Розвиток комунiкативно-мовленнСФвих умiнь молодших школярiв при вивченнi частин мови у 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ас виконання яких дiти вправляються в розпiзнаваннi числа дiСФслiв (аналiз текстiв, складання речень). Школярi навчаються також змiнювати число дiСФслiв у залежностi вiд питання: що робили? спiвали, що робив? спiвав.
Пiдготовча робота до вивчення часiв дiСФслова починаСФться ще в 2 класi, коли дiти вчаться ставити до дiСФслiв ряд питань, серед яких: що робить? що роблять? що робив? що зробив? що буде робити? На наступних етапах вивчення часiв дiСФслова головним орiСФнтиром визначення кожного з часiв служить саме питання, а не смисл часовоСЧ форми.
Рiзницю у значеннi часових форм дiСФслова учнi усвiдомлюють на простих прикладах. Як варiант такоСЧ роботи вчитель може органiзувати спостереження за однiСФю з дiй учнiв на уроцi. Класу пропонуСФться таблиця:
Теперiшнiй часМинулий часМайбутнiй часЩо робить?Що робив?Що буде робити?
Учитель запитуСФ в дiтей, що робить СЧхнiй товариш, викликаний до дошки? (Пише.) ДiСФслово пише учнi записують у першу колонку таблицi. Що робив його попередник? (Писав.) Що буде робити наступний викликаний учень? (Буде писати.) Дiти вiдносять дiСФслова писав, буде писати у вiдповiднi колонки таблицi. Так учнi засвоюють поняття теперiшнiй, минулий, майбутнiй часи дiСФслова.
Наступна робота над формуванням граматичного поняття час дiСФслова спрямовуСФться на закрiплення одержаних знань. Цьому сприяСФ виконання школярами рiзних вправ, наприклад, таких, як вiдшукування в текстах дiСФслiв рiзного часу, доповнення речень дiСФсловами, вжитими в рiзних часових формах (Дiти вiдпочивають у лiтньому таборiтАж Минулого року дiти вiдпочивали в лiтньому таборiтАж Наступного року дiти вiдпочиватимуть у лiтньому таборi), замiна часових форм у реченнi чи текстi, щоб було видно, що дiя вже вiдбулася (Настане осiнь, Настала осiнь).
Свiдоме засвоСФння учнями часових форм готуСФ ТСрунт для наступного вивчення особових закiнчень дiСФслiв.
Вивчення неозначеноСЧ форми дiСФслова передбачаСФ усвiдомлення учнями того, що ця форма не маСФ часу, числа, особи i роду. Показати це можна на зiставленнi двох текстiв, в одному з яких дiСФслова стоять в особовiй формi, а в другому в неозначенiй:
Я обгорну книгу в папiр. Треба обгорнути книгу в папiр.
Я нiколи не беру СЧСЧ немитими руками.Не можна брати СЧСЧ немитими руками.
Не читаю книгу пiд час СЧжi. Не варто читати книгу пiд час СЧжi.
Не пишу i не малюю на СЧСЧ сторiнках. Не слiд писати i малювати на СЧСЧ сторiнках.
Визначаючи основнi граматичнi категорiСЧ вжитих у текстах дiСФслiв, учнi переконуються, що дiСФслова другого тексту не змiнюються за часами i особами.
Вивчення теми ДiСФслово даСФ великi можливостi для одночасноСЧ роботи над будовою слова i розвитком усного i писемного мовлення учнiв.
Формування граматичного поняття прислiвник (без називання термiна) починаСФться з виявлення в цiй частинi мови трьох ознак: питання, на якi вiдповiдаСФ прислiвник, його незмiннiсть i звязок з дiСФсловами. З цiСФю метою вчитель органiзовуСФ спостереження дiтей за лексико-граматичними ознаками слiв тихесенький i тихесенько у таких, наприклад, реченнях: Тихесенький вечiр на землю спадаСФ (В. Самiйленко) i Тихесенько вiтер вiв (Т.Шевченко). Учнi виписують словосполучення з цими словами i визначають, якою частиною мови вони СФ.
Якщо приналежнiсть слова тихесенький до розряду прикметникiв учням встановити легко, то визначення слова тихесенько як частини мови викликаСФ у них певнi труднощi. ВиникаСФ питання: Якою ж частиною мови СФ слово тихесенько? Так створюСФться проблемна ситуацiя. Вихiд з неСЧ буде знайдено в ходi евристичноСЧ бесiди:
- У чому схожiсть i вiдмiннiсть слiв тихесенький i тихесенько? (Обидва слова називають ознаку, але вiдповiдають на рiзнi питання: який? тихесенький, як? тихесенько.)
- З якими словами повязанi цi слова у виписаних вами словосполученнях? (Вечiр, вiСФ.)
- Якi ознаки показують цi слова? (Ознаку предмета i дiСЧ.)
- Що станеться iз словом тихесенький, коли змiнити слово вечiр? А iз словом тихесенько, якщо змiнити слово вiСФ? (Слово тихесенький змiнюСФться, а тихесенько нi.)
Отже, роблять учнi висновок, iснують слова, якi показують ознаку дiСЧ i СФ незмiнними. У ходi подальшоСЧ роботи розширюСФться уявлення дiтей про прислiвник. Внаслiдок видiлення прислiвникiв у текстi чи окремих реченнях учнi усвiдомлюють, що прислiвники вiдповiдають ще й на питання де? куди? коли?
Закрiплення одержаних вiдомостей про прислiвник вiдбуваСФться пiд час виконання учнями рiзних тренувальних вправ, таких як:
- виписування з тексту дiСФслiв з прислiвниками (на якi питання вiдповiдають виписанi прислiвники?);
- утворення вiд iменникiв однокореневих прикметникiв, а потiм прислiвникiв (усiю складiть з ними речення чи словосполучення);
- замiнiть однокореневими прислiвниками слова, поданi в дужках (веселий, радiсний) i под.
Виконання рiзноманiтних лексичних вправ сприяСФ не тiльки розвитковi мовлення дiтей, а й закрiпленню в них навичок у розпiзнаваннi i правильному написаннi прислiвникiв.
Наступним етапом експериментального дослiдження стало визначення його результатiв.
2.3 Перевiрка експериментального дослiдження
Метою педагогiчного експерименту було виявлення ефективностi використання пропонованих вправ та завдань при вивченнi частин мови у початкових класах. Якiсть сформованих знань, умiнь i навичок учнiв експериментального класу