Розвиток комунiкативно-мовленнСФвих умiнь молодших школярiв при вивченнi частин мови у 3 класi

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



принципу наступностi при вивченнi частин мови у процесi навчання украСЧнськоСЧ мови молодшими школярами.

Проведення експериментального дослiдження дало змогу оцiнити ефективнiсть використання пропонованоСЧ системи вправ та завдань i простежити динамiку процесу реалiзацiСЧ принципу наступностi при вивченнi частин мови порiвняно з навчанням дiтей в контрольному класi. Таким чином, цiлеспрямоване i систематичне використання пропонованих вправ i завдань, повязаних з опрацюванням частин мови, здатне забезпечити реалiзацiю принципу наступностi у процесiв навчання украСЧнськоСЧ мови молодших школярiв.

Висновки

Проблема подiлу слiв на частини мови маСФ свою багатовiкову iсторiю i досi остаточно не розвязана. В основу розподiлу слiв на лексико-граматичнi класи частини мови найчастiше покладено морфологiчний принцип, який доповнюСФться синтаксичним i лексико-семантичним. Усi частини мови належать до СФдиноСЧ лексико-граматичноСЧ системи, мiж одиницями якоСЧ iснують певнi взаСФмовiдношення i тiснi взаСФмозвязки. Цi закономiрнi взаСФмозвязки виявляються передусiм у взаСФмопереходах i перетвореннях однiСФСЧ частини мови в iншу. Частини мови як класи слiв виразно вiдображають складну взаСФмодiю лексики i граматики. Постiйна спрямованiсть граматики на лексику уможливлюСФ функцiонування мови i СЧСЧ взаСФмоповязаних ярусiв у процесi мовленнСФвоСЧ реалiзацiСЧ. Послiдовне застосування рiзнорiдних критерiСЧв класифiкацiСЧ даСФ можливiсть видiлити чотири частини мови iменник, дiСФслово, прикметник i прислiвник. Саме цi частини мови виступають як незаперечнi.

ВзаСФмоповязане вивчення компонентiв мовноСЧ системи це одна iз визначальних умов шкiльного навчання. Нинi особливоСЧ уваги набули обТСрунтування, вiдображення в програмах та реалiзацiя в навчально-методичних комплексах iдеСЧ мiжрiвневих мовних звязкiв. Структуру початкового курсу украСЧнськоСЧ мови побудовано за принципом змiстового узагальнення. Аналiз дiючих пiдручникiв з украСЧнськоСЧ мови для 14 класiв свiдчить, що основну увагу в роботi над словом у них спрямовано на опрацювання окремих граматичних категорiй. Робота над роздiлом Морфологiя зводиться до вивчення частин мови.

У початковiй школi дiти ознайомлюються з усiма основними частинами мови. Вивчення частин мови в початкових класах маСФ на метi ознайомлення учнiв з такими самостiйними частинами мови, як iменник, прикметник, дiСФслово, числiвник, особовi займенники, прислiвник i прийменник; усвiдомлення того, що кожне слово СФ назвою предмета, ознаки чи дiСЧ i вiдповiдаСФ на певне питання; засвоСФння форм словозмiни, передбачених програмою частин мови; засвоСФння орфографiчних правил, таких, як правопис вiдмiнкових закiнчень iменникiв i прикметникiв, особових закiнчень дiСФслiв тощо; розвиток усного i писемного мовлення учнiв шляхом збагачення СЧх словника новими iменниками, прикметниками чи дiСФсловами, уточнення змiсту окремих слiв, розвитку умiння добирати слова для передачi своСЧх думок; зясування синтаксичноСЧ функцiСЧ частини мови.

У молодшому шкiльному вiцi формуСФться початкова система граматичних понять. ЗдiйснюСФться це не одразу, оскiльки деякi граматичнi поняття (iменник, прикметник, дiСФслово) формуються протягом усiх чотирьох рокiв навчання дiтей у школi. Граматичнi поняття формуються внаслiдок тривалоСЧ роботи над вiдповiдним мовним матерiалом, запропонованим учителем. Ця робота складаСФться з таких компонентiв, як сприймання окремих однорiдних мовних явищ, абстрагування, видiлення iстотних для даноСЧ групи явищ ознак, узагальнення СЧх у спецiальному словi-термiнi. Процес формування граматичних понять умовно можна подiлити на чотири етапи. Перший етап формування граматичних понять полягаСФ в аналiзi мовного матерiалу з метою видiлення iстотних ознак поняття. Другий етап формування граматичних понять полягаСФ в узагальненнi iстотних ознак, встановленнi звязкiв мiж ними та у введеннi термiна. Третiй етап формування граматичних понять полягаСФ в уточненнi сутi ознак поняття i звязкiв мiж ними. Четвертий етап формування граматичних понять полягаСФ в конкретизацiСЧ вивченого поняття завдяки виконанню вправ, якi вимагають практичного застосування знань.

Експериментальне дослiдження особливостей реалiзацiСЧ принципу наступностi при вивченнi частин мови в 3-х класах мало теоретико-експериментальний характер i проводилося у два етапи. При визначеннi й формуваннi системи експериментальних завдань ми враховували, що теоретичних вiдомостей учнi початкових класiв отримують мало (це програмовий матерiал наступних класiв), а частини мови вивчають на основi практичних вправ у звязку з засвоСФнням знань за програмою з украСЧнськоСЧ мови. Тому реалiзацiя принципу наступностi при вивченнi частин мови в початкових класах повязувалася з усiСФю системою навчання дiтей у школi. Реалiзацiя принципу наступностi при вивченнi частин мови в початкових класах вiдбувалася у процесi поступовоСЧ подачi знань у процесi ознайомлення учнiв з iменником, дiСФсловом, прикметником, займенником, числiвником, прислiвником, прийменником.

Метою педагогiчного експерименту було виявлення ефективностi використання пропонованих вправ та завдань при вивченнi частин мови у початкових класах. Якiсть сформованих знань, умiнь i навичок учнiв експериментального класу порiвнювалася iз вiдповiдними навичками i вмiннями учнiв контрольного класу. Виявлення ефективностi дослiдження повязувалося iз дiагн