Розвиток комунiкативно-мовленнСФвих умiнь молодших школярiв при вивченнi частин мови у 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В° мовленнСФвий досвiд пiдкаже вибiр правильноСЧ форми. Отже, ще до вивчення теми Вiдмiнки iменникiв учнi мають змогу зрозумiти взаСФмозвязок питання i форми слова-вiдповiдi.
На наступному етапi вивчення вiдмiнювання iменникiв, актуалiзуючи знання дiтей про змiну слiв за питаннями, вчитель знайомить школярiв iз назвами вiдмiнкiв. Вивчення вiдмiнювання iменника слiд повязати з виробленням умiння розрiзняти вiдмiнки.
У процесi вивчення прикметника ми враховували, що пiдготовка до усвiдомлення поняття прикметник починаСФться ще з перiоду навчання грамоти. Тут вiдбуваСФться спостереження за лексичним значенням прикметника i знайомство з питаннями, на якi вiн вiдповiдаСФ. Учням слiд було показати, що ознаки предметiв iснують у життi, а слова лише називають СЧх, що один i той же предмет може, мати кiлька ознак ознаку кольору, смаку, розмiру, призначення: яблуко велике, достигле, кругле, червоне, солодке.
Одночасно з вирiшенням цього завдання вчитель знайомить дiтей iз постановкою вiдповiдних питань: олiвець (який?) червоний, ялинка (яка?) зелена, плаття (яке?) нове.
Роботу над розмежуванням ознаки предмета i слова, що СЧСЧ називаСФ, можна здiйснити, наприклад, так: учитель демонструСФ перед учнями чорно-бiле зображення якогось предмета (кульки, мяча, олiвця або чогось iншого) i просить сказати, який предмет вони бачать за розмiром, кольором i матерiалом. Звичайно, дiти не можуть виконати прохання вчителя, бо малюнок не даСФ для цього пiдстав. Далi вiдбуваСФться бесiда:
- Чому ви не можете назвати ознаки предмета? (Не бачимо СЧх.)
- А що ви тепер можете сказати про нього? (Учитель демонструСФ предмет у натурi, а дiти характеризують його. При цьому вчитель користуСФться питаннями, наприклад: за кольором кулька яка? i под.)
- А якщо я скажу, що на малюнку зображена синя кулька, яку фарбу ви вiзьмете, щоб СЧСЧ розмалювати? (Синю.)
- Що вам це пiдказало? (Слово синя.)
- Отже, для чого нам потрiбно слово синя? (Щоб назвати колiр.)
- З чого зроблена наша кулька? (З гуми.)
- Отже, яка вона? (Гумова.)
У такий спосiб учнi визначають i iншi можливостi ознаки предмета й переконуються, що ознака, властива предмету, закрiплюСФться у словi.
Також ми враховували, що учнi повиннi усвiдомити роль прикметника у реченнi. З цiСФю метою вчитель органiзовуСФ спостереження за двома реченнями чи невеликими текстами, якi вiдрiзняються наявнiстю або вiдсутнiстю в них прикметникiв (описи предметiв чи природи). Внаслiдок спостереження учнi роблять висновок: точнiсть, яскравiсть опису забезпечуються вживанням прикметникiв.
Важливо показати дiтям залежнiсть прикметника вiд iменника. Це можна зробити при виконаннi такого, припустiмо, завдання:
- Доповнiть поданi словосполучення прикметником широкий:
РЗхали степом (яким?)тАж. Були в степу (яком у?)тАж. Бачили степ (який?)тАж
- Що вiдбуваСФться з прикметником при змiнi iменника, з яким прикметник повязаний?
Подальша робота над засвоСФнням загального значення прикметника здiйснювалася шляхом збагачення словника учнiв якiсними, вiдносними i присвiйними прикметниками (без уживання термiнiв), спостереження за прямим i переносним значенням прикметникiв, добору потрiбних синонiмiв i вибору з ряду синонiмiв точного слова.
Пiд час вивчення прикметника слiд показати учням, що на вiдмiну вiд iменника прикметник змiнюСФться за родами i що рiд прикметника зумовлюСФться родом iменника, разом з яким прикметник утворюСФ словосполучення. З цiСФю метою вчитель може органiзувати спостереження за словосполученнями, у яких iменники поСФднуються з одним i тим же прикметником. Як один iз варiантiв такоСЧ роботи може бути, наприклад, демонстрацiя малюнкiв, на яких зображенi червона стрiчка, червоне яблуко. Учнi повиннi записати назви предметiв та СЧх ознак, визначити рiд iменникiв i вiдповiдно прикметникiв, видiлити закiнчення в них.
Для того щоб показати, що у множинi прикметники за родами не змiнюються, можна запропонувати дiтям дописати закiнчення прикметникiв у таких словосполученнях: червонтАж стрiчки, червонтАж яблука. Учням неважко помiтити, що у множинi прикметник маСФ одну й ту ж форму, а отже, за родами не змiнюСФться.
Також учнi вчаться практично змiнювати прикметники разом з iменниками за зразком один багато. Така пiдготовча робота створюСФ ТСрунт для розумiння того, що число прикметника не самостiйна, а повнiстю залежна вiд iменника категорiя. Роздiлити за принципом один багато можна тiльки предмети, а не ознаки, ознака ж приписуСФться одному предметовi (прикметник в однинi) або групi предметiв (прикметник у множинi). Щоб дiти усвiдомили цю особливiсть числа прикметникiв, учитель може провести таку, наприклад, роботу: демонструСФться два малюнки (на одному з них зображена одна червона троянда, на другому кiлька троянд такого ж кольору). Дiти одержують завдання утворити за кожним iз малюнкiв словосполучення, до складу яких входять iменник i прикметник назва кольору. Так дiти приходять до висновку, що однина/ множина iменникiв зумовлена кiлькiстю предметiв, а однина/ множина прикметникiв визначаСФться не кiлькiстю ознак, а числом iменника, вiд якого прикметник залежить.
Знайомлячись iз вiдмiнюванням прикметникiв, учнi повиннi усвiдомити, що вiдмiнок прикметника визначаСФться за вiдмiнком iменника. Показати це можна на таблицi вiдмiнкових закiнчень прикметникiв чоловiчого й середнього родiв i вiдмiнкових закiнчень прикметникiв жiночого р