Geum.ru


Розвиток комунiкативно-мовленнСФвих умiнь молодших школярiв при вивченнi частин мови у 3 класi

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



порiвнювалася iз вiдповiдними навичками i вмiннями учнiв контрольного класу. Виявлення ефективностi дослiдження повязувалося iз дiагностикою вiдповiдного рiвня мовно-мовленнСФвих навичок та лексичних умiнь, сформованих iз допомогою пропонованих вправ, завдань та видiв роботи.

У процесi вивчення iменникiв ми перевiряли сформованiсть в учнiв експериментального i контрольного класiв таких умiнь:

  1. вiдносити до iменникiв слова з абстрактним значенням, якi вiдповiдають на питання що?
  2. добирати до поданого iменника 23 синонiми, антонiм;
  3. розкривати значення (23) багатозначного iменника;
  4. вводити багатозначний iменник в словосполучення, речення (у процесi виконання навчальних вправ);
  5. визначати рiд i число iменникiв;
  6. змiнювати iменники за числами i вiдмiнками;
  7. визначати початкову форму iменника (називний вiдмiнок однини);
  8. змiнювати в процесi словозмiни iменникiв приголоснi [г], [к], [х] перед i на мякi [з], [ц], [с]; голосний [i] на [о], [СФ];
  9. вiдображати цi звуковi явища на письмi (нога нозi, яблуко в яблуцi, рух у русi); (пiч печi, нiч ночi, ночей);
  10. вживати у процесi виконання навчальних вправ: у родовому вiдмiнку iменникiв жiночого роду на а закiнчення и, -i (стiни, пiснi, межi, кручi, грушi); в орудному вiдмiнку однини в iменниках чоловiчого та жiночого роду з основою на мякий приголосний та [ж], [ч], [ш] закiнчення ею (землею, межею, кручею, тишею); ем (конем, ножем, мечем, споришем), закiнчення -СФю в iменниках жiночого роду на -iя (лiнiя лiнiСФю); закiнчення -СФм в iменниках чоловiчого роду на [й] (гай гаСФм);
  11. перевiряти за словником закiнчення в родовому i орудному вiдмiнках iменникiв на ар, яр (вiвчарем, слюсарем, школярем, але маляром, столяром);
  12. використовувати в мовленнi паралельнi форми iменникiв чоловiчого роду назв iстот у давальному i мiiевому вiдмiнках однини (братовi i брату, батьковi i батьку, Василевi i Василю);
  13. вживати: подвоСФнi букви на позначення мяких приголосних перед закiнченням ю в орудному вiдмiнку iменникiв жiночого роду з основою на приголосний (тiнню, молоддю); апостроф перед закiнченням ю в iменниках з основою на [б], [п], [в], [м], [ф] (любовю, Обю, верфю); в iменнику мати (матiрю); не вживати подвоСФння в iменниках зi збiгом приголосних в основi (якiстю, повiстю);
  14. користуватися навчальною таблицею вiдмiнювання iменникiв у множинi у процесi виконання вправ на практичне засвоСФння вiдмiнкових закiнчень iменникiв, вживання прийменникiв з iменниками в окремих вiдмiнках;
  15. вживати лiтературнi форми закiнчень ах (-ях) iменникiв у мiiевому вiдмiнку множини (по вiкнах, по полях, на морях, по ночах, на горах).

У процесi вивчення прикметникiв ми перевiряли сформованiсть в учнiв експериментального i контрольного класiв таких умiнь:

  1. вiдносити до прикметникiв слова, що означають рiзнi ознаки предметiв;
  2. добирати до поданого прикметника 23 синонiми, антонiм;
  3. пояснювати i вживати в мовленнi прикметники в прямому i переносному значеннях у художнiх i науково-популярних текстах;
  4. змiнювати прикметники за числами i в однинi за родами;
  5. визначати рiд i число прикметника за родом звязаного з ним iменника та за характерним закiнченням;
  6. користуватися таблицею вiдмiнювання прикметникiв, поданою в пiдручнику, у процесi виконання навчальних вправ на практичне засвоСФння вiдмiнкових закiнчень прикметникiв;
  7. зiставляти i розрiзнювати вiдмiнковi закiнчення прикметникiв з орiСФнтацiСФю на твердий i мякий приголосний основи;
  8. визначати в процесi виконання навчальних вправ вiдмiнки прикметникiв за вiдмiнками iменникiв (на основi встановлення звязку слiв у реченнi);
  9. будувати, поширювати простi речення однорiдними членами речення, вираженими прикметниками;
  10. дотримуватися правил вимови i написання прикметникiв на ський, цький, зький;
  11. вживати букву ь для позначення мякостi кiнцевого приголосного основи у вiдмiнкових формах прикметникiв (синьоСЧ, давнього, братньою, лiтньому, у могутньому);
  12. правильно вимовляти i позначати на письмi форми прикметникiв жiночого роду у давальному i мiiевому вiдмiнках (зимовiй, холоднiй, хорошiй), дотримуватися мякоСЧ i помякшеноСЧ вимови кiнцевих приголосних основи прикметникiв у називному вiдмiнку множини (хорошi, далекi).

У процесi вивчення дiСФслiв ми перевiряли сформованiсть в учнiв експериментального i контрольного класiв таких умiнь:

  1. вiдносити до дiСФслiв слова, що означають рiзнi дiСЧ;
  2. пояснювати лексичнi значення дiСФслiв;
  3. добирати дiСФслова до груп рiзного лексичними значеннями (руху, працi, спiлкування, сприймання, явищ природи тощо);
  4. добирати до поданого дiСФслова 23 синонiми, антонiм;
  5. пояснювати пряме i переносне значення дiСФслiв, 23 значення багатозначного дiСФслова, вводячи СЧх у словосполучення, речення, звязнi висловлювання;
  6. будувати речення з однорiдними присудками, вираженими дiСФсловами, за iлюстрацiями, мовленнСФвими ситуацiями, графiчними моделями;
  7. використовувати дiСФслова в навчальних вправах, у текстах розповiдного та описового типу;
  8. добирати з-помiж поданих дiСФслiв те, що найбiльше вiдповiдаСФ мовленнСФвiй ситуацiСЧ;
  9. уникати одноманiтностi у використаннi дiСФслiв iз значенням руху, мовлення та iн.;
  10. впiзнавати на слух та в письмових текстах неозначену форму дiСФслова;
  11. добирати неозначену форму до дiСФслiв, поданих в iнших формах;
  12. використову