Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
саморегуляцiСЧ поведiнки в повсякденних ситуацiях. Результат бесiди дозволяСФ виявити таких дiтей i органiзувати з ними спецiальну роботу.
2. Дискусiйний дiалог як один з прийомiв роботи профорiСФнтацiСЧ з учнями.
Виходячи з результатiв масових опитувань школярiв з метою визначення СЧх професiйних намiрiв, учнiв можна роздiлити в цьому планi на чотири категорiСЧ.
1. Школярi, якi вже визначили майбутнСФ покликання i мають потребу в основному у тому, щоб вказати СЧм шляхи подальшого отримання освiти, навчальний заклад, у якому можна здобути дану спецiальнiсть, перспективи роботи. РЖнодi необхiдно пiдказати способи самовиховання, самоосвiти, пiдготовки себе до оволодiння в майбутньому даною професiСФю.
2. Школярi, якi не знають куди пiти вчитися чи працювати, не мають конкретних життСФвих професiйних планiв. Дана категорiя учнiв потребуСФ в основному просвiтницькоСЧ роботи. Знайомство з рiзними професiями i спецiальностями допомагають СЧм визначити майбутнСФ. З даним контингентом учнiв ефективним СФ застосування анкет на виявлення iнтересiв, результати яких можуть служити як тАЮпочатковий поштовхтАЭ для наступного самовизначення, допомагаючи учням звузити коло вибору i зорiСФнтувати в багатогранностi професiй.
3. Школярi, що вибрали свою майбутню професiю, але через якi-небудь причини оволодiння даною професiСФю або обмежено для них, або абсолютно неможливе. У даному випадку необхiдна робота по переорiСФнтацiСЧ.
4. Школярi, що вибрали вiдразу декiлька професiй часто протилежного характеру. Вони при визначеннi свого професiйного вибору орiСФнтуються лише на поради i думки оточуючих людей, не замислюючись нi про своСЧ можливостi, нi про достоСЧнства тiСФСЧ або iншоСЧ професiСЧ. Через суперечнiсть цих думок i порад професiйне самовизначення таких школярiв ускладнюСФться, тому саме вони найбiльшою мiрою потребують допомоги з боку педагога чи шкiльного психолога. Основною метою роботи з ними стаСФ не тiльки вирiшення протирiч, але i вироблення стiйкого i цiлеспрямованого професiйного вибору. Найефективнiшим засобом для цього служить iндивiдуальна бесiда з учнем, яку ми називаСФмо дискусiйним дiалогом.
Цiлi даноСЧ бесiди актуалiзацiя знань i уявлень школяра про перевагу кожноСЧ з професiй, встановлення вiдповiдностi своСЧх здiбностей i можливостей вимогам, якi предявляСФ професiя до людини. На основi порiвняння учень може визначити свiй вибiр.
Питання СФ основним елементом бесiди i головним засобом отримання потрiбноСЧ iнформацiСЧ вiд учня. В психологiчнiй бесiдi, особливо у вiдносно вiльних СЧСЧ варiантах, формулювання кожного питання СФ для вчителя своСФрiдною мiнi-задачею, успiшне розвязання якоСЧ можливе лише за умови врахування безлiчi факторiв i СЧх якнайтонших вiдтiнкiв, складаючих цiлiсну ситуацiю бесiди. Вони можуть стосуватися мотивiв, знань, свiтоглядних уявлень, умiнь, навичок учнiв. Враховуючи всi цi особливостi, вмiння вчителя ставити питання при проведеннi бесiди справедливо було би назвати особливим мистецтвом.
Запитання проникають в усi галузi людських вiдносин i дiяльностi. Особливо великою СФ роль запитань у процесi пiзнавальноСЧ дiяльностi дитини. З першими запитаннями в СЧСЧ свiдомостi приходить i початок усвiдомленого сприймання навколишньоСЧ дiйсностi. Однi запитання породжуСФ саме життя, iншi ставлять люди. Мета таких запитань органiзувати пiзнавальну i трудову дiяльнiсть дитини, спрямувати цю дiяльнiсть у потрiбне русло, пiдвести дитину до набуття певних знань. Таким СФ основне призначення системи запитань учителя.
Усе нове, невiдоме, складне з чим стикаСФться людина в своСЧй дiяльностi, постаСФ в СЧСЧ свiдомостi спочатку в формi запитань типу Що це?, Хто це?, Чому?, Навiщо? та iнше. Вони стоять на початку розумовоСЧ дiяльностi людини i СФ СЧСЧ складовою частиною.
Запитання СФ логiчною формою вираження суперечностi мiж пiзнанням i засобами пiзнавання. Все непiзнане, невiдоме виступаСФ у формi питань або проблем. З розвязанням одних питань i проблем збагачуються засоби пiзнавання i одночасно розширюСФться сфера пiзнавальноСЧ дiяльностi i, як наслiдок, виникають новi питання i проблеми. Проте особливiсть запитань учителя полягаСФ в тому, що вони виникають переважно на матерiалi готових знань, тобто вчитель дуже часто питаСФ, про те що добре вiдоме i йому, i учневi.
Запитання вчителя вимагають вiдтворення вiдомостей, що потребують перевiрки, закрiплення i систематизацiСЧ. Вони не тiльки прокладають шлях знанню, що виникаСФ, формуСФться i не СФ завершеним, а й виступають як поштовх до виявлення знання, яке вже склалося. Рух запитань учителя можна було б уявити собi у такому виглядi: спочатку за СЧх допомогою з готових знань зводиться фундамент, на який спираються навчальнi завдання, а потiм вони ведуть до розвязання цих завдань.
Для запитань учителя характерним СФ те, що в них мiститься вимога вiдповiдi або конкретноСЧ дiСЧ; вони зверненi до учнiв, якi повиннi або вiдповiсти, або виконати якусь роботу; вони грунтуються на готових знаннях i особистiсному досвiдi учнiв.
Отже, запитання вчителя це така словесно-логiчна форма, в якiй мiститься дидактична вимога-спонука до розвязання певних навчальних завдань i проблем на основi даних досвiду, дослiдження i ранiше нагромаджених знань i до викладення вже набутих, готових знань з метою СЧх перевiрки, закрiплення i систематизацiСЧ.
Окремо стоять запитання, якi вчитель ставить на початку вивчення новоСЧ теми. Для учнiв це н