Проблеми соцСЦалСЦзацСЦi в контекстСЦ соцСЦального виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
м, а дСЦти намагаються виправдати сподСЦвання батькСЦв СЦ довести, що тСЦ недаремно вложили грошСЦ у iх навчання. Це спонукаСФ iх довести своi можливостСЦ. ТакСЦ дСЦти потСЦм будуть бСЦльш конкурентноспроможними у свСЦтСЦ ринкових вСЦдносин.
РоздСЦл РЖРЖРЖ. РЖсторичнСЦ передумови розвитку соцСЦальноi роботи в УкраiнСЦ
3.1 Розвиток благодСЦйностСЦ у словян
Витоки СЦсторСЦi соцСЦальноi роботи в УкраiнСЦ слСЦд шукати в зародженнСЦ процесСЦв пСЦдтримки та взаСФмодопомоги у схСЦднословянських племен,якСЦ перебували на такСЦй стадСЦi свого розвитку, що вСЦдповСЦдаСФ первСЦсному суспСЦльству. Предкам украiнцСЦв була властива лагСЦдна вдача, серед рис характеру переважала гостиннСЦсть, добросердечнСЦсть, спСЦвчутливСЦсть.
СтародавнСЦ словяни жили родовими громадами. Основними заняттями стародавнСЦх словян були землеробство СЦ скотарство. Виконання трудомСЦстких робСЦт було посильним лише для великого колективу. Саме тому у життСЦ словян особливого значення набула громада. Вона була органом мСЦсцевого селянського самоуправлСЦння, до компетенцСЦi якого належали земельнСЦ передСЦли, оподаткування, судовСЦ справи, а також питання допомоги нужденним. Родова громада була обСФднана взаСФмним обовязком родичСЦв у матерСЦальнСЦй допомозСЦ, захистСЦ й помстСЦ за завданСЦ кривди. Цей взаСФмозвязок був обумовлений як колективним характером виробництва, так СЦ родинними звязками мСЦж членами роду[4, с. 15].
З розпадом родових звязкСЦв стародавнСЦ словяни стали обСФднуватися у територСЦальнСЦ або сусСЦдськСЦ громади, що включали в себе кСЦлька родин СЦ володСЦли певною територСЦСФю. ТакСЦ обСФднання називалися задругами або вервями СЦ створювалися для здСЦйснення спСЦльних справ, у тому числСЦ й допомоги нужденним. РДднСЦсть такоi громади пСЦдтримувалася господарськими звязками.
Практика здСЦйснення захисту людини в системСЦ роду та громади знайшла вСЦдображення у конкретних формах допомоги та взаСФмодопомоги, основними з яких були:
а)культовСЦ з рСЦзноманСЦтними сакральними атрибутами;
б)общинно-родовСЦ в рамках роду, сСЦмi, поселення;
в)господарськСЦ.
Прикладом культовоi форм пСЦдтримки може служити вшанування богСЦв, формою якого були братчини, поклонСЦння древнСЦх словян колесу, що означало оберСЦгання вСЦд злих духСЦв, родовий обряд шанування померлих предкСЦв, оскСЦльки вважалося, що вони сприяли родючостСЦ та врожаю.
БСЦльш пСЦзньою формою шанування богСЦв були братчини, що святкувалися сСЦльськими громадами. Вони присвячувалися святому покровителевСЦ. ПСЦзнСЦше це було традицСЦйне корпоративне свято. Воно вСЦдзначалося або цСЦлим селищем, або кСЦлькома селищами в складчину, де кожен учасник надав якусь частку продуктСЦв харчування на громадськСЦ потреби.
Свята були формою подяки богам за отриманСЦ блага СЦ, в той же час, виконували функцСЦю мирного перерозподСЦлу майна та натуральних продуктСЦв, були механСЦзмом економСЦчноi рСЦвноваги, спСЦльного споживання в умовах соцСЦальноi та економСЦчноi нерСЦвностСЦ. РЖншим важливим механСЦзмом закрСЦплення реципрокних вСЦдносин, повязаних СЦз сакральними установками, були родовСЦ обряди шанування предкСЦв, якСЦ зверталися через культовСЦ обряди, що в кСЦнцевому пСЦдсумку приводило до певного родового СФднання.
РЖ, нарештСЦ, останнСЦй аспект сакралСЦзацСЦi процесу допомоги культ героя, додержування громадських традицСЦй, пСЦдпорядкування суспСЦльним нормам життСФдСЦяльностСЦ наступних поколСЦнь попереднСЦм. Показовими в цей перСЦод СФ княжСЦ бенкети. Але брати участь у цих бенкетах мСЦг не тСЦльки дружинник, а й кожен, хто завСЦтав на них.
Формою допомоги СЦ взаСФмодопомоги мСЦж князем СЦ дружинниками був викуп полонених. Цей факт було зафСЦксовано договорами князя Олега з Царгородом (911 р.) СЦ князя РЖгоря (945 р.) Про порятунок полонених. Ними визначалися взаСФмнСЦ зобовязання щодо викупу русичСЦв СЦ грекСЦв, у якСЦй би краiнСЦ вони не знаходилися, та повернення iх на батькСЦвщину. ДоговСЦр вважаСФться першим в УкраiнСЦ документальним свСЦдченням турботи держави про тих своiх громадян, якСЦ цього потребують[6, с. 42].
У перСЦод язичництва було закладено традицСЦю пСЦклування про слабких СЦ немСЦчних. Громада поступово визначала своСФ ставлення до людей, що не СФ активними учасниками трудового та колективного життя, причому стосовно дорослого свСЦту старСЦ й дСЦти перебували в однСЦй соцСЦовСЦковСЦй групСЦ. ПервСЦсне ставлення до старих було таке ж, як СЦ до дСЦтей.
ПСЦзнСЦше, коли до визначення старий додаСФться старший, мудрий, головний, формуються ритуали поминання предкСЦв, СЦ ритуал вСЦдправлення на той свСЦт змСЦнюСФться на культ мудроi старостСЦ.
Форми пСЦдтримки старих були рСЦзнСЦ. Якщо на допомогу не приходила родина, то пСЦклування про них брала на себе громада. Одним з варСЦантСЦв пСЦдтримки старикСЦв було спецСЦальне вСЦдведення iм земель рСЦшенням громади, яке давало можливСЦсть заготСЦвлСЦ сСЦна. Якщо ж старенькСЦ остаточно виходили з ладу, вони доглядалися громадою. Старика призначали на постСЦй за чергою до рСЦзних членСЦв громади, де вони отримували нСЦчлСЦг СЦ харчування.
До прийняття християнства СЦснували на РусСЦ й СЦншСЦ форми допомоги. Наприклад, варСЦантом вСЦдходу на той свСЦт було добровСЦльне залишення громади. СтарСЦ люди, що вже не могли працювати, селилися неподалСЦк громади, на цвинтарСЦ, будували собСЦ келСЦi й жили за рахунок подаянь. Хоч старСЦ та малСЦ належали до однСЦСФi соцСЦовСЦковоi групи, форми допомоги СЦ пСЦдтримки стосовно перших та СЦнших не були однаковСЦ.
ЕкономСЦчне пСЦдТСрунтя дару та вСЦд дару простежуСФться
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение