Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Вµршенiй частинi змiсту шляхом репродуктивноСЧ бесiди здiйснюСФться:
а) актуалiзацiя опорних знань про предмети i явища природи, способи дiяльностi;
б) сприймання готових знань з рiзних джерел;
в) закрiплення засвоСФного змiсту [31].
Репродуктивна бесiда використовуСФться на етапi систематизацiСЧ та узагальнення для актуалiзацiСЧ сформованих елементiв знань, якi СФ основою мiжпоняттСФвих узагальнень.
Крiм того, ця бесiда застосовуСФться для постановки мети, завдань уроку, пiдведення пiдсумкiв роботи на ньому, актуалiзацiСЧ знань про способи дiяльностi, якi необхiднi для виконання домашнiх завдань.
За рiвнем пiзнавальноСЧ активностi учнiв найбiльшi переваги маСФ евристична бесiда, роль якоСЧ незамiнна для розвитку творчих здiбностей. Пiд час такоСЧ бесiди учнi проходять пiд керiвництвом учителя весь шлях пошуку нового знання аж до його вiдкриття: створення проблемноСЧ ситуацiСЧ, усвiдомлення проблеми у виглядi проблемного запитання i, нарештi, поетапний розвязок. За умов попередньоСЧ пiдготовки дiти рiзного рiвня розвитку можуть брати активну участь в евристичнiй бесiдi, i це позитивно впливаСФ не тiльки на якiсть знань, а й на оволодiння пошуковими вмiннями.
Одним з важливих аспектiв методики бесiди СФ логiка СЧСЧ побудови та здiйснення. Система запитань повинна вiдповiдати однiй з логiчних форм думки: iндуктивнiй (вiд одиничних i конкретних фактiв до загальних висновкiв) або дедуктивнiй (вiд загальних положень, закономiрностей до СЧх конкретизацiСЧ в одиничних обСФктах).
Евристична бесiда це спосiб органiзацiСЧ творчоСЧ дiяльностi школярiв через розвязання проблеми у спiвпрацi з вчителем. Функцiя вчителя в цiй бесiдi полягаСФ не тiльки у постановцi системи запитань, керуваннi пошуком нових знань i способiв дiяльностi, але i в показi способу отримання вiдповiдей на тi запитання-проблеми, на якi учнi не можуть вiдшукати вiдповiдь самостiйно. РЗСЧ виникнення повязуСФться iз iменем давньогрецького фiлософа Сократа. У його вченнi зазначаюсь, що рух до iстини йде через дiалектичну боротьбу думок за допомогою запитань, використання у вiдповiдях знань iз життСФвого досвiду, керуючою СФ роль того, хто веде бесiду. Все це збереглось у сучаснiй педагогiцi. О. Текучов пропонуСФ структуру такоСЧ бесiди:
- Актуалiзацiя опорних знань.
- Створення проблемно-пошуковоСЧ ситуацiСЧ.
- Спонукання учнiв висловлювати припущення про вирiшення проблеми.
- Вимога довести свою точку зору.
- Спрямування розумовоСЧ дiяльностi учнiв, коригування вiдповiдей.
- Узагальнення й систематизацiя знань.
Звичайно, вчитель до цiСФСЧ структури маСФ пiдходити творчо, з урахуванням завдань, якi треба розвязати на уроцi.
У початкових класах евристична бесiда реалiзуСФться двома способами.
Другий спосiб полягаСФ в тому, що проблема розвязуСФться поетапно. При цьому у спiвпрацi з учителем учнi виконують окремi етапи. РЖншi етапи цiлiсного процесу розвязання проблеми може виконувати учитель або самi дiти, якщо вони готовi до такоСЧ дiяльностi.
Результатом евристичноСЧ бесiди СФ новi знання та умiння. Тому вона здебiльшого використовуСФться у процесi формування понять, встановлення причинно-наслiдкових звязкiв у природi, тобто на етапi засвоСФння нових знань, умiнь i навичок.
Однак учителевi слiд добре памятати, що вибiр евристичноСЧ бесiди здiйснюСФться за визначеними критерiями: вiдповiднiстю змiсту та загальноСЧ i локальноСЧ готовностi учнiв.
Катехiзична (пояснювальна) бесiда маСФ на метi органiзацiю засвоСФння нового навчального матерiалу через дiалог учителя з учнями.
Бесiда, в процесi якоСЧ учнi засвоюють новий матерiал, може будуватися iндуктивним шляхом (вiд окремих фактiв, прикладiв, спостережень до загальних висновкiв) i дедуктивним (вiд загального положення, твердження, висновку до окремого випадку, конкретною факту, прикладiв, якi iлюструють або пiдтверджують загальне). РЖндуктивний шлях доречний, коли в дiтей достатньо знань, спостережень i в учителя СФ пiдстави вести СЧх до формулювання певних висновкiв, понять тощо. Дедуктивний шлях застосовують, коли правило, висновок сформульованi вчителем, а учнi добирають приклади до них [59].
За дидактичною метою, О. Текучов, О. Савченко, видiляють такi види бесiд: пiдготовчу, поточну, пiдсумкову.
Головна мета пiдготовчоСЧ бесiди - актуалiзувати знання дiтей, що СФ опорними для роботи над новим матерiалом. Готуючись до проведення бесiди, слiд чiтко видiлити СЧСЧ мету, поняття, якi треба вiдтворити базовi поняття. Вчитель маСФ уточнити уявлення дiтей, узагальнити СЧх спостереження та життСФвий i навчальний досвiд, емоцiйне сприймання [58].
Пiдсумкова бесiда, як правило, завершуСФ вивчення нового матерiалу або СФ розгорнутим пiдсумком уроку. Пiд час такоСЧ бесiди вчитель пропонуСФ запитання для узагальнення матерiалу уроку, виявлення емоцiйного ставлення дiтей до вивченого, висловлення оцiнних суджень про роботу всього класу в цiлому та окремих учнiв.
Окремi автори (О. Савченко) видiляють як рiзновид контрольно-перевiрну бесiду. ФункцiСЧ контрольно-перевiрноСЧ бесiди очевиднi з СЧСЧ назви. У процесi такоСЧ бесiди вчитель проводить контроль якостi та свiдомостi засвоСФних знань, умiнь i навичок у виглядi фронтального опитування. Для фронтального опитування результативною СФ така бесiда, в якiй запитання i завдання не тiльки напружують память, а й збуджують iнтерес, змушують встановлювати причинно-наслiдковi звязки, визначати iстотнi ознаки предмета, доводити прав