Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В·ультатiв на якi вiн навiть не чекав. Тому запитання в його думках мають народитися непомiтно для дiтей, щоб не створити небажаного напруження. РЖ в центрi уваги вчителя повиннi бути не запитання, якi вiн формулюСФ до обставин, а мислення учнiв. У такому разi школярi стають вiдкривачами iстини, знаходять потрiбнi факти, аналiзують, зiставляють, узагальнюють.
Важливе значення маСФ використання бесiди на уроках у початковiй школi, оскiльки даСФ змогу у комплексi перевiрити наявнi знання та повiдомити новi факти.
До СЧСЧ використання на уроках ставляться певнi дидактичнi вимоги. Насамперед слiд чiтко визначити змiст, на якому будуСФться бесiда, та СЧСЧ цiлi. Змiст дiлиться на частини. Але подiл на малi за обсягом частини порушуСФ цiлiснiсть, а на великi створюСФ недоступнiсть для розумiння матерiалу. Цi частини повиннi бути смисловими. До кожноСЧ з них ставиться запитання. Внаслiдок цього створюСФться система запитань, яка будуСФться за принципом наступностi та веде до досягнення цiлей.
Для полегшення керування процесом вiдтворення знань i умiнь школярам надаСФться опора для згадування. Вона буваСФ словесною або наочною. Словесна передбачаСФ вказiвку на мiiе, час, джерело засвоСФння (Наприклад, "пригадайте екскурсiю в парк, якого кольору бруньки на деревах i кущах взимку? Розкажiть про вiдтiнки снiгу. Пригадайте, у другому класi ви вивчали.... як називаСФться...?" i т. iн.). Наочна опора це рiзнi види засобiв наочностi (наприклад, подивiться на малюнок i пригадайте, якими СФ кущi).
Необхiднi знання, якi здобуваються з рiзних джерел для вiдповiдi на репродуктивно-пiзнавальнi запитання бесiди СФ результатом виконання пiзнавальних дiй. Серед них: перцептивнi (подивiться..., послухайте..., торкнiться..., назви частин); практичнi (вимiряйте довжину..., зважте..., пiднiмiть...) i т. iн. У формулюваннях такого виду запитань зазначаСФться дiя, яку потрiбно виконати, щоб вiдповiсти на них. (Наприклад, подивiться на небо, якого кольору воно стало з настанням осенi; прочитайте у пiдручнику абзац... на сторiнцi... i розкажiть... i т. iн.). Цi запитання спрямовують пiзнавальну дiяльнiсть дiтей. Однак вiдповiдь учень зможе дати тодi, коли вiн володiСФ умiнням виконувати зазначенi дiСЧ, знаСФ обСФкти, яких вони стосуються i маСФ достатнiй життСФвий досвiд, i запас слiв, щоб побудувати речення [5].
Значна частина запитань у бесiдi спрямована не тiльки на вiдтворення чи отримання готових фактiв, а й передбачаСФ складну розумову дiяльнiсть: порiвняння, видiлення iстотних ознак, узагальнення, систематизацiю, встановлення взаСФмозвязкiв i взаСФмозалежностей. На такi запитання учень повинен мати досвiд активноСЧ аналiтичноСЧ дiяльностi.
Обовязковим СФ аналiз змiстовоСЧ та процесуальноСЧ сторони кожного запитання у бесiдi. Порiвняння СЧх iз можливостями учнiв дозволяСФ зробити бесiду ефективним методом не тiльки оволодiння змiстом, але й розвитку пiзнавальноСЧ активностi школярiв.
Наведемо фрагмент уроку, з теми тАЮЗмiни у неживiй природi з настанням осенiтАЭ зокрема змiст бесiди, мета якоСЧ СФ формування уявлення про змiни, якi вiдбулися у неживiй природi iз настанням осенi. "асне предметний змiст маСФ такi смисловi частини:
1. З настанням осенi сонце опустилося нижче над небосхилом.
2. Повiтря стало холодним.
3. Небо стало сiрого кольору, воно вкрите хмарами.
4. Часто iдуть дощi.
Спочатку аналiзуСФться мета бесiди i виявляються опорнi знання й умiння, якi необхiдно актуалiзувати. В цiй ситуацiСЧ опорним СФ уявлення про неживу природу, яке сформоване в учнiв на попереднiх уроках. Актуалiзацiя перед бесiдою дозволяСФ учням зрозумiти мету i мати опору для вiдповiдей. В кiнцi бесiди робиться загальний висновок [16].
1. Актуалiзацiя опорних знань може здiйснюватися за допомогою рiзних прийомiв:
а) Пригадайте, матерiал попереднiх урокiв i скажiть, на якi двi частини подiляють природу?
Назвiть обСФкти живоСЧ природи.
? Назвiть обСФкти неживоСЧ природи.
б) Подивiться на малюнки, якi знаходяться у правiй частинi дошки.
Назвiть обСФкти, якi на них зображенi. До якоСЧ частини природи вони вiдносяться?
Подивiться на малюнки у лiвiй частинi дошки. До якоСЧ частини природи вiдносяться зображенi на них обСФкти?
Отже, на якi двi частини подiляють природу?
в) Пригадайте, на якi двi частини подiляють природу.
Подивiться на картину. Назвiть обСФкти неживоСЧ природи.
Зробiть висновок, що в природi вiдносять до неживоСЧ природи.
2. Постановка мети бесiди СЧСЧ усвiдомлення учнями.
Яка пора року минула? Назвiть пору року, що настала.
Сьогоднi ви дiзнаСФтесь, якi змiни вiдбулися у неживiй природi з настанням осенi.
Отже, яку частину природи ви будете вивчати? Що ви повиннi дiзнатися про неСЧ?
3. Органiзацiя i проведення бесiди.
Пригадайте своСЧ спостереження влiтку. Якого кольору було небо?
Подивiться на небо. Який колiр воно маСФ восени?
Порiвняйте колiр неба влiтку i восени. Зробiть висновок, як змiнився колiр неба восени. (Висновок закрiплюСФться).
Пригадайте, як ви одягалися влiтку. Подивiться, як одягнутi люди восени. Назвiть причини таких змiн.
Отже, з настанням осенi стало холоднiше.
Восени змiнюСФться довжина дня i ночi.
4. Загальний висновок за наслiдками бесiди.
Отже, з настанням осенi вiдбуваються змiни висоти сонця, кольору неба, температури повiтря, довжини дня i ночi. Якi ж цi змiни? Назвiть СЧх у такiй послiдовностi як вивчали. Щоб вiдповiдь була правильною i повною, розпочинайте СЧСЧ так: "З настанням осенi у нежив