Geum.ru


Розвиток комунiкативно-мовленнСФвих умiнь молодших школярiв при вивченнi частин мови у 3 класi

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



вати неозначену форму у побудовi навчальних текстiв-iнструкцiй, порад;

  • визначати час дiСФслова у реченнях, текстi;
  • змiнювати дiСФслова за особами i числами в теперiшньому i майбутньому часi за зразком (таблицею);
  • вживати цi дiСФслiвнi форми в реченнях i звязних висловлюваннях;
  • переконструйовувати навчальнi тексти шляхом замiни дiСФслiвних форм одну одною вiдповiдно до поставленого завдання;
  • визначати дiСФслова, якi належать до РЖ i II дiСФвiдмiни з опорою на закiнчення в 3-й особi множини;
  • використовувати навчальну таблицю для визначення особи дiСФслiв теперiшнього i майбутнього часу, СЧх закiнчень у рiзних особових формах;
  • змiнювати дiСФслова минулого часу за родами з опорою на навчальну таблицю та за зразком;
  • ставити дiСФслова минулого часу в потрiбну родову форму за питанням що робив? (-ла, до), що зробив? (-ла, ло);
  • дотримуватися лiтературноСЧ вимови i правопису дiСФслiв на ся;
  • утворювати i пояснювати (за зразком) значення дiСФслiв на ся; вживаСФ СЧх у побудовi речень, у звязному мовленнi.

    • У процесi вивчення прислiвникiв ми перевiряли сформованiсть в учнiв експериментального i контрольного класiв таких умiнь:

    1. розрiзняти серед поданих слiв прислiвники, знати СЧх основну граматичну ознаку незмiнюванiсть;
    2. ставити до прислiвникiв питання;
    3. звязувати прислiвники з дiСФсловами в словосполучення;
    4. вводити прислiвники у речення;
    5. поширювати речення найуживанiшими прислiвниками;
    6. добирати до поданого прислiвника синонiми й антонiм;
    7. будувати речення з однорiдними прислiвниками;
    8. пояснювати значення прислiвникiв у текстi;
    9. вибирати з-помiж поданих прислiвник, який найбiльше вiдповiдаСФ змiсту речення, тексту.

    Метою педагогiчного експерименту було виявлення ефективностi використання пропонованих вправ та завдань для реалiзацiСЧ принципу наступностi при вивченнi частин мови у початкових класах. Якiсть сформованих знань, умiнь i навичок учнiв експериментального класу порiвнювалася iз вiдповiдними навичками i вмiннями учнiв контрольного класу. Вiдповiдно до даних типiв умiнь ми побудували систему контрольних завдань, спрямованих на визначення особливостей реалiзацiСЧ принципу наступностi при вивченнi частин мови у початкових класах.

    За сформованiстю даних умiнь визначено три рiвнi реалiзацiСЧ принципу наступностi при вивченнi частин мови у початкових класах:

    1. Високий учень правильно вживаСФ частини мови в усному i письмовому мовленнi, не допускаСФ тавтологiСЧ, усвiдомлюСФ та практично використовуСФ функцiСЧ частин мови у мовленнi, здiйснюСФ аналiтико-синтетичну дiяльнiсть пiд час роботи з частинами мови, самостiйно i точно вживаСФ засвоСФнi слова у власному мовленнi, розумiСФ смисл слiв, не припускаСФться помилок у СЧх вживаннi, а якщо й припускаСФться, то тут же самостiйно СЧх виправляСФ.

    2. Середнiй на вiдмiну вiд учня з високим рiвнем розвитку даних умiнь, припускаСФться двох-трьох помилок при опрацюваннi частин мови у невеликому текстi i виправляСФ допущенi помилки або самостiйно, пiсля деяких роздумiв, або пiсля вказiвки вчителя. Не досить самостiйно використовуСФ рiзнi частини мови у власному мовленнi, його знання потребують доповнення i уточнення.

    3. Низький учень при використаннi засвоСФних частин мови у невеликому текстi помиляСФться бiльше трьох разiв, не в змозi самостiйно виправити своСЧ помилки, а також неправильно усвiдомлюСФ функцiСЧ частин мови у мовi i мовленнi. Знання учня з проблем частин мови потребують активiзацiСЧ та збагачення. Учень не здатний виправити помилки навiть з допомогою педагога.

    Як показали результати експерименту, вiдповiднi умiння i навички, сформованi на основi використання певних вправ i завдань у процесi реалiзацiСЧ принципу наступностi при вивченнi частин мови, краще розвиненi в учнiв експериментального класу, нiж в контрольного. Данi результати представленi у таблицях 13.

    Таблиця 1. Сформованiсть умiнь усвiдомлювати функцiСЧ iменника як частини мови в учнiв контрольного та експериментального класiв

    № п/пУМРЖННЯЕкспериментальний класКонтрольний клас1вiдносити до iменникiв слова з абстрактним значенням, якi вiдповiдають на питання що?78%2добирати до поданого iменника 23 синонiми, антонiм81%3розкривати значення (23) багатозначного iменника79%4вводити багатозначний iменник в словосполучення, речення (у процесi виконання навчальних вправ)83%5визначати рiд i число iменникiв87%6змiнювати iменники за числами i вiдмiнками86%7визначати початкову форму iменника (називний вiдмiнок однини)84%8змiнювати в процесi словозмiни iменникiв приголоснi [г], [к], [х] перед i на мякi [з], [ц], [с]; голосний [i] на [о], [СФ], вiдображати цi звуковi явища на письмi89%9вживати у процесi виконання навчальних вправ: у родовому вiдмiнку iменникiв жiночого роду на а закiнчення и, -i; в орудному вiдмiнку однини в iменниках чоловiчого та жiночого роду з основою на мякий приголосний та [ж], [ч], [ш] закiнчення ею; ем, закiнчення -СФю в iменниках жiночого роду на -iя; закiнчення -СФм в iменниках чоловiчого роду на [й]91%10перевiряти за словником закiнчення в родовому i орудному вiдмiнках iменникiв на ар, яр89%11використовувати в мовленнi паралельнi форми iменникiв чоловiчого роду назв iстот у давальному i мiiевому вiдмiнках однини86%12користуватися навчальною таблицею вiдмiнювання iменникiв у множинi у процесi виконання вправ на практичне