Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В°ння певних навчальних завдань. Скажiмо, як виконувати вправу, як заучувати вiрш, як органiзувати робоче мiiе тощо. РЖнструкцiСЧ для молодших учнiв мають бути чiткими, включати не бiльш як 45 завдань, формулюватися невеликими, доступними за змiстом реченнями. Наприклад, перед самостiйним виконанням вправи з граматики у 2 - 3-х класах учнi одержують iнструкцiю: 1) прочитати завдання й визначити, що треба зробити; 2) подумати, на яке правило вправа; 3) повторити правило; 4) виконати вправу i звiрити iз правилом; 5) слова, сумнiвнi щодо правопису, перевiрити за пiдручником або словником.
РЖнколи у початкових класах (зокрема, на уроках читання, народознавства, украСЧнознавства, етики, природознавства) доцiльно використати розповiдь-доповнення, яка розширюСФ, поглиблюСФ вiдомостi, що СЧх учнi дiстали з пiдручника чи iншого джерела, сприяСФ виникненню бажання бiльше знати, розвитку естетичних i патрiотичних почуттiв.
Активностi дiтей пiд час пояснення нового матерiалу сприяСФ зворотний звязок iз учителем. Наприклад, на уроцi математики, де першокласники вчаться обСФднувати предмети в групи, вчитель пропонуСФ СЧм допомагати йому словами так i нi, коли вiн обводить лiнiСФю рiзнi фiгури на площинi дошки, або закiнчити розпочате ним речення чи показуСФ своСЧм виглядом, що вагаСФться у виборi варiанта вiдповiдi, а дiти йому мають пiдказати. Подiбних ситуацiй може бути безлiч на рiзних уроках i СЧх треба вмiти використовувати, щоб дiти вiдчували себе спiвучасниками навчання. Крiм того, такi прийоми сприяють активiзацiСЧ навчального спiлкування.
Робота з книжкою - один iз важливих методiв навчання, сутнiсть якого полягаСФ "в оволодiннi новими знаннями, коли учень вивчаСФ матерiал i осмислюСФ наявнi факти, приклади, закономiрностi i паралельно з цим набуваСФ умiння працювати з книжкою" [54, с.79]. Таким чином, у зазначеному методi чiтко простежуються двi сторони:
- органiзацiя засвоСФння навчального матерiалу пiдручника;
- формування умiння працювати з книжкою.
Основне джерело в перерахованих методах слово вчителя. Мовна культура вчителя одна з важливих умов його професiоналiзму. Добре вмiСФ розповiдати, можна заслухатись часто говорять учнi про вчителiв, якi досконало володiють методами навчання.
Рiзнi види словесного викладу матерiалу вчителем повиннi задовольняти наступним основним педагогiчним вимогам:
1. ЛогiчноСЧ послiдовностi i доказовостi, якi забезпечуСФ систематичний характер знань, СЧх усвiдомленiсть. Щодо доказовостi, то у початкових класах вказаний принцип маСФ побiжну важливiсть, молодшi школярi часто живуть у свiтi казок та власних фантазiй, а беззаперечний авторитет вчителя дозволяСФ сприймати його слова на вiру. Молодшi школярi залюбки слухають казки, фантастичнi оповiдi.
2. Ясностi, чiткостi i дохiдливостi, сприяючоСЧ мiцному засвоСФнню знань, створенню необхiдноСЧ основи для правильних узагальнень i висновкiв.
3. Образностi, емоцiйностi i правильностi мови вчителя, що полегшуСФ процес сприйняття i осмислення матерiалу, що вивчаСФться, що викликаСФ iнтерес i привертаСФ увагу учнiв, дiСФ не тiльки на розум, але i на СЧх вiдчуття.
4. Врахування вiкових особливостей учнiв, що передбачаСФ поступове ускладнення усного викладу матерiалу вчителем на наступних етапах навчання i розвиток абстрактного мислення школярiв.
Визначено такi функцiСЧ словесних методiв:
- створення психологiчноСЧ установки на засвоСФння нового матерiалу, мотивацiя пiзнавальноСЧ дiяльностi учнiв пiд час вивчення певноСЧ теми, постановка перед учнями проблемноСЧ ситуацiСЧ;
- розкриття змiсту фактичного матерiалу; опис природного середовища, певного обСФкта, повiдомлення про подiСЧ, явища;
- розкриття причинно-наслiдкових та iнших звязкiв мiж предметами та явищами навколишнього середовища;
- зведення знань у певну систему;
- iнструктування учнiв щодо СЧхньоСЧ дiяльностi [13].
Наочнi, словеснi й практичнi методи та прийоми навчання в основному мають використовуватися у комплексi й пiдпорядковуватися метi та змiсту певного уроку. Тут враховуються рiвень сформованих уявлень i вмiнь, здiбностi учнiв та СЧх життСФвий досвiд.
РЖснуСФ декiлька пiдходiв до вибору панiвноСЧ групи методiв:
а) перевага наочних над словесними й практичними (спочатку вiдчути);
б) перевага практичних над наочними й словесними (коли перетворюСФш, тодi бачиш i усвiдомлюСФш);
в) перевага словесних над iншими (теоретичнi вiдомостi сприяють активiзацiСЧ мислення).
Кожен iз пiдходiв маСФ право на iснування, адже змiст навчального матерiалу завжди рiзний. Багато чинникiв, що сприяють вибору пiдходу до органiзацiСЧ навчання. Цi чинники чiтко видiлив i проаналiзував Ю. Бабанський.
Рiзнi методи i прийоми, повязанi зi словом вчителя, по-рiзному використовуються в початкових i старших класах. Якщо в початковiй школi переважаСФ яскрава, емоцiйна розповiдь вчителя, яка доповнюСФться бесiдою, то в старших класах багато вчителiв успiшно використовують метод шкiльноСЧ лекцiСЧ, який вiдповiдаСФ збiльшеним навчальним можливостям старшокласникiв.
Можливостi живого слова вчителя у сучасних умовах з успiхом доповнюють рiзними видами звукозапису. Вчителi широко використовують тепер рiзнi методи роботи з пiдручником, книгою, друкованим словом взагалi.
Словеснi методи дозволяють в короткий термiн передати велику за обсягом iнформацiю, поставити перед школярами проблеми, показати шляхи СЧх розвязання. Вони сприяють розвитку