Проблеми соцСЦалСЦзацСЦi в контекстСЦ соцСЦального виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
так описуСФ день навчання маленьких афСЦнян у музичнСЦй школСЦ: "Коли навчалися грати на кСЦфарСЦ, навчають iх вСЦршСЦв добрих поетСЦв-пСЦснетворцСЦв СЦ цим змушують душСЦ дСЦтей звикатися з правильними чергуваннями СЦ ладами, щоб ставали вони лагСЦднСЦшими, поважними СЦ врСЦвноваженими, щоб були здатними СЦ для промов, СЦ для СЦншоi дСЦяльностСЦ...тАЭ[40; 124].
Учень Платона АрСЦстотель (384-322 рр. до н. СФ.), славетний мислитель, так обТСрунтував гармонСЦю у вихованнСЦ: "Природа прагне протилежностей, СЦ саме з них утворюСФ спСЦвзвуччя. Так вона поСФднала чоловСЦчу стать СЦз жСЦночою; отже, перший суспСЦльний звязок вона утворила через поСФднання протилежностей, а не поСФднанням подСЦбностСЦ. Так СЦ мистецтво, наслСЦдуючи природу, дСЦСФ таким самим чином. А саме: живопис створюСФ зображення оригСЦналСЦв, змСЦшуючи бСЦлСЦ, чорнСЦ й червонСЦ фарби. Музика створюСФ СФдину гармонСЦю, змСЦшуючи звуки рСЦзних голосСЦв: високСЦ й низькСЦ, протяжнСЦ й короткСЦ. Граматика СЦз сумСЦшСЦ голосних СЦ приголосних звукСЦв створила мистецтво писання. ПодСЦбно ж СЦ в людинСЦ утворено СФднСЦсть двох засад тСЦлесноi СЦ духовноi, СЦ виховання повинно спрямовуватись на iхнСЦй гармонСЦйний розвиток.тАЭ[40; 132].
Описуючи першСЦ кроки соцСЦального виховання в АфСЦнах, не можна не згадати про пСЦфагорСЦйську систему виховання. ПСЦфагор як видатний математик СЦ фСЦлософ (VРЖ ст. до н. СФ.) у гармонСЦi розвитку всього свСЦту вСЦд Космосу до ритмСЦв серцебиття СЦ дихання людини, вбачав вияв дСЦi СФдиного, математично обТСрунтованого закону. За уявленням пСЦфагорСЦйцСЦв, уся гармонСЦя свСЦту побудована на числових спСЦввСЦдношеннях СЦ пропорцСЦях. Отже, музика, як система ритмСЦчного руху, СФ уособленням всесвСЦтньоi унСЦверсальностСЦ: СЦ рух зСЦрок та планет, СЦ змСЦна часу й пСЦр року на ЗемлСЦ, СЦ розквСЦт навеснСЦ та вянення восени, СЦ порухи душСЦ людськоi усе пСЦдпорядковане СФдиним законам музично-числового ритму. Сприймаючи зоряний свСЦт за аналогСЦСФю з гамою музичних спСЦвзвукСЦв, ПСЦфагор вважав, що саме музичнСЦсть СФ засадою СЦ метою виховання.
Платон, а за ним СЦ АрСЦстотель, маючи рСЦзнСЦ погляди на будову свСЦту, сходилися, однак, на думцСЦ, що естетичне й моральне виховання СФ виявом його гармонСЦi, реальними ж виявами його СФ умСЦння застосовувати всСЦ цСЦ знання на практицСЦ на користь державСЦ.
З плином столСЦть АфСЦнська держава втрачала свою могутнСЦсть. ПСЦд тиском бурхливого розвитку Римськоi РеспублСЦки АфСЦни занепали. У РимСЦ наслСЦдували деякСЦ кращСЦ традицСЦi афСЦнян, але на змСЦну музичному вихованню прийшло полСЦтичне виховання ораторСЦв. Проте ораторське мистецтво свСЦдчило також про необхСЦднСЦсть переконувати римлян, створювати вСЦдповСЦдну громадську думку при розвязаннСЦ актуальних питань полСЦтики, будСЦвництва, землеволодСЦння, вСЦйськовоi справи, побуту СЦ традицСЦй, юриспруденцСЦi тощо.
СередньовСЦччя втратило духовнСЦ й моральнСЦ цСЦнностСЦ демократичного виховання, що були виробленСЦ стародавнСЦм свСЦтом. Тривалий перСЦод середньовСЦччя аж нСЦяк не можна повязувати з духовним прогресом суспСЦльства, а також вихованням й освСЦтою. СередньовСЦчне виховання СЦ навчання мали релСЦгСЦйно-догматичний характер. У школах панували схоластика, сувора дисциплСЦна. Все спиралося на слСЦпе пСЦдкорення вчителевСЦ.
ЕпосСЦ ВСЦдродження передувало поступове усвСЦдомлення необхСЦдностСЦ докорСЦнних змСЦн в усьому життСЦ. РЖнквСЦзицСЦя вже не справлялася з протестами освСЦчених людей; у РДвропСЦ зросла плеяда фСЦлософСЦв, якСЦ називали себе гуманСЦстами. Поступово розвивалися новСЦ течСЦi громадськоi думки, що обмежували владу СЦнквСЦзицСЦi СЦ церкви лише богослужбовими, храмовими справами, обмежуючи втручання у свСЦтське життя.
Представниками демократичного напряму в культурСЦ епохи ВСЦдродження були гуманСЦсти-просвСЦтники Еразм Роттердамський (1469-1536) з його видатним твором "Похвала глупотСЦ" (1509), в якому мСЦститься сума правил з усСЦх проблем людського буття. Його вважають главою, лСЦдером течСЦi "християнського гуманСЦзму".
Практичним взСЦрцем новоi, гуманСЦстичноi школи став "ДСЦм радощСЦв" СЦталСЦйського педагога-гуманСЦста ВСЦтторСЦно да Фельтре (1378-1446), якого в 1424 р. герцог землСЦ Мантуi запросив для виховання своiх дСЦтей. Щоб вони не виховувалися в СЦзоляцСЦi вСЦд СЦнших, герцог збудував чудовий будинок на березСЦ озера, серед лукСЦв СЦ полСЦв. ВСЦтторСЦно СЦ три його помСЦчиики-педагоги обладнали споруду без розкошСЦв, але й без казарменостСЦ. До школи прийняли 80 хлопчикСЦв рСЦзного стану, серед них пСЦдтримувалася дисциплСЦна за допомогою ласки, переконання; покарання ж розглядалося як зло. Педагоги ретельно стежили за одягом, манерами, моральною чистотою вихованцСЦв. Добре було поставлене фСЦзичне виховання: СЦгри на повСЦтрСЦ, фехтування, iзда верхи; у навчаннСЦ, подСЦбно до афСЦнських шкСЦл, застосовувалась творчСЦсть дСЦтей, наочнСЦсть; витСЦснялася "зубрячка".
До кСЦнця XVI ст. гуманСЦстичнСЦ школи набули поширення в НСЦмеччинСЦ, яка переживала епоху РеформацСЦi. МартСЦн Лютер (1483-1546) прагнув знищити старСЦ церковнСЦ порядки у розбудовСЦ шкСЦльноi справи. ВСЦн вимагав створити школи для всСЦх хлопчикСЦв СЦ дСЦвчаток за рахунок мСЦсцевоi влади, а в основу навчання покласти вивчення БСЦблСЦi. Окремим напрямом спрямування зусиль М. Лютера було створення "вчених шкСЦл" для пСЦдготовки писцСЦв, юристСЦв, парафСЦяльних пастирСЦв.
В СЦсторСЦю украiнськоi педагогСЦки того часу увСЦйшли такСЦ прогресивнСЦ, демократичнСЦ просвСЦтники, як РЖван Вишенський (мСЦж 1545-1550 пСЦсля 1620), який пропагував рСЦвнСЦсть усСЦх людей, рСЦзко критикував систему СФзуiтського виховання в колегСЦумах, якСЦ тодСЦ створювалися в УкраiнСЦ та БСЦлорусСЦi, обстоював СЦдею навчання рСЦдною мовою, чому чинили спротив л
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение