Проблеми соцСЦалСЦзацСЦi в контекстСЦ соцСЦального виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
редметом розгляду Всеукраiнського зiзду працСЦвникСЦв освСЦти у груднСЦ 1992 р. Поряд з обговоренням поточних проблем СЦ ускладнень освСЦтянського життя зiзд розглянув концепцСЦю "ОсвСЦта (Украiна XXI столСЦття)".
Зокрема, оприлюднено методичну концепцСЦю "Украiнська козацька педагогСЦка", у якСЦй автори розкривають кращСЦ риси педагогСЦки минулого украiнськоi нацСЦi: "Козацтво було в кращому розумСЦннСЦ цих понять аристократСЦСФю нацСЦонального духу, високоморальною елСЦтою своСФi нацСЦi. Палкий украiнський патрСЦотизм козакСЦв був могутнСЦм стимулом до державотворчостСЦ, вСЦльного СЦ незалежного життя"[40; 147]. Як стверджуСФться в концепцСЦi, козацька педагогСЦка це частина народноi педагогСЦки у ii вершинному виявСЦ, яка формувала у пСЦдростаючих поколСЦнь синСЦвську вСЦрнСЦсть рСЦднСЦй землСЦ, БатькСЦвщинСЦ незалежнСЦй УкраiнСЦ. Не дивно, що мСЦцнСЦ звязки козацтва з духовенством, СЦ особливо в часи гетьманства, зумовили заснування перших академСЦй Острозькоi та КиСФво-Могилянськоi. ТрадицСЦйне моральне й естетичне родинне виховання на ТСрунтСЦ народного мистецтва СЦ нинСЦ СФ невмирущим джерелом нацСЦональноi культури украiнцСЦв. У концепцСЦi розглядаються процеси формування у молодСЦ козацькоi духовностСЦ, ii героiко-патрСЦотичного змСЦсту; накреслюються СЦ утверджуються шляхи козацькоi педагогСЦки за сучасних умов: "ВСЦдроджуючи козацькСЦ традицСЦi та звичаi, важливо, щоб учнСЦ передусСЦм оволодСЦвали СЦсторСЦСФю народовладдя, становлення СЦ розвитку структур влади, адмСЦнСЦстративно-вСЦйськового ладу, знаннями демократичного СЦ гуманСЦстичного управлСЦння, законодавства, тобто украiнськоi козацькоi державностСЦ" [40; 125].
Таким чином, освСЦтяни Украiни дСЦстали мСЦцну фундаментальну основу для наполегливоi працСЦ на благо держави, вСЦдновлення в педагогСЦцСЦ всього позитивного, що нагромадив талановитий творчий народ для свого майбуття. Попри всСЦ труднощСЦ становлення освСЦти, маСФмо дороговказ для практичноi дСЦяльностСЦ у навчаннСЦ й вихованнСЦ прийдешнСЦх поколСЦнь. тАЮВисока динамСЦка ТрансформацСЦi нашого суспСЦльства, зазначив Василь Кремень, ставить перед вищою школою важке завдання виховати достойну людину ХХI ст. УсСЦ цСЦ заходи спрямованСЦ на те, щоб забезпечити повноцСЦнне демократичне виховання у навчальних закладах на основСЦ руху до демократизацСЦi всього суспСЦльстватАЭ [57;4].
1.2 СоцСЦалСЦзацСЦя як проблема людського СЦснування
ЗмСЦни, якСЦ вСЦдбуваються в суспСЦльствСЦ на сучасному етапСЦ його розвитку, породжують новСЦ вимоги щодо системи освСЦти й виховання пСЦдростаючого поколСЦння. ЦСЦ змСЦни виявляються в змСЦнСЦ парадигми виховання й освСЦти, у змСЦщеннСЦ акцентСЦв у суспСЦльнСЦй свСЦдомостСЦ дитина, вихованець з обСФкта педагогСЦчних впливСЦв перетворюСФться в субСФкт власного розвитку. РЖ в цьому контекстСЦ, де виокремлюються особливостСЦ розвитку особистостСЦ як бСЦосоцСЦального утворення, важливо осмислити саме характер, специфСЦку соцСЦального, того, що здобуваСФ людина в процесСЦ залучення до життСФдСЦяльностСЦ.
Осмислення соцСЦального змСЦсту даноi проблеми в контекстСЦ розвитку й виховання людини в сучасних умовах стаСФ спецСЦальним завданням для педагогСЦчноi науки. СкладнСЦсть пояснення соцСЦального характеру виховання прихована в особливому його змСЦстСЦ. Визначальною ознакою цього змСЦсту СФ обСФкт виховання людська особистСЦсть. СутнСЦсть людини вбачаСФться або в самСЦй людинСЦ, або в тому, що впливаСФ на неi в середовищСЦ (бСЦологСЦчне, соцСЦальне або фСЦзичне). На емпСЦричному рСЦвнСЦ дослСЦджень особистСЦсть СЦ ii цСЦлСЦснСЦсть розглядаються як своСФрСЦднСЦ соцСЦальнСЦ явища, як певна сукупнСЦсть соцСЦальних рис. РЖ в цьому випадку соцСЦальна якСЦсть особистостСЦ по сутСЦ, прихована за явищами буття.
З точки зору соцСЦальноi сутСЦ, соцСЦальна якСЦсть особистостСЦ втрачаСФ багатство зовнСЦшнього вияву СЦ зводиться до основних властивостей. На рСЦвнСЦ соцСЦально-педагогСЦчноi теорСЦi необхСЦдно виявити тСЦ сутнСЦснСЦ соцСЦальнСЦ утворення, якСЦ внутрСЦшньо повязали б сукупнСЦсть соцСЦальних меж, виявлених при вивченнСЦ особистостСЦ на емпСЦричному рСЦвнСЦ.
ВзаСФмозвязок зовнСЦшнього СЦ внутрСЦшнього, зрозумСЦлий як дСЦя зовнСЦшнСЦх причин через внутрСЦшнСЦ умови, знСЦмаСФ в проблемСЦ розвитку протиставлення зовнСЦшньоi соцСЦальноi обумовленостСЦ СЦ внутрСЦшнього спонтанного розвитку, даСФ змогу подолати дуалСЦзм бСЦологСЦчного й соцСЦального. СоцСЦальне не просто надбудовуСФться над бСЦологСЦчним, а СФ самою природою людини, бо сама природа людини продукт СЦсторСЦi.
ВзаСФмодСЦя повязуСФ людей не тСЦльки синхронно, але й дСЦахронно, забезпечуючи спадкоСФмнСЦсть соцСЦального порядку, культури в формСЦ успадкування певноi суми (а, точнСЦше, системи) досягнень. ОстаннСЦ часто називають соцСЦальною СЦ культурною спадщиною даного суспСЦльства, включаючи в це поняття духовнСЦ цСЦнностСЦ, культурнСЦ традицСЦi, стСЦйкСЦ стандарти свСЦтосприйняття СЦ поведСЦнки, норми моралСЦ, стереотипи мислення, естетичнСЦ уявлення. При цьому частиною спадщини СФ СЦ соцСЦокультурний досвСЦд, знання, досягнення, якСЦ стали традицСЦСФю, СЦ те, що було знехтуване на якомусь етапСЦ або ж переосмислене.
ОсобистСЦсть потрСЦбно розумСЦти як процес здСЦйснення цСЦлоi сукупностСЦ СЦСФрархСЦчно спСЦввСЦднесених рСЦзних видСЦв дСЦяльностСЦ. ДСЦяльнСЦсть СФ динамСЦчною, саморозвиваючою СЦСФрархСЦчною системою взаСФмодСЦй субСФкта зСЦ свСЦтом, у процесСЦ яких народжуСФться психСЦчний образ. При цьому вона утСЦлюСФться в обСФктовСЦ СЦ перетворюСФться у субСФкт предметноi дСЦйсностСЦ.
Серед багатьох видСЦв дСЦяльностСЦ, якСЦ доводиться виконувати кожнСЦй особистостСЦ, можна видСЦлити основний або переважаючий вид. Цей вид дСЦя
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение