Розвиток комунiкативно-мовленнСФвих умiнь молодших школярiв при вивченнi частин мови у 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
лiв у реченнi, а префiкси для утворення слiв;
Отже, наступнiсть i системнiсть в опрацюваннi частин мови у початкових класах виражаСФться в етапах СЧх опрацювання, тобто формування граматичних понять. Зокрема, спочатку вiдбуваСФться аналiз мовного матерiалу з метою видiлення iстотних ознак поняття. Далi узагальнення iстотних ознак, встановлення звязкiв мiж ними та введення термiна. Третiй етап формування граматичних понять полягаСФ в уточненнi сутi ознак поняття i звязкiв мiж ними. Четвертий етап полягаСФ в конкретизацiСЧ вивченого поняття завдяки виконанню вправ, якi вимагають практичного застосування одержаних знань.
2. Перевiрка ефективностi формування комунiкативно-мовленнСФвих умiнь молодших школярiв
2.1 Вiдбiр навчального матерiалу до вивчення частин мови в 3 класi
Для формування загального поняття про частини мови у 3 класi навчальною програмою видiляСФться 4 години. При цьому здiйснюСФться спостереження за словами, що вiдповiдають на питання: хто? що? який? яка? яке? якi? що робить? що роблять? скiльки? котрий? котра? котре? котрi? де? коли? як?, а також за службовими словами, до яких не можна поставити питання (i, та, на, вiд, до, але тощо). В учнiв формуСФться умiння розпiзнавати такi слова, ставити до них питання.
Третьокласники виконують логiчнi вправи на розрiзнення слiв за родовими та видовими ознаками та за смисловими групами у межах кожноСЧ частини мови. Також здiйснюСФться спостереження i добiр спiльнокореневих слiв, якi належать до рiзних частин мови, розрiзнення СЧх за питаннями, значенням, роллю в реченнi та за граматичним i смисловим звязком з iншими словами (в межах словосполучень i речень).
Результатом засвоСФння теми Частини мови у 3 класi СФ розрiзнення слiв, що вiдповiдають на питання рiзних частин мови (серед них числiвникiв, прислiвникiв без уживання термiна), якi розрiзнюються за родом, числом (iменники, прикметники), стоять у формi того чи iншого часу (дiСФслово); вмiння будувати сполучення зi слiв, що СФ рiзними частинами мови, використовуючи службовi слова: пiшли до лiсу; космiчна ракета; хлопчики i дiвчатка; розрiзнювати слова за родовими i видовими ознаками: птахи: лелеки, зозулi, синицi, горобцi; дерева: дуб, клен, яблуня, вишня; кольори: червоний, фiолетовий, зелений тощо; добирати групи спiльнокореневих слiв, що належать до рiзних частин мови, вводить СЧх у словосполучення i речення (дуб, дубовий, задубiти; смiх, смiшний, усмiхатися).
На формування поняття iменника у 3 класi навчальна програма видiляСФ 13 год. При цьому формуСФться загальне поняття (питання, значення, роль та звязок з iншими словами в реченнi за допомогою закiнчень та прийменникiв). Учнi вивчають iменники, що означають назви iстот (хто?), та iменники, якi означають назви неiстот (що?), ознайомлюються з власними i загальними iменниками, правилами написання великоСЧ букви у власних iменниках.
У процесi вивчення цiСФСЧ частини мови здiйснюСФться формування поняття предметностi на прикладах iменникiв, якi означають опредмеченi якостi, дiСЧ, вивчаються правила вживання iменникiв у прямому i переносному значеннях. Також третьокласники вивчають рiд iменникiв: чоловiчий, жiночий, середнiй. У них формуСФться умiння вiднести слово до одного з родiв, а також умiння змiнювання iменникiв за числами (однина i множина).
Проводиться практичне ознайомлення з вiдмiнками iменника (назви вiдмiнкiв, вiдмiнковi питання). Проводиться спостереження за змiнюванням iменникiв за вiдмiнками i спостереження за влучним уживанням iменникiв-синонiмiв, iменникiв-антонiмiв у текстi, розмiрковування про СЧх роль, вибiр з даних слiв тих, що найбiльше вiдповiдають метi й типу висловлювання. Учнi виконують вправи на замiну в текстi недоречних лексичних повторiв.
Результатом засвоСФння теми РЖменник у 3 класi СФ уявлення про iменник як частину мови; впiзнавання в текстi i самостiйний добiр iменникiв; вмiння ставити питання до iменникiв, що належать до рiзних родiв; побудова сполучення iменникiв з iншими словами, використовуючи для звязку закiнчення i прийменники; розрiзнення iменникiв назв iстот i неiстот, вмiння правильно ставити до них питання. Також третьокласник розрiзнюСФ власнi i загальнi iменники, добираСФ вiдповiднi приклади; вживаСФ в письмових текстах власнi iменники з великою буквою; вiдносить до iменникiв за поставленим питанням (що?) опредмеченi якостi, дiСЧ (зелень, добро, плавання, напис); розрiзнюСФ i пояснюСФ в процесi навчальноСЧ роботи iменники в прямому i переносному значеннях; визначаСФ рiд iменникiв, ставить питання i вiдносить iменник до одного з родiв; змiнюСФ iменники за числами; визначаСФ число iменникiв; знаСФ назви вiдмiнкiв i вiдмiнковi питання; змiнюСФ iменники рiзних родiв за вiдмiнка ми з орiСФнтуванням на зразок, навчальну таблицю;
добираСФ найуживанiшi (13) синонiми та антонiм до заданих iменникiв; вживаСФ синонiми i антонiми в усних i письмових висловлюваннях; бере участь в удосконаленнi навчальних i власних текстiв за допомогою синонiмiв.
Наведемо зразки вправ на формування загального поняття про iменник (див. додаток А).
1. Вправа Хто? Що?.
Учитель показуСФ предметнi малюнки iз зображенням людей, тварин, речей, рослин i т. iн. У вiдповiдь учнi, сигналiзують картками Хто? Що?