАж через iнтерес ми проникаСФмо в процеси взаСФмодiСЧ субСФкта i обСФкта в механiзми дiяльностi i розглядаСФмо його нiби з внутрiшнього боку. Саме це дозволило Н. Мечинськiй вважати наявнiсть iнтересiв школярiв показником СЧх загального розвитку [27, 93].
РЖншими словами, умiння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотiти негайно зрозумiти, що, чому i як вiдбуваСФться, знайти в собi сили, щоб вiдшукати вiдповiдi на цi запитання, не вiдступити перед труднощами, а, дiставши вiдповiдь, знову прагнути вперед, у незвiдане все це, разом узяте, i СФ iнтерес. РЖнтерес емоцiйний, вiн даруСФ радiсть творчостi, радiсть пiзнання, вiн мiцно повязаний з гостротою сприймання навколишнього свiту, увагою, памяттю, мисленням i волею [29, 5].
У шкiльному вiцi особливе значення маСФ пiзнавальний iнтерес. Пiзнавальний iнтерес важлива дiлянка загального феномена iнтересу [88, 14].
Вiдрiзняючи пiзнавальний iнтерес вiд iнших мотивiв навчання, дослiдники вказують на такi його особливостi:
ранiше i швидше за iншi усвiдомлюСФться дитиною;
активiзуСФ iншi мотивi;
створюСФ внутрiшнСФ середовище розвитку;
суттСФво змiнюСФ пiзнавальну дiяльнiсть, впливаючи на СЧСЧ характер, перебiг i результат.
Розглядаючи iнтерес як спрямовану активнiсть, психологи видiляють у ньому спiввiдношення динамiчного i змiстового.
Змiстовий бiк пiзнавального мотиву вченi вбачають у системi спонук, рiзноманiтних потреб, складнiй iСФрархiСЧ мотивацiСЧ. Наприклад, змiстовою основою пiзнавального iнтересу Л. Божович визначаСФ потребу в нових враженнях, Д. Узнадзе - потребу в активностi. Динамiчний бiк iнтересу зумовлюють особливостi нервовоСЧ системи: сила, урiвноваженiсть, рухливiсть, динамiчнiсть нервових процесiв. Усе це визначаСФ його динамiчнi характеристики: силу, стiйкiсть, дiСФвiсть.
Педагогiчнi аспекти вивчення сутностi пiзнавального iнтересу найповнiше постають у теоретико-експериментальних роботах Г. ЩукiноСЧ. Вiдокремлюючи пiзнавальний iнтерес вiд загального, вона вказуСФ, що пiзнавальний iнтерес повязаний з ядром пiзнавальноСЧ дiяльностi, iз значущою властивiстю людини - пiзнавати навколишнiй свiт не тiльки з метою бiологiчноСЧ та соцiальноСЧ орiСФнтацiСЧ, а й з прагненням проникати в рiзноманiтнiсть свiту, вiдбивати в свiдомостi суттСФвi сторони, причинно-наслiдковi звязки, закономiрностi, суперечностi. На цьому i ТСрунтуСФться визначення iнтересу як вибiрковоСЧ спрямованостi особистостi, яка звернена до пiзнання, його предметноСЧ сторони i самого процесу оволодiння знаннями.
Принципово важливою ознакою пiзнавального iнтересу вважаСФться не накопичення iнформацiСЧ в процесi вибiрковоСЧ дiяльностi особистостi, а активнi дiСЧ субСФкта в СЧСЧ переробцi. Тому iнiцiативнiсть пошуку, самостiйнiсть у здобуттi знань СФ найхарактернiшими проявами пiзнавального iнтересу. Вiн не тiльки впливаСФ на всi психiчнi процеси, зумовлюючи результативнiсть навчання, а й визначаСФ вплив навчання на особистiсть учня. Ця обставина дозволяСФ розглядати пiзнавальний iнтерес як "центральний мотив" навчання, значущу частину загальноСЧ спрямованостi особистостi [10, 10].
Пiзнавальний iнтереiе не будь-який iнтерес до обСФкта пiзнання; це iнтерес, повязаний з ядром пiзнавальноСЧ дiяльностi. Динамiчнiсть, поступальний рух, перехiд вiд явища до сутностi, встановлення глибоких звязкiв, оволодiння закономiрностями СФ характерними ознаками пiзнавального iнтересу [29, 6].
Вiдтак, пред