Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?льнiсть висловленоСЧ думки.
РЖснують i iншi види бесiд, а саме: узагальнююча, контрольно-корекцiйна, аналiтико-синтетична.
Узагальнююча бесiда може використовуватись з рiзною метою. На уроках, наприклад, читання вона сприяСФ бiльш повному осмисленню прочитаного. До СЧСЧ структури входять такi елементи:
- Видiлення причинно-наслiдкових звязкiв.
- Зiставлення.
- Встановлення причинно-наслiдкових звязкiв.
- Оцiнка явищ i понять.
Бесiда повинна бути цiлеспрямованою, запитання мають вчити учнiв думати, встановлювати звязки мiж виучуваними фактами.
Контрольно-корекцiйна бесiда маСФ не лише перевiряти знання учнiв, а й коригувати СЧх, правильно оцiнювати учнiвськi вiдповiдi. Учитель маСФ виявити логiку мислення учня, рiвень осмислення ним навчального матерiалу. Ця бесiда маСФ не лише вiдтворювати знання, а й розвивати творче мислення учнiв.
Аналiтико-синтетична бесiда встановлюСФ причинно-наслiдковi звязки, служить для осмислення знань, набутих iз особистих спостережень i життСФвого досвiду. Пiд час такоСЧ бесiди матерiал нiби членуСФться на окремi порцiСЧ, вирiшення яких закiнчуСФться заключними висновками. Учнi вчаться видiляти суттСФве, те, що складаСФ основу звязку всiх сторiн дослiджуваного предмета. Адже творча i пiзнавальна робота учнiв це перш за все аналiз i синтез. Структура такоСЧ бесiди:
- Розчленування iнформацiСЧ на складовi частини.
- Видiлення головного.
- Пiдтвердження фактами (доказами) правильностi суджень.
- Заключнi висновки.
Цей тип бесiди вчить будувати судження, висловлювати власнi думки.
З погляду дидактичноСЧ ролi, яку може грати метод бесiди, розрiзняють три види його використання [38; 51]: вступна бесiда; поточна бесiда; закрiплююча бесiда.
Вступна бесiда повинна пiдготувати учнiв до роботи. Тут йдеться про двояку пiдготовку. З одного боку, СЧСЧ мета полягаСФ в тому, щоб викликати у учнiв стан готовностi до пiзнання чогось нового, i тодi в ходi бесiди учням пропонують звернутися до СЧх власного досвiду, повязаного з темою нового уроку, дають iнформацiю, необхiдну для розумiння нового матерiалу, або, наприклад, на уроках рiдноСЧ та iноземноСЧ мов - пояснюють новi термiни, незнання яких могло б ускладнити учням розумiння прочитаних на уроках творiв. З другого боку, метою бесiди СФ органiзацiя класу для новоСЧ роботи, визначення теми i цiлей уроку, постановка задач для всього класу або навiть - якщо, наприклад, бесiда повинна пiдготувати до занять на пришкiльнiй дiлянцi або до екскурсiСЧ - постановка завдань для певних груп учнiв, обговорення методу роботи i способу СЧСЧ виконання.
Поточна бесiда носить характер розмови вчителя з учнями, в якiй йдеться про таку СЧх активнiсть, щоб новий матерiал, що подаСФться вчителем, був всiм зрозумiлий, звязувався з власним досвiдом i запамятовувався принаймнi до чергового використання.
Нагадування, або доповнення досвiду, придбання новоСЧ iнформацiСЧ, звязок СЧСЧ з ранiше одержаними даними - це дiСЧ, в основi яких лежать розумовi процеси. Без них набуття знань не могло б мати мiiя. Закрiплююча бесiда базуСФться на роботi з матерiалом, засвоСФним ранiше, але таким, що вимагаСФ зiставлення i iнтеграцiСЧ в рамках яких-небудь великих роздiлiв (проблем, частин, систем). Осмислення вiдбуваСФться на основi переходу до широкого узагальнення, через зiставлення мiж собою багатьох фактiв i узагальнень, на формуваннi структур, що включають великi роздiли, в яких СФ мiiе, як для ранiше придбаних знань, так i для тiльки що одержаних, за допомогою новоСЧ iнформацiСЧ [51].
Усi види бесiд на уроцi чергуються i вiдiграють специфiчну роль у виконаннi дидактичних завдань уроку. Отже, у мовленнi на уроцi пануСФ не розповiдь, а переважно тип мовлення роздум. Що? Як? Чому саме? саме на такi питання даСФться вiдповiдь.
РОЗДРЖЛ 2. Забезпечення розвивального потенцiалу бесiди у навчальному процесi початковоСЧ школи
2.1 Загальна характеристика передового досвiду використання розвивального потенцiалу бесiди
Використання бесiди у передовому педагогiчному досвiдi виявляСФ свою специфiку на рiзних уроках.
На уроках рiдноСЧ мови у початковiй школi дуже поширений евристичний метод. Суть цього методу полягаСФ в органiзацiСЧ через дiалог пошуковоСЧ дiяльностi учнiв. Перед школярами висуваСФться пiзнавальна задача, i вони пiд керiвництвом учителя вiдкривають новi для себе знання.
Пошукова дiяльнiсть учнiв на уроцi здiйснюСФться за кiлькома етапами. На першому етапi вiдбуваСФться актуалiзацiя опорних знань школярiв, тобто повторення того матерiалу, який СФ опорним для усвiдомлення нових знань. Наприклад, вивчаючи iменники-назви опредмечених дiй i ознак, доцiльно повторити iстотнi ознаки iменникiв (називають предмети, вiдповiдають на питання х т о? щ о?), дiСФслiв (називають дiю, вiдповiдають на питання що робить?) та прикметникiв (називають ознаку, вiдповiдають на питання який?). Крiм того, потрiбно актуалiзувати умiння групувати однокореневi слова [7].
На, другому етапi учням пропонуСФться пiзнавальна задача, вони усвiдомлюють необхiднiсть СЧСЧ вирiшення (наприклад, прочитайте слова, знайдiть серед них спорiдненi i запишiть СЧх парами: смiх, боротися, смiятися, зелень, боротьба, зелений).
На третьому етапi вчитель у ходi евристичноСЧ бесiди спрямовуСФ дiтей, на аналiз мовних фактiв i формування власних висновкiв. Це, наприклад, може вiдбуватися так [9]:
Вчитель: Якi групи слiв ви виписали?
Учн