Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
iби наукова проблема, яка вводить СЧх в галузь нових знань. Цi запитання не вимагають негайноСЧ вiдповiдi, але на вiдмiну вiд наукових проблем СФ початком не дослiдження в справжньому розумiннi цього слова, а вивчення того, що вже добре вiдоме в науцi. Запитання нова тема розкриваСФться або в поясненнi вчителя, або в процесi самостiйноСЧ роботи учнiв, якою керуСФ вчитель. У цьому разi робота тiльки з вигляду буде подiбною до наукового дослiдження, а постановка запитань тiльки за формою нагадуватиме наукову проблему.
На уроцi запитання вчителя виконують рiзну роль. На початку уроку вони СФ засобом мобiлiзацiСЧ уваги учнiв на розвязання певних дидактичних завдань. Звичайно запитання типу Що було задано на сьогоднi? СФ своСФрiдним сигналом до початку роботи й одночасно приводить в активний стан память i свiдомiсть школярiв. Запитання, зверненi до памятi i свiдомостi учнiв, вимагають вiд них роботи, задають тон i настрiй цiлому уроку. При переходi вiд одного елементу уроку до iншого вони часто СФ тим мiстком, яким учитель веде учнiв вiд старого берега вивченого до нового, тобто в саму глибiнь новоСЧ теми. Так, ранiш нiж перейти до викладу нового матерiалу, вчитель звичайно ставить запитання з вимогою вiдтворити вiдомi факти, вiдомостi, вивчення яких буде продовжено або на основi; яких буде побудовано виклад нового матерiалу. Запитання тут СФ засобом звязку мiж набутими i новими знаннями.
Звичайно першi запитання вчителя спрямовано на перевiрку й активiзацiю уваги учнiв (Чи всi чули, що я сказав?, Чи всi розпочали роботу? тощо) i СФ спонуканням до виконання певноСЧ роботи. Дальшi запитання мiстять у собi вимогу негайноСЧ конкретноСЧ дiСЧ: сказати, написати, довести, пояснити та iнше.
Запитання, як правило, сприяють розвитку мови учнiв. Характерно, наприклад, що у початкових класах дiти на початку своСФСЧ вiдповiдi дуже часто вiдтворюють запитання вчителя. Вимога включати це запитання зберiгаСФться у рядi випадкiв i у середнiх класах. Це пояснюСФться тим, що запитання, сформульоване вчителем, виступаСФ як зразок побудови мови i формування думки. На прикладi цих запитань учнi опановують мистецтво правильно мислити i розмовляти. Глибоко продумана система постановки запитань привчаСФ учнiв швидше знаходити основнi моменти у матерiалi, який вони вивчають.
Особливо великою СФ роль системи запитань учителя в розвитку мислення учнiв. З усвiдомлення запитання починаСФться СЧх мислительна дiяльнiсть. Це можуть бути запитання пiд час опитування, викладу i закрiплення нового матерiалу. Запитання мiстять у собi завдання на розумiння виучуваного матерiалу (Як це розумiти?, Як правильно розвязати цю задачу? та iн.), пiдводять учнiв до самостiйних висновкiв.
Як правило, вмiло поставленi вчителем запитання активiзують мислення учнiв, органiзують i стимулюють СЧх пiзнавальну дiяльнiсть. За СЧх допомогою школярi краще пiзнають рiзнi явища i предмети навколишньоСЧ дiяльностi. Можна з певнiстю сказати, що запитання, яке оволодiло думкою учня, перша сходинка до знання, бо призводить потiм до засвоСФння обСФктивних iстин i закономiрностей, прокладаСФ шлях до нагромадження знань. У процесi набуття i закрiплення знань учнями глибоко продуманi i точно сформульованi запитання вчителя активiзують СЧх увагу, викликають iнтенсивну роботу думки, попереджаючи механiчне запамятовування знань, бо вимагають свiдомоСЧ СЧх переробки. Такi запитання допомагають формуванню в учнiв особистiсного ставлення до того, що вони засвоюють, i знання перетворюються у мiцнi переконання.
Система запитань учителя важливий дидактичний засiб збудження активноСЧ дiяльностi учнiв як колективу на уроцi i керiвництва нею. За СЧх допомогою вчитель стимулюСФ той вид активностi, який у школярiв найбiльш яскраво виражений. У той же час запитання СФ засобом ефективного звязку мiж рiзними сторонами дiяльностi учнiв. Так, перш нiж щось розвязати, зробити, вiдповiсти, учень повинен чiтко уявити, як йому дiяти. До правильноСЧ вiдповiдi або розвязку його й приводять вмiло поставленi вчителем запитання.
Саме запитання СФ тим iнструментом, який дозволяСФ вчителевi визначити глибину i мiцнiсть засвоСФння знань учнями, встановити причину незнання i намiтити правильний шлях дальшоСЧ роботи. Система запитань виступаСФ своСФрiдним регулятором, що даСФ можливiсть зясувати, якi прогалини СФ у знаннях учнiв, на що слiд звернути СЧх особливу увагу i накреслити ефективнi шляхи усунення цих прогалин.
Можна сказати, що ефективнiсть викладання безпосередньо залежить вiд системи запитань учителя [24].
У багатьох психологiчних роботах, присвячених проблемам бесiди, неодноразово пiдкреслювалося, що бесiда з дiтьми маСФ певну специфiку i СФ незрiвнянно складнiшою справою, нiж бесiда iз дорослими. У дiтей нерiдко вiдсутня будь-яка мотивацiя спiлкування iз вчителем, далеко не зi всiма з них вдаСФться вiдразу встановити тiсний контакт, який необхiдний при проведеннi бесiди. Нерiдко вiд вчителя потрiбна велика винахiдливiсть, щоб розговорити учня. Це стосуСФться перш за все дiтей iз заниженою самооцiнкою, тривожних, невпевнених в собi i так званих важких дiтей, якi мають негативний досвiд спiлкування iз дорослими. В цих випадках особливо корисна для залучення дитини до спiвпрацi гра. У вчителя завжди повиннi бути пiд рукою яскравi, привабливi матерiали, рiзнi головоломки, цiкавинки, додатковий текстовий матерiал, якi здатнi зацiкавити дiтей i спровокувати СЧх на спiлкування