Розвивальний потенцiал бесiди як методу навчання у сучаснiй початковiй школi

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



.

Важливою умовою встановлення i пiдтримання контакту СФ форма звернення до дитини. Допустимим можна вважати тiльки звернення по iменi. Взагалi мовлення педагога, його мова мають велике значення при проведеннi бесiди з дiтьми. Необхiдно памятати, що не всi обороти i вирази дорослоСЧ мови можуть бути зрозумiлi дитинi, тому, органiзовуючи бесiду, потрiбно брати до уваги вiк, стать, умови дидактичноСЧ комунiкацiСЧ.

Не викликаСФ сумнiву, що ступiнь повноти i достовiрностi одержаних в бесiдi даних залежить вiд того, наскiльки опитувана особа здiбна до спостереження. Мiж iншим, як вiдомо, можливостi дiтей молодшого шкiльного вiку у цьому вiдношеннi обмеженi. Проте це не означаСФ, що з дiтьми можна розмовляти тiльки про якiсь зовнiшнi, обСФктивнi факти СЧх життя i не можна обговорювати виникаючi у них переживання, емоцiйнi реакцiСЧ i iнше. Дiти здатнi описати своСЧ думки i вiдчуття, але СЧх можливостi обмеженi недостатньо розвиненими навичками пригадувати подiСЧ. Саме тому в бесiдi з ними особливо велика роль правильно поставленого питання, яке дозволяСФ вчителевi одержати необхiднi вiдомостi i виконуСФ розвивальну функцiю, допомагаючи дитинi усвiдомити власний досвiд, розширити можливiсть вербалiзацiСЧ субСФктивних положень.

Педагогу в бесiдi з дiтьми важливо зайняти правильну позицiю. На думку психолога Й. Шванцари, оптимальна позицiя, вiдповiдаСФ принципам недирективноСЧ психотерапiСЧ [38]:

  1. у вчителя повинне бути по-людяному тепле, повне розумiння ставлення до учня, що дозволяСФ якомога ранiше встановити контакт у тому числi iз класом;
  2. треба приймати учнiв такими, якими вони СФ;
  3. вчитель повинен тактовно i дбайливо ставитися до позицiСЧ учня: вiн не перевiряСФ i не контролюСФ, але при цьому все розумiСФ i допомагаСФ у пiзнаннi.

Реалiзацiя цих iдей, заснованих на створеннi атмосфери безумовного прийняття, щиростi i вiдвертостi, допомагаСФ учневi проявити своСЧ можливостi, розкритися, забезпечуючи iстотний дидактичний вплив.

При проведеннi бесiди виникаСФ проблема врахування якостi вiдповiдей учнiв. При цьому слiд прагнути менше вiдволiкати дитину, не переривати СЧСЧ. Слiд звертати увагу на ключовi моменти у вiдповiдях учнiв. У початковiй школi маСФ значення i врахування невербальних компонентiв повiдомлення: пауз, iнтонацiй, тону, темпу мови i якiсть мовлення. Вiдповiдi дiтей можуть мати i глибоко особистий вiдбиток. З огляду на цi фактори оцiнювання участi учнiв у бесiдi повинно бути iндивiдуальним.

Як же протiкаСФ сама бесiда як метод педагогiчного впливу? Пiсля уточнюючих (актуалiзуючих) питань i налагодження контакту мiж вчителем i учнями через систему запитань пропонуСФться матерiал для засвоСФння.

Вчитель не повинен перехоплювати iнiцiативу в учня, проте потрiбно прагнути на кожний аргумент учня вiдповiдати своСЧм, якщо вiн бажаСФ прийняти бiльш активну участь у дiалозi. Бесiда продовжуСФться до того часу, поки не набереться достатньо аргументiв для остаточних висновкiв (формулювання способу дiСЧ). Затягувати обговорення надовго не рекомендуСФться.

Учитель, який добре володiСФ психолого-педагогiчними основами процесу навчання, нiколи не буде стверджувати, що вiн моделюСФ просто бесiду. Адже бесiда це метод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвiд учнiв, за допомогою запитань пiдводить СЧх до розумiння нового або уточнення, поглиблення, розширення вiдомого. Вона маСФ великi можливостi для керування пiзнавальною дiяльнiстю школярiв, активноСЧ участi кожного в аналiзi явищ, фактiв, порiвняннi й зiставленнi СЧх, у формулюваннi висновкiв, узагальнень.

Бесiда ефективна тодi, коли вона нагадуСФ живу повсякденну розмову, в якiй вчитель виступаСФ не в ролi постiйного екзаменатора, а безпосереднього учасника, що вводить своСЧх учнiв у свiт пiзнання. При цьому вчитель не тiльки ставить перед ними проблеми, але i викликаСФ СЧх iнтерес, вiдповiдаСФ на СЧх запитання [38].

1.3 Бесiда як метод навчання молодших школярiв

РЖснуСФ багато типiв нестандартних урокiв, форм i методiв навчання. А через те, що найбiльш розповсюдженими СФ словеснi методи навчання i, зокрема, бесiда, найважливiшим i СФ умiння вчителя вести невимушений дiалог з учнями. Багато педагогiв методи навчання розрiзняють саме за джерелом одержання знань учнями. Так Ю. Бабанський розглядаСФ бесiду як метод навчання, який передбачаСФ розмову учителя з учнями, що органiзовуСФться за допомогою детально продуманоСЧ системи запитань. Росiйський методист О. Текучов вiдзначаСФ, що бесiда один iз методiв, який полягаСФ у тому, що вона даСФ можливiсть залучити до роботи всiх або бiльшiсть класу, виявити рiвень пiдготовленостi учнiв, регулювати й направляти СЧх вiдповiдi, допомагати СЧм при цьому зясувати, що залишилось для них незрозумiлим. Учитель, здiйснюючи освiтню функцiю бесiди, виступаСФ як керiвник розумовоСЧ дiяльностi школярiв, розкриваСФ логiку навчального предмета, забезпечуСФ засвоСФння знань у певнiй системi. Тодi сприймання матерiалу, що вивчаСФться, не зводиться до якогось одного акту, а СФ процесом, у якому учнi розглядають кожне нове явище чи наукове поняття з рiзних точок зору, встановлюючи багатограннiсть звязкiв даного обСФкта з iншими як подiбними до нього, так i не зовсiм схожими.

Бесiда - метод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвiд учнiв, за допомогою запитань пiдводить СЧх до розумiння нового або уточнення, поглиблення, розширення вiдомого. Бесiда маСФ великi можливостi д