Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
iй природi вiдбулися такi змiни...". Як бачимо, бесiда поСФднуСФться з iншими методами, що виступають у нiй прийомами. Вони необхiднi для розвязання конкретних задач, якi забезпечують досягнення основноСЧ мети [46; 49].
Запитання вчителя пiд час бесiди можуть актуалiзувати рiзнi пiзнавальнi процеси:
- мнемiчнi - коли запитання потребуСФ передусiм дiяльностi памятi, спрямоване на вiдтворення або закрiплення матерiалу (Що таке добуток?);
- репродуктивно-пiзнавальнi запитання спонукають до вiдтворення знань у звичних ситуацiях без розширення чи поглиблення СЧх (Чому дорiвнюСФ добуток 20*15?);
- продуктивно-пiзнавальнi запитання спонукають до продуктивного мислення, розвязування пiзнавальних i проблемних задач, що даСФ учням новий пiзнавальний результат (Чи можна у цьому виразi опустити дужки, не порушуючи порядку дiй: 80 (60:5)?) [58].
Бесiда, порiвняно з iншими словесними методами, даСФ бiльшi можливостi для здiйснення iндивiдуального пiдходу до учнiв. Диференцiюючи запитання залежно вiд пiдготовки учнiв, можна залучати всiх до активноСЧ участi по роботi. Бесiда допомагаСФ поСФднати вивчення нового матерiалу iз закрiпленням та перевiркою ранiше вивченого.
Учитель маСФ чiтко розрiзняти типи бесiд аби вести СЧх таким чином, щоб учнi навчалися бачити проблеми у тому матерiалi, який вивчаСФться, будувати докази, висловлювати передбачення, гiпотези. Щоб бесiда будила думку, вона повинна, в першу чергу, спиратись на запитання, якi встановлюють причинно-наслiдковi звязки, спонукають до самостiйного пошуку. Учитель дбаСФ про дiловий, емоцiйний звязок з класом, стежить, яку участь бере в бесiдi кожен СЧСЧ учасник, розвиваСФ у дiтей прагнення висловлювати власнi думки, кмiтливiсть, аналiтичне мислення. Бесiда ключ до душi й розуму дитини, саме вона шлях до творчого розвитку учня. Тому варто чiтко уявляти, якою маСФ бути навчальна бесiда i, плануючи структуру уроку, треба розробляти питання, якi стимулюють iнтелектуальний розвиток учнiв, адже вони мають самi дiйти певних висновкiв i узагальнень. За таких умов розвиваСФться творче мислення особистостi. Саме це довели психологи.
Метод бесiди виконуСФ i мотивацiйну функцiю, коли створюються ситуацiСЧ пiзнавальноСЧ суперечки, навчальноСЧ дискусiСЧ. Ця ж функцiя бесiди проявляСФться пiд час створення в навчальному процесi ситуацiСЧ успiху, адже без переживання радостi успiху неможливо по-справжньому розраховувати на великi досягнення у подоланнi навчальних труднощiв. Розвитковi творчого мислення на уроцi служить i комунiкативна функцiя бесiди. Вона виявляСФться в тому, що учнi, завдяки дiалогу виробляють практичнi умiння користуватись усним мовленням у спiлкуваннi з людьми. Адже невмiння розумiти й слухати опонентiв, нездатнiсть стати на шлях дискусiСЧ i свiдчить про нерозвиненiсть комунiкативних умiнь, що СФ недолiком виховання людини взагалi. Вченi розрiзняють кiлька типiв бесiди.
Бесiда вiдноситься до найстарiших методiв дидактичноСЧ роботи. РЗСЧ майстерно використовував Сократ, вiд iменi якого i виникло поняття тАЬсократiвська бесiдатАЭ. Залежно вiд конкретних задач, змiсту учбового матерiалу, рiвня творчоСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi учнiв, мiiя бесiди в дидактичному процесi видiляють рiзнi види бесiд. Широке розповсюдження маСФ евристична бесiда (вiд слова тАЬеврикатАЭ - знаходжу, вiдкриваю). В ходi евристичноСЧ бесiди вчитель, спираючись на знання i практичний досвiд, що СФ в учнiв, пiдводить СЧх до розумiння i засвоСФння нових знань, формулювання правил i висновкiв. Для повiдомлення нових знань використовуються повiдомляючi бесiди. Якщо бесiда передуСФ вивченню нового матерiалу, СЧСЧ називають ввiдною або вступною. Мета такоСЧ бесiди полягаСФ в тому, щоб викликати бiля учнiв полягання готовностi до пiзнання нового. Закрiплюючi бесiди застосовуються пiсля вивчення нового матерiалу. Одним з рiзновидiв бесiди СФ спiвбесiда.
Термiн "бесiда" означаСФ форму. Характер пiзнавальноСЧ дiяльностi учнiв i рiвень СЧх самостiйностi в бесiдi показують термiни "евристична" i "репродуктивна". Отже, за рiвнем пiзнавальноСЧ самостiйностi учнiв у процесi навчання молодших школярiв застосовуються: евристичну, репродуктивну i катехiзичну (пояснювальну) бесiди.
Репродуктивна бесiда це система репродуктивно-мнемiчних i репродуктивно-пiзнавальних запитань. Вони спонукають до вiдтворення учнями засвоСФних знань i оволодiння готовими знаннями з рiзних джерел: пiдручника, засобiв наочностi, спостережень, дослiдiв i iн. Для репродуктивноСЧ бесiди характернi запитання вiдтворюючого характеру, тому вона може формувати не творче мислення, а навички усного звязного мовлення.
Репродуктивна бесiда як метод навчання, використовуСФться на усiх етапах уроку. З СЧСЧ допомогою розвязуються рiзнi дидактичнi задачi. Так, на етапi перевiрки засвоСФних знань, умiнь, навичок цей вид бесiди забезпечуСФ повторення i закрiплення засвоСФного змiсту. Однак треба пiдкреслити те, що найбiльший ефект репродуктивна бесiда даСФ пiд час перевiрки тих логiчно завершених частин предметного змiсту, якi СФ нескладними, мiстять простi взаСФмозвязки або фактичний матерiал. Логiчно завершенi частини, до яких входять складнi поняття, залежностi, закономiрностi, недоцiльно перевiряти частинами, оскiльки такий змiст втрачаСФ цiлiснiсть i свою сутнiсть. Тому рiвень його засвоСФння можна перевiрити тiльки шляхом iндивiдуального викладу учнiв [2].
На етапi засвоСФння нових знань, умiнь i навичок у кожнiй логiчно зав