Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
повязаний iз зясуванням причинно-наслiдкових звязкiв, якi пояснюють суть обСФкту пiзнання (учнi дають запитання типу тАЮЧому?тАЭ, тАЮЯк?тАЭ);
Узагальнення одержаних даних представлено у систематизуючiй таблицi 1.4.
Таблиця 1.4.
Порiвняльний аналiз динамiки рiвня пiзнавальноСЧ активностi молодших школярiв у процесi експериментальноСЧ роботи.
Рiвнi сформованостi пiзнавального iнтересуНа початку експериментуНаприкiнцi експериментуКонтрольнийЕкспериментал.КонтрольнийЕкспериментал.Дуже високий24%Високий47%Середнiй30%Низький8%6%1%
Порiвняльний аналiз результатiв на початку та наприкiнцi дослiдження дозволяСФ зробити висновок, що пiдтверджуСФ припущення про те, що впроваджувана система умов органiзацiСЧ навчання стимулюСФ пiзнавальну активнiсть учнiв на уроцi та пiдвищуСФ СЧх iнтерес до тих навчальних предметiв, на яких вона доцiльно використовуСФться.
Як показали спостереження, учнi почали давати вчителевi бiльше додаткових запитань, зясовуючи незрозумiле, активнiше захищати власну думку, наводити на СЧСЧ захист аргументи, докази, користуватися здобутими знаннями, дiлитись своСЧми знаннями з iншими.
Таким чином пiдтверджуСФться гiпотеза нашого дослiдження.
Гiпотеза дослiдження - ефективнiсть використання у початковiй школi бесiди як методу навчання пiдвищиться за таких дидактичних умов: оптимальне використання бесiди у структурi уроку; доцiльне формулювання запитань у змiстi бесiди; поступове наростання складностi запитань; забезпечення емоцiйно-позитивного фону бесiди як методу навчання.
Висновки
РЖсторiя розвитку методiв навчання свiдчить про те, що педагогiчна наука постiйно поновлюСФ методи навчання, модернiзуСФ СЧх та прагне вiдповiдати потребам суспiльства.
Проаналiзувавши педагогiчну, психологiчну та методичну лiтературу, що розкриваСФ сутнiсть поняття тАЮметод навчаннятАЭ, ми прийшли до висновку, що метод - це спосiб або система прийомiв для досягнення певноСЧ мети. Методом навчання називають спосiб впорядкованоСЧ взаСФмозвязаноСЧ дiяльностi вчителя i учнiв, дiяльностi направленоСЧ на розвязання навчальних завдань, виховання i розвитку в процесi навчання [33]. Методу властивi ознаки цiлеспрямованоСЧ дiяльностi та ознака вiдрегульованоСЧ за певним принципом дiяльностi, що являСФ собою систему прийомiв.
Метод навчання доцiльно розглядати як спосiб взаСФмоповязаноСЧ практичноСЧ дiяльностi вчителiв та учнiв, спрямованi на досягнення поставлених навчально-виховних завдань. Вiдзначаючи керiвну роль вчителя в навчаннi, можна визначити методи як спосiб керування пiзнавальною дiяльнiстю учнiв.
Питання класифiкацiСЧ методiв не розвязане сучасною наукою остаточно. РЖснуСФ цiлий ряд систем, що виникали протягом iсторiСЧ педагогiчноСЧ науки.
Словеснi методи навчання були видiленi на початку XX столiття на противагу наочним та практичним методам. Такий спосiб класифiкацiСЧ прийнято називати за джерелами знань
За Ю. Бабанським, самi словеснi методи i прийоми стають все бiльш рiзноманiтними.
НаголошуСФмо на основних вимогах, що ставляться до словесних методiв навчання:
- Ясностi, чiткостi i дохiдливостi, що сприятиме мiцному засвоСФнню знань, створенню необхiдноСЧ основи для правильних узагальнень i висновкiв.
- Образностi, емоцiйностi i правильностi мови вчителя, що полегшуСФ процес сприйняття i осмислення матерiалу, що вивчаСФться, що викликаСФ iнтерес i привертаСФ увагу учнiв, дiСФ не тiльки на розум, але i на СЧх вiдчуття.
- Врахування вiкових особливостей учнiв, що передбачаСФ поступове ускладнення усного викладу матерiалу вчителем на наступних етапах навчання i розвиток абстрактного мислення школярiв.
- При всiх видах усного викладу знань слiд прагнути поСФднання СЧх з iншими методами (застосовуючи у ходi викладу демонстрацiСЧ, дослiди, iлюстрацiСЧ, вправи i тощо).
- Забезпеченню максимальноСЧ активностi учнiв (шляхом попереднього ознайомлення дiтей з темою, короткого розкриття мети i плану викладу, iнiенiвок в ходi викладу, проблемного характеру викладу, постановки в ходi викладу питань, що примушують працювати думку школяра).
Найефективнiшим при опрацюваннi нового матерiалу СФ поСФднання методiв пояснення i бесiди. У ходi бесiди вчитель, спираючись на ранiше набутi знання, пiдводить учнiв до нового матерiалу, детально пояснюСФ його й показуСФ прийоми використання теоретичних знань у практичнiй дiяльностi.
У початковiй школi iснують передумови використання евристичного пiдходу. Найбiльш вживаним методом, що лежить в основi евристичного пiдходу, СФ евристична бесiда. Нею слiд користуватися тодi, коли в учнiв СФ попереднi знання, спираючись на якi на основi спостереження за мовним матерiалом, дiти бiльш чи менш самостiйно можуть прийти до узагальнення, зробити потрiбний висновок.
У процесi бесiди учитель повинен сам спланувати етапи розвязування проблеми, а учень осмислити проблему i за пропозицiСФю вчителя взяти участь у виконаннi окремих СЧСЧ етапiв.
Правильнiсть вiдповiдей у будь-якiй бесiдi залежить вiд повноцiнностi запитань, що визначаСФться такими показниками; логiчна послiдовнiсть, чiткiсть, просте коротке формулювання, завдяки чому всi учнi правильно розумiють запитання; зв'