Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ою, учитель повинен визначити, якi знання школярi засвоСЧли, якi з них будуть опорними пiд час виведення нового правила чи закономiрностi, дiбрати вiдповiдний матерiал для спостереження i органiзацiСЧ пошуку, врахувати можливостi дiтей даного класу для участi в евристичнiй бесiдi, продумати змiст, логiку i послiдовнiсть запитань.
У процесi бесiди учитель повинен сам спланувати етапи розвязування проблеми, а учень осмислити проблему i за пропозицiСФю вчителя взяти участь у виконаннi окремих СЧСЧ етапiв. Отже, учитель формулюСФ запитання i визначаСФ СЧх послiдовнiсть, стежить за вiдповiдями учнiв, уточнюСФ СЧх, пiдводить пiдсумки бесiди i формулюСФ висновки дiалогу з школярами. Учнi вникають у запитання, пригадують потрiбний для вiдповiдей матерiал, вiдповiдають на запитання, осмислюють висновки та узагальнення. Якщо за допомогою бесiди вчитель пiдводить учнiв до самостiйних висновкiв, то таку бесiду називають евристичною.
Запитання до учнiв треба ставити таким чином, щоб вони збуджували думку, самостiйне мислення, спонукали до вiдповiдi. Конкретнi, точнi, чiткi запитання дають змогу проводити бесiду послiдовно, логiчно повязувати в окремi частини програмний матерiал. Провести жваву, насичену навчальним матерiалом, логiчну, цiкаву для дiтей бесiду нелегко, особливо для молодого вчителя. Запитання, вiдповiдi на якi розкривають повнiстю змiст прочитаного, не так легко поставити, як може здатися на перший погляд, i наставнику слiд спершу самому засвоСЧти змiст статтi i пiдготувати запитання до неСЧ. Спочатку краще попередньо навiть записувати цi запитання.
Запитання повиннi бути:
- точними, без зайвих слiв;
- логiчно повязанi мiж собою;
- не повиннi пiдказувати вiдповiдь;
- недоцiльно ставити запитання, якi потребують складних i довгих вiдповiдей;
- не треба ставити запитання, на якi можна дати тiльки короткi вiдповiдi: так чи нi;
- запитання в кiнцi бесiди повиннi привести до вiдповiдного висновку.
Вимоги щодо проведення евристичноСЧ бесiди:
- щоб залучити всiх учнiв до роботи пiд час бесiди вчителю слiд використовувати:
а) iндивiдуальнi форми проведення бесiди передбачають постановку запитання окремому учню за умови, що дане запитання повинне бути обСФмне;
б) фронтальнi форми проведення бесiди передбачають постановку запитання до всього класу, але вiдповiдаСФ один учень. Запитання повиннi бути бiльш конкретизованими.
- Вiдповiдi на запитання повиннi бути повними i чiткими.
- Робота слуху повинна поСФднуватися з органом зору, з огляду на це вважаСФться за необхiдне враховувати результативне дослiдження Л. Занкова з проблеми сполучення слова i наочностi у навчаннi.
На основi аналiзу органiзацiСЧ сприймання учнiв Л.В.Занков видiлив такi його форми:
Iформа. За допомогою слова вчитель керуСФ спостереженнями учнiв, якi набувають знання безпосередньо iз спостережень.
IIформа. За допомогою слова пiсля сприймання обСФкта на основi вже сформованого досвiду вчитель пiдводить дiтей до осмислення i формулювання таких звязкiв у явищах, якi не виявляються пiд час спостережень.
IIIформа.Основну iнформацiю учнi засвоюють зi слiв учителя, наочнiсть вiдiграСФ допомiжну, iлюстративну роль.
IVформа.Спираючись на спостереження учнiв за обСФктом, учитель повiдомляСФ про такi звязки мiж явищами, якi безпосередньо сприймати неможливо, або робить висновки й узагальнення.
Vформа.За допомогою слова або наочностi вчитель iнструктуСФ вiдносно дiй чи способiв дiй, якi треба виконати.
VIформа.За допомогою слова вчитель характеризуСФ способи дiяльностi, якi учнi повиннi знати i показом супроводить iнструктаж [32].
Залежно вiд завдань, поставлених на уроцi, ефективними СФ такi форми поСФднання слова i наочностi: якщо учнiв треба ознайомити iз зовнiшнiми ознаками предмета, доцiльно використати РЖ, але не III форму; для встановлення звязкiв i взаСФмозалежностей мiж явищами слiд обрати II, але не IV; для досягнення мiцностi засвоСФння знань найефективнiшими СФ РЖ i II форми.
На пiдсумковому етапi дослiдження шляхом повторного опитування (анкетування) нами було виявлено ефективнiсть запропонованоСЧ експериментальноСЧ системи. Дослiдження було проведено на базi експериментальних шкiл м. Тернополя i областi, виконувало роботу 90 учнiв.
На запитання: тАЭВ чому Ви вбачаСФте шляхи полiпшення розвивального потенцiалу бесiди?тАЭ ми отримали результати, якi представленi на малюнку 1.1.
Малюнок 1.1.
Згiдно з отриманими результатами шляхи полiпшення розвивального потенцiалу бесiди, опитуванi, вважають у доступнiй формi формулювання запитань. Так вважаСФ 57% анкетованих, що становить бiльшiсть опитаних.
Отже, проблемою питання щодо застосування бесiди у навчальному процесi початковоСЧ школи СФ: недостатньо матерiалу, не розумiння дидактичного потенцiалу бесiди, невмiння доцiльно побудувати мiкроструктуру i знайти в нiй мiiе для бесiди тощо.
Основним критерiСФм ефективностi проведеного дослiдження (опитування школярiв) стали показники сформованостi пiзнавальних iнтересiв учнiв, на основi яких ми видiлили 4 рiвнi (за Г. Щукiною):
- низький - пiзнавальний iнтерес маСФ ситуативний характер i зникаСФ вiдразу, як тiльки перестаСФ дiяти подразник (проявляСФться у мiмiцi i пантомiмiцi учня);
- середнiй - пiзнавальний iнтерес повязаний iз зовнiшнiми ознаками обСФкту пiзнання (учнi дають запитання типу тАЮЩо це?");
- високий - пiзнавальний iнтерес