Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
i: Смiх, смiятися, зелень зелений, боротьба боротися.
Вчитель: Що означають слова кожноСЧ групи?
Учнi: Назву дiСЧ чи ознаки.
Вчитель: На яке питання вiдповiдаСФ слово тАЮсмiхтАЭ? Що означаСФ? А слова тАЮзеленьтАЭ, тАЮборотьбатАЭ? До яких частин мови ви вiднесете слова кожноСЧ групи i чому?
Учнi: До iменникiв, дiСФслiв i прикметникiв, тому що вiдповiдають на питання тАЮщо?тАЭ тАЮщо робить?тАЭ тАЮякий?тАЭ
Вчитель: Назвiть виписанi вами iменники i пояснiть, чому ви СЧх вiднесли до цiСФСЧ частини мови.
Учнi: Слова тАЮсмiхтАЭ, тАЮзеленьтАЭ, тАЮборотьбатАЭ вiдповiдають на питання тАЮщо?тАЭ На питання тАЮхто? що?тАЭ вiдповiдають iменники.
Вчитель: Що ж нового про iменники ви дiзналися?
Учнi: РЖменники можуть мати значення дiСЧ чи ознаки, але при цьому вiдповiдають на питання тАЮщ о?тАЭ.
Отже, користуючись евристичною бесiдою, вчитель спрямовуСФ пошукову дiяльнiсть дiтей у потрiбне русло, пiдводячи СЧх поступово до висновку i тим активiзуСФ СЧх навчальну дiяльнiсть.
Специфiчним методом на уроках читання СФ узагальнююча бесiда. Узагальнююча або пiдсумкова бесiда проводиться на завершення всiСФСЧ попередньоСЧ роботи i спрямована на виявлення iдеСЧ твору та аналiз авторського задуму.
Шаблону в органiзацiСЧ цього етапу уроку не повинно бути. Порядок заключноСЧ бесiди визначаСФться або будовою, або жанром твору. Наприклад, у кiнцi оповiдання О. Пархоменка Завтра новосiлля автор не вказуСФ, що ж порадила вчителька Грицевi залишити в нiй, покидаючи примiщення староСЧ школи. У текстi ставиться запитання: Невже ж Гриць такий зразковий, що йому нiчого позбутися при переходi до новоСЧ школи?. Це означаСФ, що учнi самi мають висловитись з природу поведiнки Гриця, а отже засудити його поведiнку i дати пораду для виправлення недолiку.
Таким СФ задум автора. Якщо учнi розкриють його, мета уроку досягнута: дiти зрозумiли змiст твору, його спрямованiсть i висловили своСФ ставлення до описуваних подiй [12].
К. Калчев, автор оповiдання Кому дiсталось зайчатко?, наголошуСФ на тому, що скромнiсть позитивна риса, яку поважають дорослi. Щоб дiйти такого висновку, треба вiдповiсти на запитання: тАЮкому дiсталося зайчатко?тАЭ Це запитання мiститься у заголовку. Вiдповiдь на нього i обТСрунтування цiСФСЧ вiдповiдi становлять ту думку, яку автор передаСФ своСЧм читачам. Отже, розгляд причин, чому саме Свiтланi дiсталось зайчатко, становить основу пiдсумковоСЧ бесiди, яка забезпечить висловлення морального висновку про цiннiсть такоСЧ риси вихованоСЧ людини, як скромнiсть. Заключну бесiду не слiд розтягувати, адже i змiст, i послiдовнiсть викладу, i художнСФ втiлення головних думок частин були зясованi. ЗалишаСФться лише кiлькома узагальненими запитаннями пiдвести учнiв до вiдповiдi, яка й формулюватиме iдейний змiст твору. Необхiдно, щоб питання були цiкавими, пiзнавально-проблемними, збуджували думку й память учнiв, допомагали побачити нове, не помiчене [21].
Дiалогiчна форма пояснення (бесiда) на уроках математики активiзуСФ дiяльнiсть учнiв, розвиваСФ в них умiння спостерiгати i аналiзувати математичнi явища, робити узагальнення, пiдводити окреме пiд загальне. Вона СФ важливим засобом органiзацiСЧ колективноСЧ роботи на уроцi та iндивiдуального пiдходу до учнiв. Така форма пояснення нового матерiалу найбiльше вiдповiдаСФ вiковим особливостям молодших школярiв.
Метод бесiди застосовуСФться для ознайомлення з такими матерiалами: закономiрностями (властивостi арифметичних дiй, взаСФмозвязки мiж математичними поняттями, звязки мiж компонентами i результатами арифметичних дiй, пропорцiйна залежнiсть мiж величинами); знаннями практичного характеру, якi вводяться на пiдставi теоретичних знань (обчислювальнi прийоми, прийоми розвязання рiвнянь, знаходження числових значень величин за вiдомими формулами); задачами нового виду [18].
Запитання, якi ставляться в ходi бесiди, за своСЧми функцiями можна подiлити на три групи [27]:
репродуктивно-мнемiчнi запитання (активiзують лише роботу памятi i спрямованi на вiдтворення або закрiплення ранiше вивченого);
репродуктивно-пiзнавальнi запитання (стимулюють репродуктивну пiзнавальну дiяльнiсть, спрямовану на розвязування задач ранiше засвоСФними способами, i не дають учням принципово нових знань);
продуктивно-пiзнавальнi запитання (стимулюють пошукову пiзнавальну дiяльнiсть учнiв i дають СЧм iстотно новi знання).
Перша група завдань вiдтворюСФ дiалог учителя i учнiв, коли основнi повiдомлення робить сам учитель. Це бесiда-пояснення або репродуктивна бесiда. Друга i третя групи завдань реалiзуються на основi бесiди евристичного характеру. Для другоСЧ групи завдань властивий дедуктивний хiд бесiди, а для третьоСЧ - iндуктивний.
Репродуктивна бесiда близька до методу пояснення. Проводиться вона за певним планом. Запитання за характером здебiльшого риторичнi або навiднi.
Тема. Множення двоцифрового числа на двоцифрове.
Бесiда. Розвяжемо задачу [18].
Задача. Школа купила 36 спортивних костюмiв, по 24 грн. кожний. Визначити вартiсть покупки.
Яку дiю треба виконати, щоб знайти вiдповiдь задачi? (Дiю множення, 24 помножити на 36). Як виконати обчислення усним способом?
24 х 36 = 24 х (30 + 6) = 24 х 30 + 24 х 6 = 720 + 144 = 864 (грн.).
Окремi дiСЧ можна подати в СФдиному запису. Множники записують один пiд одним. Спочатку множимо 24 на 6, потiм 24 множимо на 30 i знайденi числа додаСФмо. Учитель подаСФ пояснення множення i пропонуСФ учням повторити його.
Задачi на три дiСЧ, якi включають два рази операцiю