Проблеми соцСЦалСЦзацСЦi в контекстСЦ соцСЦального виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
аiнцСЦв з поляками, а через них СЦз ЗахСЦдною РДвропою.
Втрата незалежностСЦ, послаблення центральноi влади руйнували створенСЦ у княжий перСЦод форми соцСЦальноi допомоги. Але за таких умов в украiнцСЦв завжди вступали в дСЦю потужнСЦ механСЦзми самоорганСЦзацСЦi населення.
Перед лицем чужинськоi загрози, в умовах тривалоi бездержавностСЦ на украiнських землях СЦснували СЦ змСЦцнювалися загалом демократичнСЦ, гуманнСЦ для свого часу звичаi, традицСЦi, форми соцСЦального буття. В основСЦ ладу, що утворився на НадднСЦпрянщинСЦ пСЦсля революцСЦi 1648 р., лежала соцСЦальна рСЦвнСЦсть. Кожен здоровий чоловСЦк мСЦг вступити до ЗапорСЦзького вСЦйська, користуватися козацькими правами й свободами. ЗапорСЦзька громада доходила до повного СЦдеалу рСЦвностСЦ, не вСЦдомоi нСЦ в давньому свСЦтСЦ, нСЦ в середнСЦх, нСЦ в нових вСЦках; пануюче тут начало рСЦвностСЦ проходило скрСЦзь: пСЦд час загальних зборСЦв, при виборах вСЦйськових старшин, при управлСЦннСЦ сСЦчовому, при управлСЦннСЦ паланковому, в усСЦх запорСЦзьких школах, при загальнСЦй трапезСЦ, при подСЦлСЦ майна СЦ в приватному життСЦ по куренях.
Серед запорСЦзьких козакСЦв популярною була народна медицина. Чимало козакСЦв зналися на траволСЦкуваннСЦ. ПСЦд час походСЦв, боiв з-помСЦж козакСЦв визначались особи, яким доручалося лСЦкувати хворих СЦ поранених за винагороду з вСЦйськового скарбу. За свСЦдченнями французького СЦнженера СЦ дослСЦдника Боплана, який бував на ССЦчСЦ, козаки застосовували своСФрСЦднСЦ та ефективнСЦ засоби медичноi самодопомоги СЦ взаСФмодопомоги. Багато козакСЦв знали таСФмницСЦ лСЦкування, навСЦювання. ТакСЦ цСЦлителСЦ, часто самоуки, пСЦдтримували стосунки з дипломованими лСЦкарями, якСЦ з власноi СЦнСЦцСЦативи лСЦкували мСЦсцевих жителСЦв СЦ навчали козакСЦв медицини.
На берегах рСЦчки Самари в ПоднСЦпровi, у ТрахтемировСЦ пСЦд Каневом, у Лебединському монастирСЦ поблизу Чигирина, при ЛевкСЦвському храмСЦ бСЦля Овруча - скрСЦзь по УкраiнСЦ були благодСЦйнСЦ заклади для поранених СЦ старих воякСЦв ЗапорСЦзькоi вСЦльноi республСЦки - шпиталСЦ[20, с. 56].
Багато украiнських мСЦст у Литовський перСЦод отримали Магдебурзьке право, яке давало городянам значну самостСЦйнСЦсть СЦ незалежнСЦсть вСЦд державноi влади. МСЦська рада порядкувала всСЦма справами мСЦста, громада обирала бургомСЦстра. РемСЦсники кожного фаху обСФднувалися в громаду, що звалася цехом або братством. Кожне братство керувало справами своСФi громади СЦ мало свою скарбницю, з якоi надавали допомогу своiм членам СЦ брали грошСЦ на спСЦльнСЦ справи. У наступнСЦ столСЦття мСЦщани почали формувати на зразок цехових релСЦгСЦйнСЦ православнСЦ братства. Вони були специфСЦчним рСЦзновидом громад, якСЦ брали активну участь у розвязаннСЦ багатьох соцСЦальних проблем своiх членСЦв СЦ тогочасного украiнського суспСЦльства. До них входили переважно мСЦщани й духовенство, оскСЦльки згаданСЦ обСФднання були органСЦчно повязанСЦ з церквами. ОрганСЦзацСЦйно вони, як СЦ громади, будувалися на волевиявленнСЦ окремих осСЦб. РЖснували братства за рахунок внескСЦв, пожертвувань, прибуткСЦв вСЦд господарсько-торговельноi дСЦяльностСЦ. З давнСЦх-давен вони мали тСЦльки релСЦгСЦйне призначення, а згодом набрали й широкого громадського характеру. КрСЦм пСЦдтримки церкви, братства вСЦдкривали школи, шпиталСЦ, допомагали бСЦдним СЦ старцям.
НайстарСЦше ЛьвСЦвське братство було створено 1439 р. Згодом вони зявилися в ОстрозСЦ, ГаличСЦ, КамянцСЦ-ПодСЦльському, КиСФвСЦ, КременцСЦ, НемировСЦ, Луцьку, ВСЦнницСЦ та багатьох СЦнших мСЦстах Украiни. Спочатку це були замкненСЦ осередки заможних мСЦщан, а згодом привернули на свСЦй бСЦк украiнськСЦ шляхту, духСЦвництво СЦ простий люд. Важливу роль вони почали вСЦдСЦгравати з другоi половини XVI ст.[2, с. 57].
Братства придСЦляли значну увагу СЦ питанням соцСЦальноi допомоги та пСЦдтримки населення. Кожне братство на власнСЦ кошти утримувало шпиталСЦ, де жили бСЦднСЦ старезнСЦ, немСЦчнСЦ братчики, закладали "шпиталСЦ" (притулки) СЦ для мСЦськоi бСЦдноти. У передмСЦстях Львова мСЦсцеве братство вСЦдкрило чотири лСЦкарнСЦ. Киiвське братство мало свою школу СЦ шпиталь для людей вбогих, скалСЦчених, старих, як духовних СЦ цивСЦльних, так СЦ лицарських. З братських кас надавали допомогу зубожСЦлим мСЦщанам, тим, хто не мСЦг сплатити борги, позичали значнСЦ суми пСЦд заставу цСЦнних речей, утримували бСЦдних, учнСЦв. Брали участь у похованнСЦ померлих, оплачували службу Божу за iх душСЦ. КрСЦм членських внескСЦв, до фондСЦв братських надходили кошти й у виглядСЦ прибуткСЦв вСЦд господарсько-торговоi дСЦяльностСЦ, добровСЦльних пожертвувань, заповСЦтСЦв, дарункСЦв СЦ вкладСЦв братчикСЦв, а також пожертвування украiнськоi знатСЦ - нащадкСЦв князСЦв, гетьманСЦв. Поширювали свою дСЦяльнСЦсть СЦ на школи, якСЦ вСЦдрСЦзнялися вСЦд СЦнших своСФю демократичнСЦстю - тут мали можливСЦсть навчатися дСЦти батькСЦв рСЦзних майнових станСЦв, у т. ч. сироти. На братськСЦ кошти утримувалися й опСЦкувалися бСЦднСЦ дСЦти.
РосСЦйськСЦй державСЦ, до якоi в серединСЦ XVII ст. приСФднали бСЦльшу частину Украiни, ставлення офСЦцСЦйноi влади до соцСЦальних проблем було суперечливим СЦ непослСЦдовним. З одного боку, СЦснувала започаткована старокиiвськими князями традицСЦя допомагати нужденним, роздавати милостиню, спСЦльно боротися з голодом та СЦншими лихами. Ця традицСЦя всСЦляко пСЦдтримувалася церквою, громадською думкою; численних прихильникСЦв вона мала СЦ серед людей рСЦзних станСЦв, чиСФ матерСЦальне становище давало iм змогу особистими засобами сприяти полегшенню долСЦ бСЦдуючих, насамперед убогих, хворих, сирСЦт, а також безпритульних СЦ голодуючих. З другого боку, у мСЦру ускладнення соцСЦальних проблем владнСЦ органи, громадськСЦсть починають у
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение