Розвиток комунiкативно-мовленнСФвих умiнь молодших школярiв при вивченнi частин мови у 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
оду. Робота з таблицями дасть учням змогу простежити за тим, як змiнюються прикметники за вiдмiнками, i запамятати вiдмiнковi питання прикметника. Учнi помiтять, що вiдмiнковi закiнчення iменника i звязаного з ним прикметника рiзнi, визначити вiдмiнок прикметника можна за вiдмiнком iменника, вiдмiнкове закiнчення прикметника збiгаСФться iз закiнченням питання, на яке вiн вiдповiдаСФ (який? зелений, якого? зеленого).
Формування граматичного поняття числiвник (без називання термiна) починаСФться з виявлення в цiй частинi мови таких СЧСЧ ознак, як лексичне значення (називаСФ точно визначену кiлькiсть предметiв) i питання, на яке вiдповiдаСФ. З цiСФю метою вчитель пропонуСФ порiвняти два речення i сказати, чим вони вiдрiзняються: Пiвники горох молотили i Два пiвники горох молотили. Учням неважко помiтити, що цi речення вiдрiзняються словом два. Учитель вдаСФться до евристичноСЧ бесiди:
- Чи можете ви сказати, скiльки пiвникiв виконували дiю в першому реченнi? А в другому?
- Отже, з якого метою вжите слово два? (Щоб показати, скiльки було дiйових осiб.)
- На яке питання вiдповiдаСФ слово два? (Скiльки?)
- Що називаСФ? (Кiлькiсть предметiв.)
- Отже, що ви дiзналися про слово два? (Що воно називаСФ кiлькiсть предметiв i вiдповiдаСФ на питання скiльки?)
- Давайте подивимось, чи СФ ще в нашiй мовi слова з такими ж ознаками. Для цього прочитайте вiршик РЖ. Неходи:
Це матрьошка.
Зимно СЧй.
Десять вдяганок на нiй:
Пять спiдниць, i пять хусток,
РЖ смушевий кожушоктАж
- Хто правильно зумiв порахувати, скiльки вдяганок було на матрьошцi? (Одинадцять.)
Пiд час вивчення числiвника було важливо показати учням, що у своСФму мовленнi вони можуть користуватися i синонiмiчними (збiрними) числiвниками. З цiСФю метою дiтям пропонуСФться для спостереження два речення: Три хлопчики з нашого класу поСЧхали на екскурсiю i ТроСФ хлопчикiв з нашого класу поСЧхали на екскурсiю. Учнi мають переконатися, що слова три i троСФ належать до числiвникiв, бо мають одне й те ж значення i вiдповiдають на одне й те ж питання.
У ходi подальшоСЧ роботи над засвоСФнням граматичного поняття числiвник в учнiв мають розширитися знання про цю частину мови. Слiд сказати, що числiвники можуть вiдповiдати i на питання котрий? або який по порядку? Для цього слiд запропонувати школярам визначити числiвники в текстi, який мiстить, крiм iнших, порядковi числiвники.
Наприклад:
Вийшли з лiсу ведмежата,
Заходились жито жати:
Запряглося в жатку троСФ,
До вязання стало двоСФ,
Шосте мiж дубками косить,
Сьоме воду всiм пiдносить. (В.Ладижець)
Визначаючи вжитi в цьому вiршi числiвники, учнi неодмiнно зустрiнуться з проблемою: куди вiднести слова шосте i сьоме, якi, хоч i мають певне кiлькiсне значення, однак не вiдповiдають на питання скiльки? До них треба поставити питання яке? Вчитель повинен запропонувати й iнше питання котре?, яке буде орiСФнтиром у визначеннi порядкових числiвникiв i розрiзненнi СЧх i прикметникiв.
Формуючи в учнiв початкових класiв загальне поняття про дiСФслово, учитель показуСФ дiтям, що:
- дiСФслова це слова, що називають дiю;
- дiСФслова вiдповiдають на питання що робить? що зробить?
Для того щоб учнi наочно уявили, що дiСФслова називають дiю, можна запропонувати СЧм пригадати дiСЧ, якi вони виконують, наприклад, пiд час фiзкультхвилинки. Учитель записуСФ названi дiтьми дiСФслова на дошцi i просить пояснити, чим схожi цi слова? (Називають дiю.) Термiн дiСФслово повiдомляСФ учитель.
Наявнiсть значноСЧ кiлькостi граматичних категорiй дiСФслова зумовлюСФ поступове засвоСФння дiтьми питань, на якi вiдповiдаСФ ця частина мови. Якщо в перiод навчання грамоти учнi усвiдомлюють необхiднiсть постановки до слiв назв дiй питань що робить? що роблять?, якi допомагають розпiзнавати дiСФслова серед iнших слiв, то пiзнiше вони знайомляться з питаннями, якi готують СЧх до усвiдомлення категорiй часу i виду.
Звичайно, учнi початкових класiв ще не можуть розiбратися в смислових i формальних особливостях видiв дiСФслова, хоча практично вони майже правильно володiють видовими значеннями i формами цього класу слiв. Загальне поняття про дiСФслово розширюСФться i поглиблюСФться внаслiдок органiзацiСЧ спостереження за дiСФсловами становлення (червонiти, бiлiти) i стану (спати, хворiти). У цьому планi корисно органiзувати словотворчу роботу: утворити дiСФслова вiд прикметникiв (зелений зеленiти) або iменникiв (вечеря вечеряти).
Пiд час вивчення дiСФслова систематично проводиться робота над усвiдомленням учнями смислового значення дiСФслiв, СЧх точним уживанням. З цiСФю метою слiд органiзувати спостереження учнiв за використанням у мовi дiСФслiв-синонiмiв i дiСФслiв-антонiмiв, а також за вживанням дiСФслiв у прямому й переносному значеннi.
Учнi порiвнюють дiСФслова в утворених реченнях i узагальнюють наслiдки своСЧх спостережень: дiСФслова змiнюються за числами. Якщо дiСФслово називаСФ дiю одного виконавця, то воно стоСЧть в однинi, якщо ж передаСФ дiСЧ двох чи бiльшоСЧ кiлькостi виконавцiв, то стоСЧть у множинi. Так досягаСФться встановлення учнями звязку мiж питанням, на яке вiдповiдаСФ дiСФслово, формою числа, в якому воно вжите, i закiнченням. Наприклад: що робить? танцюСФ (однина), що роблять? танцюють (множина).
У подальшiй роботi над вивченням часових форм дiСФслова учитель вдаСФться до завдань, пiд ч