Розвиток комунiкативно-мовленнСФвих умiнь молодших школярiв при вивченнi частин мови у 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ня та морфологiчнi особливостi), зауважуСФ Необхiдно визначити, який iз цих аспектiв СФ найважливiший [46, 361].
Застосування якого-небудь одного критерiю, безперечно, не забезпечуСФ послiдовноСЧ класифiкацiСЧ частин мови, оскiльки саме частини мови, на думку В.РЖ.Кодухова, СФ пунктом перетину i взаСФмодiСЧ морфологiчного, синтаксичного i лексичного ярусiв мови [71, 138]. Тiльки комплексний критерiй семантичний, синтаксичний i морфологiчний даСФ можливiсть здiйснити всебiчну класифiкацiю слiв. Проте сукупнiсть трьох зазначених критерiСЧв поширюСФться на ядро частин мови. периферiя ж характеризуСФться неповним (одним або двома) набором критерiСЧв. До того ж слiд зазначити, що оскiльки частини мови СФ семантико граматичними класами, то граматична спецiалiзацiя слiв вiдiграСФ тут показову роль
При гетерогеннiй класифiкацiСЧ частин мови як найбiльш перспективний щодо охоплення обСФктивних мовних показникiв треба зважати на iСФрархiю критерiСЧв, пiдпорядкованiсть СЧх одному визначальному критерiСФвi. Таким виступаСФ звичайно семантичний критерiй, що вказуСФ на глибиннi семантичнi чинники, на яких формуються синтаксичнi i морфологiчнi ознаки слiв Семантичний критерiй квалiфiкуСФться по рiзному. У сферу його застосування входить, зокрема, прямий звязок слiв певного класу з позамовною дiйснiстю.
Даний звязок стосуСФться лише ядра (центру) лексико-граматичного класу, не будучи застосовним щодо периферiйних його компонентiв, оскiльки периферiйнi елементи класу спiввiдносяться не безпосередньо з предметним значенням слiв, а з СЧх узагальненим значенням. Узагальнене значення, яке витворилося на ТСрунтi предметного, лексико денотативного значення ядра лексико граматичного класу i яке поширюСФться також на новосформованi елементи з iншим предметним значенням, але в тотожнiй синтаксичнiй позицiСЧ, функцiонуСФ в ролi категорiального значення частини мови. Категорiальне значення, охоплюючи ядро лексико-граматичного класу i його периферiю, характеризуСФ синтаксичнi потенцiСЧ слова [23, 157].
Отже, видаСФться доцiльним семантичний критерiй розглядати у трьох вимiрах: а)у площинi найменуванню позначення певних обСФктiв навколишньоСЧ дiйсностi, б) у планi лексичного значення слова, в)в аспектi категорiального значення частини мови [27, 107]. Найтiснiше повязаними в семантицi слова виявляються першi два вимiри, що вказують на спрямованiсть окремих частин мови до вiдповiдних обСФктiв навколишнього свiту та своСФрiднiсть вiдображення останнiх у мовi Ступiнь узагальнення в лексико денотативному значеннi слова i його категорiальному значеннi СФ рiзним. На найнижчому рiвнi абстракцiСЧ перебуваСФ iндивiдуальне лексичне значення слова, на найвищому категорiальне значення частини мови
Усi слова виражаючи вiдповiдне лексичне значення, у мовi граматично спецiалiзуються. Основу такоСЧ спецiалiзацiСЧ, очевидно, створюСФ семантика слова, адже вона коригуСФ вживання слова у певних граматичних функцiях. Вирiшальну роль щодо граматичноСЧ спецiалiзацiСЧ слiв вiдiграють СЧх синтаксичнi параметри. Завдяки рухливостi синтаксичних функцiй частин мови виникають синтаксичнi деривати частин мови, тобто словоформи з вторинною функцiСФю.
Отже, синтаксичний критерiй у структурi мови можна розглядати як другий пiсля семантичного критерiю його, як i семантичний, варто квалiфiкувати з рiзних бокiв Часто пiд синтаксичною функцiСФю розумiють конкретну формально синтаксичну позицiю в реченнi або словосполученнi, тобто поверхневу синтаксичну функцiю, яка визначаСФться на базi вiдповiдних синтаксичних звязкiв [49, 221].
Повнiшу квалiфiкацiю слова даСФ розумiння синтаксичного критерiю у двояруснiй iнтерпретацiСЧ, застосування якого передбачаСФ видiлення компонентiв, що визначаються на основi синтаксичних звязкiв, та компонентiв, якi характеризуються семантико-синтаксичними ознаками, окреслюваними з урахуванням синтаксичних звязкiв. Першi компоненти складають поверхневу структуру синтаксичних конструкцiй, другi СЧх глибинну структуру. Повязана з позамовною дiйснiстю значеннСФва база глибинноСЧ структури свiдчить, про те, що семантико-синтаксичний аспект синтаксичного критерiю якоюсь мiрою спорiднюСФ його з лексико-семантичним аспектом семантичного критерiю.
Проте iстотна вiдмiннiсть семантизованого синтаксичного критерiю полягаСФ в тому, що вiн ТСрунтуСФться на семантико-синтаксичних вiдношеннях мiж компонентами, тодi як семантичний критерiй у його лексичному виявi не враховуСФ цих вiдношень. Семантико-синтаксичнi ознаки, будучи спрямованими на семантичнi вiдношення мiж компонентами та категорiальне значення частин мови, становлять пункт перетину i взаСФмодiСЧ лексики i граматики [72, 102].
На синтаксичну спецiалiзацiю нерiдко вказуСФ морфологiчний критерiй, який поширюСФться на формальнi ознаки частин мови сукупнiсть граматичних категорiй i парадигм. Застосування цього критерiю контролюСФться синтаксичним ярусом мови, його формально-граматичною та семантико-граматичною структурою.
Отже, iСФрархiя критерiСЧв набуваСФ такого вигляду: роль базового критерiю виконуСФ семантичний критерiй, що зумовлюСФ граматичну спецiалiзацiю слова в реченнi або словосполученнi; синтаксичний критерiй, у свою чергу, СФ базовим для морфологiчного критерiю. Поряд iз загальновизнаними семантичним, синтаксичним i морфологiчним критерiями варто назвати ще два критерiСЧ логiчний i словотвiрний, якi можуть бути досить показовими при видiленнi частин мови у спiрних випадках. Логiчний к