Проблеми соцСЦалСЦзацСЦi в контекстСЦ соцСЦального виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
атиняни-СФзуiти; протестував проти такого "унаочнення" в колегСЦумах, як обовязкова присутнСЦсть колегСЦонерСЦв на спалюваннСЦ СФретикСЦв на вогнищСЦ;
Досить вСЦдомим прогресивним дСЦячем кСЦнця XVI початку XVII ст. був Стефан ЗизанСЦй (бл. 1570 - до 1621) - учитель братських шкСЦл. Як згадуСФться в джерелах, вСЦй був СЦдейним керСЦвником, виразником громадськоi думки львСЦвського СЦ вСЦденського мСЦщанства у боротьбСЦ проти католицизму. Його "КатехСЦзис для шкСЦльного навчання" (1595) був визнаний СФретичним; самого С. ЗизанСЦя вСЦдлучили вСЦд церкви. Проте його дСЦяльнСЦсть справляла великий вплив на учнСЦв братських шкСЦл, прищеплюючи iм любов до народних справ СЦ традицСЦй, що вСЦдповСЦдало СЦдеям нацСЦонально-визвольноi боротьби украiнського СЦ бСЦлоруського народСЦв.
Нам вСЦдомо, що засновником педагогСЦки як науки (на вСЦдмСЦну вСЦд усСЦх його попередникСЦв фСЦлософСЦв СЦ методистСЦв) став великий чеський педагог Ян Амос Коменський. Новий час епоха переходу вСЦд феодального до ранньобуржуазного ладу покликав до життя своiх СЦдеологСЦв. Серед них провСЦдну роль вСЦдСЦграв англСЦйський фСЦлософ СЦ педагог Дж. Локк (1632-1704). ВСЦн розвинув теорСЦю природних прав людини, основою яких поставала праця СЦ наявнСЦсть власностСЦ, названа ним святою.
Дж. Локк обстоював думку, що вмСЦння тримати себе в товариствСЦ, дСЦловитСЦсть СЦ заповзятливСЦсть СФ значно важливСЦшими для джентльмена, нСЦж бСЦльшСЦсть тих знань, що iх дають СФвропейськСЦ школи. Мета навчання, зазначав вСЦн, полягаСФ не в тому, щоб зробити юнака вченим, а в тому, щоб пСЦдготувати з нього "дСЦлову людину", тобто розвинути СЦ спрямувати його розум, готувати до активного сприймання нових знань, СЦдей, якСЦ здатнСЦ принести вигоду СЦ допомогти стати не останньою людиною.
Це були уже першСЦ прояви соцСЦального виховання, яке мало на метСЦ допомогти молодСЦй людинСЦ зайняти своСФ мСЦсце у суспСЦльствСЦ.
ТодСЦ ж виникли СЦдеi трудового виховання й навчання, засновником яких вважають Джона Беллерса (1654-1727) автора книги "ПропозицСЦя про заснування трудового коледжу всСЦх корисних ремесел СЦ сСЦльського господарства з прибутком для багатСЦiв, заможним життям для бСЦдних СЦ добрим вихованням для юнацтва". На ii обкладинцСЦ було вмСЦщено епСЦграф: "ПромисловСЦсть даСФ багатство. Дармоiд повинен ходити в лахмСЦттСЦ. Хто не працюСФ, той не iсть". Дж. Беллерс пСЦдкреслював значення працСЦ у вихованнСЦ дСЦтей. Праця СЦ життя, наголошував вСЦн, СФ засобами СЦснування людини. РЖдея запропонованих ним трудових коледжСЦв дотепер вСЦдроджуСФться в рСЦзних краiнах.
На початку XX ст. з СЦдеСФю обСФднання всСЦх виховних можливостей суспСЦльства виступив у НСЦмеччинСЦ професор Пауль Наторп (1864-1924), який вважав, що "виховання народу не СФ СЦзольованим завданням, воно повинно вступити у звязок з усСЦм народним життям"[40;140]. Саме в цей час у США та РДвропСЦ набули поширення погляди американського педагога, фСЦлософа СЦ засновника педагогСЦки прагматизму Дж. Дьюi. ПСЦдкреслюючи значення освСЦти та виховання, вСЦн в однСЦй СЦз своiх раннСЦх праць "МоСФ педагогСЦчне кредо" зазначав, що виховання СФ головним методом соцСЦального прогресу та соцСЦальних реформ. Значну увагу в працях Дж. Дьюi придСЦлено проблемСЦ взаСФмодСЦi школи СЦ середовища, зокрема общини. ВСЦн стверджував, що все соцСЦальне оточення дитини впливаСФ на неi, допомагаСФ ii вихованню або ускладнюСФ його. Завдання, яке прагнув вирСЦшити педагог, зводилося до того, щоб школу перетворити в общину в мСЦнСЦатюрСЦ, у суспСЦльство в зародку. Школу вСЦй розглядав як один СЦз механСЦзмСЦв, котрий може наповнити дитину духом служСЦння суспСЦльству. Це була одна СЦз перших наукових спроб описати прояви соцСЦального виховання.
Значний вплив на розробку рСЦзних аспектСЦв соцСЦального обслуговування, соцСЦальноi педагогСЦки 20-х рокСЦв XX ст. мала дСЦяльнСЦсть нСЦмецьких фахСЦвцСЦв Г. Нолля та Г. Баймер. Г. Нолль вважав, що для того, щоб реалСЦзувати СЦдеi соцСЦальноi педагогСЦки, потрСЦбен соцСЦально пСЦдготовлений штат квалСЦфСЦкованих фахСЦвцСЦв. ВСЦн значно розширив сферу соцСЦальноi педагогСЦки, не обмежуючи сСЦмСФю та школою. На його думку, використання термСЦна "соцСЦальна педагогСЦка" стосуСФться таких сфер, як робота у дитячих садках СЦ яслах, молодСЦжних клубах, у роботСЦ з правопорушниками, у професСЦйному навчаннСЦ безробСЦтних, у церковнСЦй роботСЦ. Г. Нолль видав пСЦдручник СЦз соцСЦальноi педагогСЦки, де соцСЦальному вихованню вСЦдводиться чи не найважливСЦша роль.
Одним СЦз пСЦонерСЦв соцСЦальноi роботи й соцСЦальноi педагогСЦки в НСЦмеччинСЦ була також Г. Баймер. Вона вСЦдома СЦ своСФю участю у розробцСЦ програм для соцСЦальних служб РДвропи. Г. Баймер визначала соцСЦальну педагогСЦку як СЦнструмент соцСЦальноi полСЦтики. На ii думку, слово "соцСЦальний" у словосполученнСЦ "соцСЦальна педагогСЦка", тАЮсоцСЦальне вихованнятАЭ означаСФ спрямованСЦсть педагогСЦки на соцСЦалСЦзацСЦю дСЦтей вСЦдповСЦдно до iхнСЦх потреб СЦ безвСЦдносно до матерСЦального становища та статусу батькСЦв. В однСЦй СЦз своiх програм вона визначила три основних напрями соцСЦально-педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ:
- монСЦторинг (наставництво) СЦ корекцСЦйиа дСЦяльнСЦсть, яка передбачаСФ соцСЦальну корекцСЦю;
- виявлення причин (полСЦтичних, економСЦчних, культурних) виникнення соцСЦальних проблем СЦ наслСЦдкСЦв iхнього впливу па сСЦмю та окремих клСЦСФнтСЦв;
- забезпечення "лСЦкувальною" допомогою дСЦтей, якСЦ мають труднощСЦ у навчаннСЦ й розвитку.
ДеякСЦ СЦдеi та методи соцСЦальноi педагогСЦки НСЦмеччини знайшли вСЦддзеркалення в англо-американських системах соцСЦальноi роботи. Завдяки зусиллям англо-американських фахСЦвцСЦв вСЦдбувся процес вСЦдновлення дСЦяльностСЦ соц
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение