Проблеми соцСЦалСЦзацСЦi в контекстСЦ соцСЦального виховання

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



ЗмСЦст

Вступ

РоздСЦл I. тАЮСтановлення соцСЦального виховання у русСЦ педагогСЦчноi думкитАЭ

  1. Витоки соцСЦального виховання
  2. СоцСЦалСЦзацСЦя як проблема людського СЦснування

РоздСЦл II. Проблема виховання в контекстСЦ соцСЦалСЦзацСЦi особистостСЦ

2.1 Система виховання як педагогСЦчна органСЦзацСЦя процесу оволодСЦння особистСЦстю соцСЦальним досвСЦдом

2.2 Народна педагогСЦка як одне СЦз джерел соцСЦального виховання

2.3 СоцСЦальний аспект виховання дитини у сСЦмi

2.4 СоцСЦально-педагогСЦчнСЦ основи виховання

РоздСЦл РЖРЖРЖ. РЖсторичнСЦ передумови розвитку соцСЦальноi роботи в УкраiнСЦ

3.1 Розвиток благодСЦйностСЦ у словян

3.2 СоцСЦальна робота в незалежнСЦй УкраiнСЦ

РоздСЦл РЖV. ДевСЦантна поведСЦнка дСЦтей та молодСЦ як форма соцСЦальноi дезадаптацСЦi та методи боротьби з нею

Висновки

ЛСЦтература

Вступ

Виховання СФ головним методом соцСЦального прогресу та соцСЦальних реформ. Все соцСЦальне оточення дитини впливаСФ на неi, допомагаСФ ii вихованню або ускладнюСФ його.

(Дж. Дьюi)

Доведено, що особистСЦсть формуСФться в процесСЦ соцСЦалСЦзацСЦi, тобто в результатСЦ засвоСФння суспСЦльного досвСЦду через включення ii в широку систему оточуючого соцСЦального середовища. Враховуючи, що сучасне поколСЦння живе в епоху зростання ролСЦ особи як творця соцСЦального свСЦту СЦ творця самоi себе, прагнення людини бути активно причетною до своСФi СЦсторичноi СЦ особистСЦсноi долСЦ, до самореалСЦзацСЦi зумовлено не тСЦльки ускладненням свСЦту СЦ значним пСЦдвищенням його динамСЦзму, але й зростанням потреб сучасноi людини, яка пСЦднялася на якСЦсно вищий ступСЦнь свого соцСЦокультурного розвитку, нСЦж попереднСЦ поколСЦння. А це висуваСФ проблему створення такоi системи освСЦти та виховання, яка була б спроможною забезпечити формування у СЦндивСЦдСЦв високих особистСЦсних якостей, головнСЦ з яких - психологСЦчна та органСЦзацСЦйна готовнСЦсть до орСЦСФнтацСЦi на власнСЦ сили у виконаннСЦ життСФвих завдань, високий рСЦвень мотивацСЦi до досягнення життСФвого успСЦху, здатнСЦсть до нагромадження, вСЦдновлення та рацСЦонального використання життСФвоi енергСЦi.

Однак система соцСЦального становлення особистостСЦ допомога дСЦтям, пСЦдлСЦткам, молодСЦ, в умовах сьогодення ще недостатньо вивчена СЦ розроблена. Розвязання даноi проблеми активСЦзувало багатьох вчених СЦ практикСЦв до виявлення шляхСЦв iх вирСЦшення, якСЦ можуть допомогти особистостСЦ навчитися жити, розвиватися, утверджуватися серед людей. У звязку з цим формування громадянина як СЦнтегрованоi особистостСЦ, яка характеризуСФ ii взаСФмовСЦдносини СЦз суспСЦльством, державою СЦ яка спонукаСФ по-новому подивитися на змСЦст структурно-функцСЦональноi моделСЦ соцСЦальноi служби, змушуСФ водночас проаналСЦзувати можливСЦсть оптимСЦзацСЦi соцСЦально-педагогСЦчного процесу.

АктуальнСЦстю нашого дослСЦдження СФ те, що в педагогСЦчнСЦй науцСЦ все бСЦльше СЦ бСЦльше придСЦляють уваги саме вихованню соцСЦально-активноi людини, котра вмСЦСФ застосовувати отриманСЦ нею знання в суспСЦльному життСЦ.

На даний момент соцСЦальне виховання (поряд СЦз соцСЦальним навчанням) розглядаСФться як метод соцСЦальноi роботи, нацСЦлений на змСЦну та формування особистостСЦ учня. НинСЦ поняття "соцСЦальне виховання" та "соцСЦальне навчання" розмежовують, але зберСЦгаються й такСЦ позицСЦi вчених, де цСЦ поняття розглядають як СЦдентичнСЦ. У недалекому минулому у термСЦн "соцСЦальне виховання" вкладалося рСЦзне розумСЦння. РЖнодСЦ воно ототожнювалося СЦз соцСЦальною педагогСЦкою як соцСЦальний аспект будь-якого виховання. Воно розумСЦлося СЦ в значеннСЦ соцСЦальноi етики як наслСЦдок мети морального виховання СЦ соцСЦальноi поведСЦнки в дусСЦ громадянськоi зрСЦлостСЦ.

ОднЀему галузь фСЦлософсько-педагогСЦчних знань вона оформилась в англомовних краiнах у 40-х роках минулого столСЦття. Головним ii завданням вважаСФться виявлення та обумовлення умов реалСЦзацСЦi внутрСЦшнСЦх глибинних задаткСЦв людини.

ВСЦдомий дослСЦдник проблем соцСЦальноi педагогСЦки А.В.Мудрик вважаСФ, що ... в найзагальнСЦшому виглядСЦ фСЦлософСЦю виховання можна розглядати як галузь знання, що розробляСФться на стику фСЦлософСЦi, соцСЦологСЦi СЦ педагогСЦки, в якСЦй, спираючись на певне розумСЦння образу людини, даСФться трактовка сутностСЦ виховання, його завдань СЦ цСЦлей; розробляються загальнСЦ пСЦдходи до проблем спСЦввСЦдношення розвитку, соцСЦалСЦзацСЦi СЦ виховання людини; визначаються цСЦнностСЦ та принципи виховання СЦ т.д. [35; 213].

СоцСЦальне ж виховання, як складова розвитку СЦ соцСЦалСЦзацСЦi людини, на його думку, передбачаСФ планомСЦрне створення умов для вСЦдносно цСЦлеспрямованого розвитку СЦ духовно-цСЦннСЦсноi орСЦСФнтацСЦi людини у процесСЦ ii соцСЦалСЦзацСЦi, якСЦ створюються у ходСЦ взаСФмодСЦi соцСЦальних субСФктСЦв у взаСФмоповязаних СЦ вСЦдносно автономних сферах: освСЦтСЦ, в органСЦзацСЦi соцСЦального досвСЦду людини, СЦндивСЦдуальноi допомоги iй.

В. Москаленко, доктор фСЦлософських наук, завСЦдуюча лабораторСЦСФю соцСЦальноi психологСЦi РЖнституту психологСЦi СЦм. Г. Костюка АПН Украiни розглядаСФ питання новоi парадигми сучасноi педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ, яка, базуючись на тому, що тАЮособистСЦсть формуСФться в процесСЦ соцСЦалСЦзацСЦi, тобто в результатСЦ засвоСФння суспСЦльного досвСЦду через включення ii в широку систему оточуючого соцСЦального середовища, вСЦдкидаСФ школоцентризм СЦ вбачаСФ у вихованнСЦ систему цСЦлеспрямованих та органСЦзованих взаСФмодСЦй тАЮдорослСЦ дСЦти" СЦ тАЮдСЦти дСЦти", котрСЦ реалСЦзуються не тСЦльки в межах загальноосвСЦтньоi школи, але й