Проблеми соцСЦалСЦзацСЦi в контекстСЦ соцСЦального виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? керСЦвництвом СЦ з участю автора. За мету ми поставили дослСЦдження соцСЦально-педагогСЦчних основ виховного процесу, тобто впорядкування й удосконалення виховноi роботи вСЦдповСЦдно до виявлених порушень закономСЦрностей, соцСЦальних СЦ педагогСЦчних залежностей у виховному процесСЦ, принципСЦв виховання, невСЦдповСЦдностей потребам суспСЦльства й виробництва.
Основною гСЦпотезою цСЦСФi системи дослСЦджень СФ положення про те, що виховання особистостСЦ, розвиток ii дСЦяльнСЦсного потенцСЦалу в суспСЦльствСЦ як соцСЦальнСЦ процеси не зводяться до впливу на психСЦку й передачСЦ досвСЦду старшого поколСЦння молодшому, а СФ протилежною виробництву стороною суспСЦльного процесу, способом буття соцСЦально-педагогСЦчних (андропедагогСЦчних) систем або й комплексСЦв. У цьому буттСЦ спрямовано розвиваються субСФкти, якСЦ активно формують своi соцСЦальнСЦ мСЦкросистеми в тому доступному суспСЦльному просторСЦ, який органСЦзовують вихователСЦ. Через це особистСЦсть розвиваСФться успСЦшнСЦше там, де соцСЦально-педагогСЦчнСЦ системи лСЦпше враховують весь комплекс соматичних, духовних, економСЦчних СЦ соцСЦальних потреб вихованцСЦв. Як засвСЦдчив наш експеримент, такими соцСЦально-педагогСЦчними системами СФ тСЦ, в основСЦ яких лежить приватна власнСЦсть вихованцСЦв чи iхнСЦх батькСЦв на засоби навчання и виховання. У цих системах мета не вичерпуСФться навчальними результатами, адже батьки, якСЦ утримують навчальний заклад, зацСЦкавленСЦ в становленнСЦ розвиненоi особистостСЦ своiх дСЦтей, у якомога повнСЦшому задоволеннСЦ iхнСЦх потреб.
Нами обрано опосередкований тип реального й активного дослСЦдження, обСФктами якого стали не тСЦльки традицСЦйнСЦ державнСЦ навчальнСЦ загальноосвСЦтнСЦ заклади, заклади нового типу, а й заклади приватнСЦ. Другий тип закладСЦв, а поготСЦв третСЦй, кардинально вСЦдрСЦзняються вСЦд першого концептуально, джерелами фСЦнансування й контролем за витратами внесених коштСЦв, за навчальними планами й режимом роботи: iх фСЦнансують СЦ контролюють громадськСЦсть, батьки та самСЦ учнСЦ, тобто тСЦ. хто безпосередньо зацСЦкавленСЦ в успСЦшностСЦ навчально-виховного процесу. Тому в таких соцСЦально-педагогСЦчних системах придСЦляють увагу не лише навчальним потребам учнСЦв, але й економСЦчним та соцСЦальним потребам, що якнайповнСЦше вСЦдповСЦдаСФ соцСЦально-педагогСЦчнСЦй концепцСЦi виховання, враховуСФ СЦ оптимСЦзуСФ соцСЦально-педагогСЦчнСЦ основи процесу виховання особистостСЦ.
ПСЦд впливом зацСЦкавленоi громадськостСЦ й батькСЦв педагоги бСЦльше наближаються до гуманСЦтарноi позицСЦi в стосунках з учнями, а отже, сам педагогСЦчний процес набираСФ бСЦльш визначеного виховного характеру. Не випадково самСЦ педагоги практично одностайнСЦ, коли йдеться про основну роль сСЦмi у вихованнСЦ й пСЦдготовцСЦ дСЦтей до життя (цСЦСФi думки додержуСФться 88.5% освСЦтян). Це визначаСФться безпосередньою зацСЦкавленСЦстю батькСЦв у становленнСЦ особистостСЦ своiх дСЦтей. РЖншСЦ ж можуть бути зацСЦкавленСЦ в робочСЦй силСЦ молодСЦ, в ii знаннях, якСЦ можна використати у власному виробництвСЦ, проте саме СЦншСЦ, а не батьки визначають соцСЦальний розвиток учнСЦв у державних загальноосвСЦтнСЦх закладах з традицСЦйними для радянськоi школи вСЦдносинами. ЦСЦ вСЦдносини, хоча й враховують соцСЦально-педагогСЦчнСЦ основи виховного процесу, проте насамперед визначаються не виховною метою, а дидактичною, тому потреби учнСЦв (особливо економСЦчнСЦ й соцСЦальнСЦ) залишаються на другому планСЦ або й зовсСЦм СЦгноруються. Разом з обмеженням педагогСЦчноi роботи навчанням утверджуСФться авторитарна позицСЦя педагога, характерна для органСЦзатора виробництва. Подолати дидактичну спрямованСЦсть загальноосвСЦтньоi школи на користь виховноi прагне багато педагогСЦв. Завдяки iхньому ентузСЦазму за останнСЦ роки постало немало загальноосвСЦтнСЦх державних шкСЦл нового типу, в якСЦ, крСЦм доповнень до державноi складовоi змСЦсту освСЦти, внесено СЦстотнСЦ змСЦни в соцСЦальну структуру.
Таким чином, маСФмо двСЦ групи соцСЦально-педагогСЦчних систем, що розрСЦзняються соцСЦальним полем розвитку учнСЦв, в якому сСЦмя з ii однозначно виховною орСЦСФнтацСЦСФю на дитину, орСЦСФнтацСЦСФю на пСЦдпорядкування навчання СЦнтересам розвитку ii особистостСЦ маСФ вторинне (перша група) або визначальне (друга група) значення. В першому разСЦ частСЦшСЦ рецидиви авторитарностСЦ й вСЦдходу вСЦд виховання, тодСЦ як у другому, навпаки, переважаСФ виховання. Ця особливСЦсть зумовлюСФ максимально можливу увагу педагогСЦв СЦ соцСЦального оточення до становлення цСЦлСЦсноi соцСЦальноi мСЦкросистеми особистостСЦ учня.
Цей елемент ми повязуСФмо з природою власностСЦ: платнСЦсть послуг у поСФднаннСЦ з вСЦдповСЦдними можливостями даСФ пСЦдстави батькам утверджувати гуманСЦтарний характер педагогСЦчного процесу, тобто робити виховання прСЦоритетним щодо навчання, тодСЦ як у державних школах виконуСФться державне соцСЦальне замовлення на навчання дСЦтей за затвердженими мСЦнСЦстерством програмами (СЦ iх виконання перевСЦряють органи освСЦти), а отже, прСЦоритетом у такому педагогСЦчному процесСЦ СФ навчання.
Також вищим у другоi групи СФ СЦ рСЦвень зацСЦкавленостСЦ педагогСЦв роботою: для них вона бСЦльш значуща, працюють вони з бСЦльшим напруженням СЦ мають вСЦд роботи бСЦльше задоволення.
УсСЦ учнСЦ схильнСЦ труднощСЦ для вчителСЦв оцСЦнювати вище вСЦд задоволення, але в приватних школах, де виховний процес бСЦльш визначений, школярСЦ сприймають учителСЦв як бСЦльш активних, з виразнСЦшим ставленням до своСФi роботи, СЦ це стимулюСФ iхню (школярСЦв) активнСЦсть.
ЗвСЦдси випливаСФ висновок, що приватна школа СФ ефективнСЦшою саме з урахування мотивацСЦi навчання. Адже батьки бСЦльше придСЦляють уваги дСЦтя
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение