Проблеми соцСЦалСЦзацСЦi в контекстСЦ соцСЦального виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? членСЦв обовязковСЦ вимоги щодо iх культурного рСЦвня. Це так звана тАЮактуальна культура", без якоi не може СЦснувати жодне суспСЦльство. Для педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ в цьому звязку важливим СФ змСЦстове визначення тАЮактуальноi культури" та методСЦв ii засвоСФння. СлСЦд звернути увагу на те, що в своiй дСЦяльностСЦ СЦндивСЦд перебуваСФ в ситуацСЦi вибору можливостей. Життя завжди вимагаСФ вСЦд людини прийняття рСЦшень в обставинах, коли вона неповно обСЦзнана з ситуацСЦСФю, в якСЦй дСЦСФ. У своiй дСЦяльностСЦ вона маСФ спиратися не тСЦльки на тСЦ передумови, якСЦ вже СФ у складСЦ ii дСЦяльностСЦ, але й на СЦншСЦ духовнСЦ регулятори, якСЦ СЦснують в нСЦй вСЦртуально. Йдеться про те, що в дСЦяльностСЦ СЦндивСЦда формуСФться його СЦндивСЦдуальний досвСЦд, який зумовлюСФ вибСЦр предмета та способу дСЦяльностСЦ. З цього погляду, соцСЦалСЦзацСЦя СЦндивСЦда СФ не тСЦльки процесом засвоСФння соцСЦального досвСЦду, але й формування досвСЦду СЦндивСЦдуального. Саме на цю обставину слСЦд звернути особливу увагу, бо на неi мало зважають - частСЦше акцент робиться на змСЦнах в предметах дСЦяльностСЦ СЦ недостатньо пСЦдкреслюСФться, якСЦ змСЦни вСЦдбуваються в самому дСЦючому субСФктСЦ пСЦд час його дСЦяльностСЦ.
З огляду на СЦндивСЦда як дСЦючого, активного субСФкта, який творить самого себе, випливаСФ, що практична участь у творчСЦй дСЦяльностСЦ СФ необхСЦдною умовою формування особистСЦсних якостей. КрСЦм того, з цього випливаСФ, що не тСЦльки суспСЦльство, так би мовити - обставини, але й сам СЦндивСЦд несе значну частку вСЦдповСЦдальностСЦ за формування своСФi особистостСЦ. Цей принцип вимагаСФ виховання у пСЦдростаючого поколСЦння вСЦдповСЦдальностСЦ за розвиток своiх особистСЦсних властивостей.
ФСЦлософськСЦ СЦ психологСЦчнСЦ дослСЦдження останнСЦх рокСЦв розкривають таку закономСЦрнСЦсть дСЦяльностСЦ, як СФднСЦсть двох сторСЦн ii соцСЦальноi сутностСЦ: проекцСЦi на тАЮсвСЦт речей" (предметна дСЦяльнСЦсть) СЦ проекцСЦi на тАЮсвСЦт людей" (дСЦяльнСЦсть СЦз засвоСФння норм людських взаСФмовСЦдносин). ЗрозумСЦти сутнСЦсть дСЦяльностСЦ як СФдностСЦ цих двох ii сторСЦн дозволяСФ звернення до концепцСЦi персоналСЦзацСЦi А. Петровського. ВСЦн обТСрунтував наявнСЦсть у СЦндивСЦда особливоi соцСЦогенноi потреби тАЮбути особистСЦстю", тобто потребу в персоналСЦзацСЦi. Ця своСФрСЦдна потреба реалСЦзуСФться як прагнення субСФкта продовжити себе в СЦнших людях, подСЦлитися з оточуючими своiм буттям СЦ за рахунок цього постати перед цими людьми як особистСЦсть. А. Петровський зауважуСФ: тАЮПрагнучи включити своСФ тАЮЯ" в свСЦдомСЦсть, почуття СЦ волю тАЮСЦнших" завдяки активнСЦй участСЦ у спСЦльнСЦй дСЦяльностСЦ, залучаючи iх до своiх СЦнтересСЦв СЦ бажань, людина, отримавши в порядку зворотного звязку СЦнформацСЦю про успСЦх, задовольняСФ тим самим потребу персоналСЦзацСЦi" [18; 244].
З потреби персоналСЦзацСЦi, як вважаСФ А. Петровський, вибудовуСФться основний тАЮкаталог" соцСЦальноi мотивацСЦi особистостСЦ: вСЦд потреби в коханСЦй людинСЦ, щоб отримати в нСЦй тАЮСЦнобуття", до самооцСЦнки, яка дозволяСФ виявити успСЦшнСЦсть або неуспСЦшнСЦсть персоналСЦзацСЦi. Потреба СЦндивСЦда бути особистСЦстю задовольняСФться в дСЦяльностСЦ, яка для СЦнших людей (або СЦншоi людини) повинна бути значимою. Щоб транслювати будь-якСЦ цСЦнностСЦ СЦншим, СЦндивСЦд сам повинен мати певнСЦ цСЦнностСЦ, бути самоцСЦнним, усвСЦдомлювати свою цСЦннСЦсть. ЗвСЦдси випливаСФ значення такого елемента, який визначаСФ становлення соцСЦального досвСЦду людини, як ii самосвСЦдомСЦсть.
Без самосвСЦдомостСЦ не може здСЦйснюватися нСЦ пСЦзнання людиною соцСЦального свСЦту, нСЦ соцСЦальне самовизначення ii в ньому. СоцСЦальний досвСЦд, тАЮ.закодований" в культурСЦ суспСЦльства, буде засвоСФним дитиною тСЦльки за умови активностСЦ ii самосвСЦдомостСЦ, за умови усвСЦдомлення своСФi взаСФмодСЦi з оточуючим соцСЦумом, своСФi активностСЦ в цСЦй взаСФмодСЦi.
Декларуючи СЦдею тАЮдСЦяльнСЦсного пСЦдходу до формування особистостСЦ", вСЦтчизняна теорСЦя виховання не враховувала в цСЦй СЦдеi самовизначення вихованця. ПСЦдкреслювалось, що цей пСЦдхСЦд означаСФ лише органСЦзацСЦю якоiсь суспСЦльно-корисноi дСЦяльностСЦ СЦ спСЦльне включення в неi СЦндивСЦда, становлення його особистостСЦ як тАЮСЦндивСЦдуального рСЦвня суспСЦльного буття" (К. Абульханова-Славська). Цей СЦндивСЦдуальний рСЦвень залежить вСЦд розумСЦння людиною свого внутрСЦшнього свСЦту, вСЦд сформованостСЦ у неi соцСЦального ставлення до себе.
Щоб життя людини розгорталось як творчий процес, у ii свСЦдомостСЦ пСЦд дСЦСФю вказаних факторСЦв СЦ на основСЦ сформованого життСФвого досвСЦду маСФ сформуватися модель активного ставлення до свого життя як акту життСФтворчостСЦ.
Кожен СЦндивСЦд у процесСЦ соцСЦалСЦзацСЦi перебуваСФ на позицСЦi субСФктностСЦ: усвСЦдомлюСФ себе серед СЦнших людей, своi звязки з ними СЦ досвСЦд спСЦлкування, приймаСФ соцСЦальнСЦ цСЦнностСЦ СЦ вСЦдбираСФ життСФвСЦ смисли, встановлюСФ звязки з культурним простором, етносом. У цСЦй ситуацСЦi самовизначення СЦндивСЦд виявляСФ життСФтворчСЦсть, у якСЦй формуСФться соцСЦальний досвСЦд особистостСЦ як передумова та результат ii соцСЦалСЦзацСЦi. З цього випливаСФ, що формування життСФвого досвСЦду особистостСЦ вСЦдбуваСФться не тСЦльки в результатСЦ зовнСЦшньо регламентованих соцСЦалСЦзуючих впливСЦв, але й у результатСЦ субСФктивних виборСЦв, детермСЦнованих внутрСЦшнСЦми особливостями особистостСЦ. Людина тАЮпропускаСФ" через себе рСЦзнСЦ форми буття. УсвСЦдомлення власноi значимостСЦ, пережита життСФва ситуацСЦя, вчинок-вибСЦр СЦнколи виявляються значно значимСЦшими для соцСЦального досвСЦду людини, нСЦж вплив офСЦцСЦйних норм.
У формуваннСЦ такоi складноi СЦ тонкоi системи, як соцСЦальний досвСЦд людини, важливим СФ не сила зовнСЦшнього впливу сама по собСЦ, а вСЦдповСЦдна самоор