Розвиток комунiкативно-мовленнСФвих умiнь молодших школярiв при вивченнi частин мови у 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
2. Вправа Хто бiльше?.
Клас подiляться на двi команди. Перша команда придумуСФ iменники, якi мiстять один склад iз трьох звукiв, один з них мякий приголосний, вiдповiдають на питання що? Друга команда добираСФ такi ж за звукоскладною будовою iменники, але вiдповiдати вини мають на питання хто? (Що? лiс, йод, лiд, нiс, рiк, дiм. Хто? дiд, вiл кiт, рись).
3. Вправа РЖстота чи неiстота.
На магнiтофоннiй стрiчцi записанi iменник. (УкраСЧна, кобра, украСЧнка, хлiб, базiка, кобзар, байкар, спiв, хлiбороб, будiвельник, спiвачка, будова, аптека, шахта, аптекар).
Учнi слухають запис, на кожний iменник сигналiзують картками Хто? Що? або РЖстота Неiстота.
На вивчення теми Прикметник навчальна програма у 3 класi вiдводить 12 год. При цьому формуСФться загальне поняття (питання, значення, роль у реченнi), встановлюСФться звязок прикметникiв з iменниками за допомогою питань вiд iменника до прикметника. Вивчаються правила вживання прикметникiв у прямому i переносному значеннях, а також прикметники-синонiми, прикметники-антонiми, формулюються правила використання СЧх у звязних висловлюваннях
ЗдiйснюСФться спостереження за влучним вживанням прикметникiв у текстi, зокрема в описах, розмiрковування над тим, з якою метою вони дiбранi автором. Також учнi спостерiгають за вживанням прикметникiв у загадках, вибирають з-помiж поданих прикметникiв тi, що найточнiше характеризують персонажiв, подiСЧ, явища.
Учнi також вивчають змiнювання прикметникiв за родами у сполученнi з iменниками, родовi закiнчення прикметникiв: ий, -iй, а, я, е, -СФ. Здiйснюють розпiзнавання форм прикметникiв за родовими закiнченнями та iменниками, вiд яких залежать прикметники, вивчають змiнювання прикметникiв за числами у сполученнi з iменниками
Результатом засвоСФння теми Прикметник у 3 класi СФ уявлення про прикметник як частину мови; впiзнавання прикметникiв в реченнi i текстi; вмiння пояснити пряме i переносне значення прикметникiв у процесi виконання навчальних вправ; пояснити роль прикметникiв у мовi i мовленнi; побудова сполучення прикметникiв з iменниками; встановлення мiж ними граматичного звязку за допомогою питань (нове пальто пальто (яке?) нове, у новому пальтi у пальтi (якому?) новому). Також третьокласник пояснюСФ прикметники у прямому i переносному значеннях; добираСФ до поданих прикметникiв 13 синонiми та антонiм; використовуСФ СЧх в усному i писемному мовленнi, зокрема в описах; бере участь у колективних навчальних вправах з удосконалення речень, текстiв шляхом додавання (добору) прикметникiв до iменникiв; складаСФ простi загадки про предмети за допомогою прикметникiв, що характеризують предмети-вiдгадки; змiнюСФ прикметники за родами; визначаСФ рiд прикметникiв за закiнченням, поставленим питанням; за родом iменникiв, з якими вони звязанi; змiнюСФ прикметники за числами у сполученнi з iменниками; вводить СЧх у речення.
Наведемо зразки вправ на формування загального поняття про прикметник (див. додаток Б).
1. Вiдгадати загадки.
На дошцi запис: Маю платя тАж., тАж., тАж. вiти, тАж. кору, стан тАж тАж. Як я звуся, дiти?
Учитель читаСФ запис, значення слова стан i пропонуСФ вiдгадки, що це. Потiм на мiii крапок вписуСФ слова зелененьке, гнучкi, нiжнi вiтри, тоненький. Учнi читають загадку i вiдгадують СЧСЧ. (Маю плаття зелененьке, гнучкi, нiжнi вiти, бiлу кору, стан тоненький. Як я звуся, дiти? (Береза)).
- Якi слова допомагають вам згадатись, що це берiзка? До якоСЧ частини мови належить цi слова.
2. Вправа Який? Яка? Яке?.
Вчитель називаСФ слово, яке вiдповiдаСФ на питання хто? або що? Гравцi записують i добирають до нього та записують слова, якi СФ назвами ознак, вiдповiдають на питання який? яка? яке?
Наприклад: дуб старий, високий, гiллястий, товстий, зелений тАж скiльки слiв запише гравець стiльки дiстаСФ очок.
ЗнiмаСФться по два бали за неправильну вiдповiдь.
3. Вправа Хто бiльше?.
ДаСФться завдання дiбрати якнайбiльше прикметникiв, якi вiдповiдають на питання який? РЖ в коренi слова мають ненаголошений голосний (-е) чи (-и), який перевiряСФться наголосом. Перший варiант: добираються слова з ненаголошеними (-е), а другий з ненаголошеними (-и). (Медовий, веселий, весняний, зелений, високий, широкий, глибокий).
На дошцi запис: Вовк сiрий. Лис рудий. Зебра смугаста.
- Запишiть за моделями:
Який? Хто? Яка? Хто?
- Назвiть прикметники. На якi питання вони вiдповiдають? Що означаСФ? З якими словами звязанi прикметники?
- Назвiть iменники. На якi питання вони вiдповiдають?
На дошцi запис: (Що?) порiчки (якi?) бiлi, червонi.
(Що?) смородина (яка?) чорна.
- Якого кольору бувають порiчки? А смородина?
- Назвiть прикметники. На якi питання вони вiдповiдають? Що означають? З якими словами звязанi прикметники?
- Побудуйте i запишiть розповiдне речення з однорiдними частинами речення за моделлю.
На вивчення дiСФслова навчальна програма вiдводить 17 год. При цьому формуСФться загальне поняття про цю частину мови (питання, роль у реченнi), виявляСФться звязок дiСФслова з iменником у реченнi. Вивчаються дiСФслова-синонiми, дiСФслова-антонiми, виявляються особливостi вживання дiСФслiв у
переносному значеннi. ВiдбуваСФться спостереження за влучним добором
дiСФслiв автором тексту для змалювання подiй, явищ, здiйснюСФться вибiр iз
даних дiСФслiв тих, що найвиразнiше передають думку, вiдповiдають метi й типу висловлювання.Та