Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
зменшення або збiльшення числа на кiлька одиниць чи в кiлька разiв.
Задача. Коневi на день дають 16 кг сiна, кормових бурякiв - у 2 рази менше, нiж сiна, а вiвса - у 4 рази менше, нiж бурякiв. Скiльки кiлограмiв кормiв дають коневi на день?
Сiна16 кг
Бурякiв у 2 рази менше, нiж сiна ?
Вiвса у 4 рази менше, нiж бурякiв
Пiсля ознайомлення iз змiстом задачi вчитель повiдомляСФ, що задачу аналiзуватимемо вiд числових даних.
Коневi давали сiно, буряки i овес. Треба знайти, скiльки кiлограмiв бурякiв згодовували коневi за день. РЖз задачi вже вiдомо, що на день коневi видавали 16 кг сiна.
Що вiдомо про буряки? Як знайти, скiльки коневi давали кiлограмiв бурякiв? (Бурякiв давали в 2 рази менше, нiж сiна. Щоб знайти, скiльки давали коневi бурякiв, треба 16 подiлити на 2).
Що вiдомо про овес? Як дiзнатися, скiльки давали вiвса? (Вiвса давали в 4 рази менше, нiж бурякiв. Щоб знайти, скiльки давали кiлограмiв вiвса, треба кiлькiсть кiлограмiв бурякiв подiлити на 4).
Повторiть план розвязування задачi. Записати розвязання в зошит.
Пiдсумовуючи роботу над задачею, учитель звертаСФ увагу на те, що пiд час СЧСЧ розвязування довелося два рази зменшувати число в кiлька разiв [25].
Бесiда iз застосуванням прийому аналогiСЧ формуСФться вiд одиничного до одиничного, в результатi цього знання переносяться з ранiше вивченого обСФкта на iнший, менш вивчений.
Усне додавання трицифрових чисел без переходу через розряд.
Бесiда. Ми вмiСФмо додавати двоцифровi числа. Пояснiть прийом додавання, користуючись розгорнутим записом:
26 + 43 = (20 + 6) + (40 + 3) = (20 + 40) + (6 + 3) = 60 + 9 = 69.
Подумайте, чи можна таким способом знайти суму трицифрових чисел 243 i 321 (учитель не показуСФ розгорнутого запису). Скiльки чисел додавали у першому прикладi? Як записували числа у першому прикладi? Якi доданки додавали? Спробуйте зробити так само i при додаваннi трицифрових чисел.
Застосовуючи евристично-дедуктивну бесiду, вчитель повiдомляСФ загальне положення, а потiй за допомогою запитань спрямовуСФ учнiв до зясування конкретних прикладiв [25].
Тема. Розвязування рiвнянь на знаходження невiдомого множника. Пiдготовка та пояснення нового матерiалу. Прочитайте приклад 6 3 = 18. Подiлiть добуток на один iз множникiв. Що ви помiтили? Що дiстали, коли добуток подiлили на один з множникiв? (Учнi повторюють правило знаходження невiдомого множника). Знайти невiдомий множник у прикладi Х 3 = 15.
Задача. Невiдоме число помножили на 4 i дiстали 28. Знайти невiдоме число.
Для розвязування задачi позначимо невiдоме число буквою Х. Як тодi можна записати задачу? (Можна скласти рiвняння Х 4 = 28). Що вiдомо в цьому рiвняннi? А що невiдомо? Як знайти невiдомий множник?
Запишемо розвязання рiвняння i вiдповiдь задачi:
Х = 28: 4
Х = 7.
Вiдповiдь. Невiдоме число дорiвнюСФ 7.
Сутнiсть евристично-iндуктивноСЧ бесiди полягаСФ в тому, що вчитель спочатку пропонуСФ розглянути конкретнi приклади (однотипнi). На основi СЧх аналiзу учнi приходять до загального висновку.
Бесiду на уроках природознавства проводять тодi, коли можна звернутися до фактiв, якi хоча б частково вiдомi дiтям з прочитаних книг, з власних спостережень над предметами або явищами природи, в куточку живоСЧ природи, на навчально-дослiднiй дiлянцi. Проте бесiду можна побудувати i на маловiдомому або навiть не вiдомому учням матерiалi при умовi використання дидактичного матерiалу, картин, таблиць, карт, кiно- або дiафiльмiв тощо. РЗСЧ проводять у формi запитань учителя i вiдповiдi учнiв. РЖнодi учнi також ставлять запитання, якi потребують вичерпноСЧ вiдповiдi.
Щоб ставити запитання учням учитель, готуючись до бесiди, повинен враховувати вiк учнiв, СЧх розумовий розвиток, рiвень знань iз ранiше вивчених тем, вiдомостi, якi дiстають учнi з кiнофiльмiв, радiо- i телепередач, науково-популярноСЧ лiтератури тощо. [5].
У II i III класах змiст запитань стосуСФться в основному зовнiшнього вигляду предмета його назви, форми, величини, кольору, частин тощо. У IV класi змiст запитань ускладнюСФться, починаючи iз зовнiшнього вигляду предмета або явища, вони повиннi привести до розкриття внутрiшньоСЧ сутностi, пояснити причинно-наслiдковi звязки. (Чому саме такий колiр мають тварини пустинi? Чому на Чорноморському узбережжi Кавказу цiлий рiк зеленiють i розвиваються рослини? Яке лiто? Чому?)
Можна проводити бесiду на рiзних етапах уроку: при опитуваннi вивченого матерiалу, при закрiпленнi його тощо. У II класi за допомогою бесiди учнiв пiдготовляють до читання статей природничого змiсту. РД бесiди розяснювальнi, контрольнi i заключнi. Розяснювальнi мають на метi виклад i пояснення нового матерiалу, контрольною вчитель перевiряСФ правильнiсть засвоСФння вивченого матерiалу учнями, заключною узагальнюються i систематизуються знання учнiв, наголошуСФться на основному.
Проводять бесiди на основi спостережень, дослiдiв, статей з пiдручника, розповiдi вчителя, екранних засобiв, за планом або картою, картиною тощо [20].
На основi спостережень бесiду проводять, щоб забезпечити вiрне сприймання учнями навколишньоСЧ дiйсностi, сформувати правильне поняття й уявлення про предмети i явища природи. Послiдовно ставлячи запитання, вчитель пропонуСФ дiтям уважно розглянути предмет, спрямовуСФ СЧх увагу на головнi ознаки предмета або явища, допомагаСФ сформулювати результати спостережень, зробити висновки.
На основi дослiдiв бесiду проводять для того, щоб виявити як учнi зрозумiл