Проблеми соцСЦалСЦзацСЦi в контекстСЦ соцСЦального виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
СЦ нацСЦональноi системи виховання. ДоречСЦ, потрСЦбно зауважити один дуже цСЦкавий факт: СЦдеали, створенСЦ рСЦзними народами, культурами, не суперечать один одному. Вони взаСФмодоповнюються, створюючи образ СЦдеальноi людини. Серед головних рис характеру такоi особистостСЦ народна педагогСЦка вирСЦзняСФ працелюбнСЦсть, почуття патрСЦотизму, в основСЦ якого лежить прагнення до вдосконалення свого народу. Досконала людина не СЦснуСФ сама по собСЦ. Вона представляСФ громаду, рСЦд, сСЦмю, якСЦ пСЦдтримують СЦ доповнюють особистСЦсть героя. Народний герой не СЦндивСЦдуалСЦст, його СЦстинна сила в СФднаннСЦ з СЦншими, в загальнолюдськСЦй значущостСЦ його подвигСЦв, усього життСФвого шляху. НайдСЦйовСЦшою рисою народноi педагогСЦки СФ ii звязок СЦз життям, практикою навчання та виховання пСЦдростаючих поколСЦнь.
ПедагогСЦчний досвСЦд народу зберСЦгся не тСЦльки в уснСЦй народнСЦй творчостСЦ, а й у звичаях, обрядах, дитячих СЦграх та СЦграшках. Ядро народноi педагогСЦки становлять виховнСЦ традицСЦi як засСЦб збереження, вСЦдтворення, закрСЦплення та передачСЦ соцСЦального досвСЦду, Духовних цСЦнностей народу. ВСЦд старших поколСЦнь до молодших передаються норми поведСЦнки людей у суспСЦльствСЦ, вимоги громадськостСЦ до якостей особистостСЦ тощо.
Суть народних традицСЦй полягаСФ в незмСЦнностСЦ успадкованих форм поведСЦнки, дбайливому ставленнСЦ до сформованого устрою життя та культурноi спадщини. Вони потребують уваги не тСЦльки до змСЦсту поведСЦнки, а й до ii зовнСЦшнСЦх виявСЦв СЦ стилю, завдяки чому зовнСЦшня форма поведСЦнки набула особливоi стСЦйкостСЦ. ТрадицСЦi завжди вСЦдбивали обСФктивнСЦ умови життя суспСЦльства, закрСЦплювали найсуттСФвСЦшСЦ елементи СЦ сприяли iх успадковуванню. Виховна роль традицСЦй полягаСФ в стереотипних вимогах до особистостСЦ та ii поведСЦнки в суспСЦльствСЦ СЦ привабливСЦй силСЦ прикладу.
У кожному суспСЦльствСЦ були СЦ СФ люди, для яких педагогСЦчна дСЦяльнСЦсть становить сенс життя, але як головний учитель завжди постаСФ громадська думка. Вона формуСФться пСЦд впливом випробуваних тисячолСЦттями традицСЦй, а також понять про моральнСЦ й правовСЦ норми, добро СЦ зло.
ПедагогСЦчний досвСЦд сСЦмейного, родинного виховання вСЦдбиваСФться в обрядах, повязаних з народженням дитини. З перших рокСЦв життя дитина традицСЦйно пСЦдпадаСФ пСЦд вплив "чоловСЦчоi" та "жСЦночоi" шкСЦл виховання: у дСЦвчаток культивують риси, якСЦ притаманнСЦ майбутнСЦй господинСЦ, матерСЦ; а в хлопчикСЦв риси майбутнього захисника сСЦмейного вогнища, господаря своСФi хати.
РЖсторична память, традицСЦi сСЦмi найважливСЦшСЦ чинники соцСЦалСЦзацСЦi особистостСЦ. У них концентруСФться сСЦмейний досвСЦд, його моральнСЦ цСЦнностСЦ, а також цСЦнностСЦ роду. В сСЦмейному досвСЦдСЦ виховання зберСЦгають своСФ значення СЦ вСЦдтворюються в кожному новому поколСЦннСЦ нацСЦональнСЦ традицСЦi, що становлять педагогСЦчну культуру краiни.
ТрадицСЦi народного мистецтва, народноi творчостСЦ, художнСЦ промисли формувалися в трудовСЦй дСЦяльностСЦ людей СЦ позначалися на нСЦй. Виховання працелюбностСЦ завжди було основною турботою сСЦмейного виховання. Казки, легенди, повСЦря, якСЦ супроводжували людину вСЦд раннього дитинства, були не тСЦльки витвором народного мистецтва, а й прийомом виховання. В них програвалися ситуацСЦi, якСЦ мають соцСЦально-навчальний змСЦст. Виховну роль виконують СЦ традицСЦйнСЦ масовСЦ свята, ритуали, звичаi.
Основними в народних педагогСЦчних традицСЦях СФ такСЦ соцСЦальнСЦ елементи:
- колективна, загальна форма вияв СЦ застосування на практицСЦ всСЦх можливих виховних, педагогСЦчних елементСЦв життя й побуту;
- прагнення максимально педагогСЦзувати навколишнСФ середовище;
- громадський контроль за дотриманням традицСЦй у рСЦзних наСЦональних формах;
- соцСЦальна память, передача соцСЦального досвСЦду.
НароднСЦ традицСЦi виховання мають глибокСЦ коренСЦ й вСЦддзеркалюють позитивний досвСЦд, накопичений людством упродовж тисячолСЦть. Вони повязанСЦ СЦз середовищем СЦ соцСЦально зумовленСЦ. НароднСЦ традицСЦi виникли за покликом соцСЦальних потреб суспСЦльства, пСЦдтримувалися громадською думкою. В них концентрувались найголовнСЦшСЦ риси матерСЦального й духовного життя, особливостСЦ СЦсторичного розвитку народу, вСЦдносини з СЦншими народами, державами. РЖ головним джерелом цих знань СФ не навчальнСЦ заклади, а такий соцСЦальний СЦнститут, як сСЦмя, що СФ основним чинником формування особистостСЦ, мова про яку вестиметься нижче.
2.3 СоцСЦальний аспект виховання дитини у сСЦмi
Засади народноi педагогСЦки на сучасному етапСЦ широко використовуСФться в процесСЦ соцСЦального виховання дитини в школСЦ. Але вони СФ тСЦСФю основою, тим фундаментом, на якому тримаСФться виховання в серединСЦ сСЦмi.
На сьогоднСЦ сфера сСЦмейного виховання менш вивчена у порСЦвняннСЦ СЦз суспСЦльним вихованням. Це можна пояснити рСЦзними причинами. Так багато рокСЦв у нашСЦй краiнСЦ здСЦйснювалася державна полСЦтика, що була зорСЦСФнтована виключно на суспСЦльне виховання.; Це принижувало роль сСЦмi як соцСЦального СЦнституту, робило мало актуальним вивчення теорСЦi СЦ практики сСЦмейного виховання. Але виступаючи одним СЦз найскладнСЦших утворень в СЦсторСЦi людства, сСЦмя маСФ багато взаСФмоповязаних напрямкСЦв своСФi дСЦяльностСЦ (функцСЦй), СЦ тому вона СФ обСФктом дослСЦдження СЦнших наук (фСЦлософСЦя, соцСЦологСЦя, демографСЦя, економСЦка, юриспруденцСЦя, психологСЦя, медицина, етнографСЦя та СЦншСЦ), якСЦ вивчають тСЦ чи СЦншСЦ сторони ii розвитку та функцСЦонування. А отже, вивчення особливостей сСЦмейного виховання неможливо вести автономно у межах однСЦСФi педагогСЦки.
ССЦмейне життя СЦ родинне виховання
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение