Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? змiст виконаного дослiду, пояснити причину спостережуваного явища, зясувати, який висновок можна зробити, де буваСФ подiбне явище в природi, де використовуСФться тощо. Проведенню такоСЧ бесiди передуСФ виконання дослiдiв учнями пiд керiвництвом учителя [16].
Бесiду на основi прочитаноСЧ статтi проводять, щоб виявити як дiти розумiли описаний дослiд, явище, особливостi предмета або господарськоСЧ дiяльностi населення певноСЧ мiiевостi. Учитель ставить запитання за допомогою яких виявляСФ знання учнiв, систематизуСФ i доповнюСФ СЧх.
У III класi природничий матерiал даСФться у формi оповiдань, вiршiв, дiлових статей. Перед читанням учитель за допомогою послiдовного ряду запитань пiдводить дiтей до свiдомого сприймання прочитаного, формуСФ чiтке уявлення про предмет або явище. Набутi знання пiд час бесiди систематизуються, поглиблюються i розширюються за допомогою пiдручника. Статтю можна подiлити на частини, до кожноСЧ з яких потiм пiдiбрати запитання.
Пiсля розповiдi вчитель виявляСФ, як дiти зрозумiли змiст викладеного i засвоСЧли новий матерiал, а також як систематизують знання [5].
Обовязковою СФ бесiда пiд час використання на уроках природознавства екранних засобiв. За допомогою бесiди проводяться актуалiзацiя знань i постановка конкретних завдань, що забезпечуСФ активiзацiю сприймання. За допомогою бесiди вчитель керуСФ сприймання кожного кадру дiафiльму, дiапозитивiв. Застосовують бесiду, щоб зясувати змiст переглянутого кiнофiльму (дiафiльму), систематизувати й узагальнити набутi знання.
Бесiдою, яку проводять за картиною, вчитель досягаСФ конкретизацiСЧ природничого матерiалу, створення вiдповiдного уявлення, кращого засвоСФння матерiалу. На уроцi використовують картини, якi вiдповiдають певнiй темi. Найчастiше картини аналiзують вiд загального до окремого: що показано на картинi? що зображено на передньому планi? що зображено справа? тощо. Одночасно вчитель пояснюСФ особливостi предмета або явища. У кiнцi бесiди ставляться узагальнюючi запитання [20].
При проведеннi бесiди за картою доцiльно використовувати вже вiдомий матерiал. Учитель повинен, спираючись на вiдоме, розкривати нове. Наприклад, учитель пропонуСФ знайти гори Карпати. В якому напрямку простягаються гори Карпати? Яка рiчка бере початок у горах i тече на пiвдень? Куди вона впадаСФ? Яка низовина розташована на захiд вiд гiр? тощо.
Хорошим засобом вивчення карти i вмiння читати СЧСЧ СФ метод умовних подорожей. Учитель вказуСФ учням маршрут подорожi, а учнi осмислюють i розповiдають усе, що СЧм вiдомо про мiiевiсть через яку проходить маршрут [16].
Уроки-бесiди про твори образотворчого мистецтва сприяють естетичному розвитковi учнiв, прищеплюють iнтерес i любов до мистецтва, виховують самостiйнiсть судження в оцiнцi творiв. Учнiв необхiдно вчити не тiльки розкривати змiст твору мистецтва, а й аналiзувати його художнi особливостi. Вмiючи розпiзнавати засоби художньоСЧ виразностi твору образотворчого мистецтва, учень зможе визначити його iдейний змiст.
Програма передбачаСФ два шляхи ознайомлення учнiв з творами образотворчого мистецтва: у процесi навчальних занять за темами програми i шляхом спецiальних бесiд [1].
Зупинимось на методицi ознайомлення учнiв з творами [24].
Спочатку визначаСФмо тему, сюжет та iдею картини. Потiм визначаСФмо, що зображено: iсторичнi подiСЧ, побут, портрет, пейзаж, натюрморт тощо. Далi знаходимо тематичний вузол картини (головне, центральне, вiдношення до нього iнших фiгур, речей, звязок мiж фiгурами, речами, що знаходяться на передньому планi, у глибинi, якщо це портрет, то якi риси найбiльш пiдкресленi поза, вираз обличчя, положення рук i iнше).
Наступними запитаннями зясовуСФться соцiальна та iсторична, основа картини:
1. Епоха. Мiiе дiСЧ.
2. До якого класу чи прошарку можна вiднести дiйових осiб.
3. Ставлення автора до зображуваноСЧ подiСЧ або явища (звеличення, протест, iронiя).
4. Як картина вiдбиваСФ класовi симпатiСЧ чи антипатiСЧ художника.
Далi йде розмова про художнi засоби:
1. Пiдхiд художника до зображуваного (декоративний план, натуралiстична точнiсть, узагальнення).
2. Напрям або школа до якоСЧ можна вiднести картину.
3. Що переважаСФ у картинi: чiткiсть малюнка, контрасти свiтла й тiнi багатоколiрнiсть? Чому художник так чи iнакше вирiшив?
4. Який колорит картини?
5. Якi кольори в картинi проявляються найсильнiше?
6. Що СФ основою композицiСЧ: чи можна звести СЧСЧ до якоСЧсь геометричноСЧ фiгури i чи простежуються у нiй головнi лiнiСЧ?
7. Що переважаСФ у картинi статика чи динамiка i в чому це виявляСФться?
Наприкiнцi бесiди йдеться про те, який матерiал, технiка i манери письма художника, що СФ своСФрiдним, iндивiдуальним, притаманним тiльки цьому художнику. Пiсля цього вчитель коротко знайомить учнiв з бiографiСФю, художника.
Бесiди про архiтектуру й декоративно-прикладне мистецтво мають свою специфiку.
Пiд час бесiди про архiтектуру можна ставити такi запитання:
1. Що таке архiтектура?
2. Якi вiдмiнностi мають будiвлi, в яких люди живуть i в яких працюють, вiдпочивають?
Пiсля висновку про те, що архiтектурнi споруди подiляються, на житловi, промисловi, для вiдпочинку, лiкування i т. д., слiд сказати, що - зовнiшнiй вигляд i внутрiшня будова споруди залежать вiд СЧСЧ призначення.
Далi зясовуСФться, чим вiдрiзняСФться архiтектура вiд iнших видiв образотворчого мистецтва, як вона впливаСФ на людину (порiвняно з iншими видами мистецтва).
Через епiдiаскоп демонструються