Проблеми соцСЦалСЦзацСЦi в контекстСЦ соцСЦального виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? мотивах усиновлення всерединСЦ родовоi громади СЦ виникнення СЦнституту приймацтва у пСЦвденних словян. Приймали в родину сироту, зазвичай, лСЦтнСЦ люди, коли iм вже важко було давати раду господарству або коли вони не мали спадкоСФмцСЦв. Прийнятий у родину мав вести господарство, шанувати нових батькСЦв, а також зобовязаний був iх поховати[2, с. 35].
РЖнша форма пСЦдтримки сироти - громадська допомога. Вона за характером збСЦгалася з допомогою немСЦчним старикам, коли дитина переходила з хати до хати харчування. СиротСЦ могли призначити громадських батькСЦв, якСЦ брали його на утримання. Проте, якщо сирота мав господарство, громада протидСЦяла усиновленню. ТакСЦ сироти називалися вихованцями або годованцями[4, с. 15].
Вдови, як старСЦ й дСЦти, вважалися соцСЦально незахищеними. ВважаСФться, що на раннСЦх етапах нашоi СЦсторСЦi СЦнституту вдСЦв не СЦснувало, оскСЦльки, згСЦдно з язичницькою СЦдеологСЦСФю, жСЦнка мала йти за своiм чоловСЦком пСЦсля його смертСЦ (спаленою на вогнищСЦ) разом з ним СЦ культовими предметами. ЗявляСФться такий СЦнститут незадовго до прийняття християнства схСЦдними словянами. УдовицСЦ як особливСЦ субСФкти видСЦленСЦ у перших руських законодавчих актах, до них вимагають особливоi уваги, у духовних наставляннях заповСЦдають iм допомагати й оберСЦгати iх[2, с. 35].
Поруч СЦз зазначеними СЦндивСЦдуальними формами захисту виникають форми взаСФмопСЦдтримки, колективного захисту, коли пСЦдтримка надаСФться родинСЦ, сусСЦдськСЦй громадСЦ, цСЦлому роду.
В основу господарськоi форми допомоги було покладено взаСФмну пСЦдтримку. Поширеними видами опСЦки були селянськСЦ помочСЦ, наряди громадою, толоки, спСЦльне використання робочоi худоби та СЦн. РаннСЦ форми допомоги та взаСФмодопомоги первСЦсно мали ритуальний характер СЦ до XIX ст. зберСЦгалися у виглядСЦ народних свят. НайдавнСЦшСЦ словянськСЦ свята дослСЦдники повязують з чотирма порами року, кожному з яких вСЦдповСЦдали своi братчини, вечорницСЦ, бесСЦди[4, с. 16].
РСЦзнСЦ форми селянських помочей за всСЦСФi iхньоi рСЦзноманСЦтностСЦ мають певний сценарСЦй, де збережено рештки магСЦчних аграрних культСЦв. ВСЦн включаСФ такСЦ елементи: ритуальний договСЦр, спСЦльна трудова дСЦяльнСЦсть у договСЦрнСЦ термСЦни СЦ по завершеннСЦ робСЦт спСЦльна трапеза, СЦгри, танцСЦ, розваги. Допомога розглядалася як трудове свято, в якому брало участь усе сСЦльське населення, незалежно вСЦд соцСЦальноi належностСЦ.
Серед рСЦзних видСЦв помочей як специфСЦчноi форми груповоi пСЦдтримки можна видСЦлити обовязковСЦ позасезоннСЦ СЦ сезоннСЦ. ПершСЦ були обумовленСЦ екстремальними ситуацСЦями, наприклад, пожежами, повенями, масовим падежем худоби. Особливою формою пСЦдтримки були наряди громадою, коли працездатнСЦ члени сСЦмi хворСЦ СЦ потрСЦбна допомога у домашньому господарствСЦ. До цих форм можна вСЦднести також сирСЦтськСЦ помочСЦ та помочСЦ вдовам. РитуалСЦзованСЦ форми пСЦдтримки з давнСЦми сакральними обрядами були досить поширенСЦ у селянському побутСЦ СЦ в XIX ст.
РСЦзновидом архаiчноi моделСЦ допомоги СФ толоки. Вони були одночасно СЦ формою сумСЦсноi дСЦяльностСЦ, СЦ формою допомоги бСЦдним селянам, включали в себе спСЦльну обробку землСЦ, будСЦвництво хати, млина.
Ще один вид господарськоi допомога спСЦльне використання робочоi худоби (супряга), коли обробка землСЦ здСЦйснювалася найманими волами. Тут передбачався взаСФмообмСЦн послугами, коли одна СЦ та ж особа СЦ надавала, СЦ приймала цСЦ послуги.
Таким чином, у найдавнСЦший перСЦод словянськоi та украiнськоi СЦсторСЦi складаються основнСЦ праформи допомоги та взаСФмодопомоги. Уже на цСЦй стадСЦi реципрокнСЦ та редистрибутнСЦ вСЦдносини отримують суспСЦльне визнання, формуСФться найдавнСЦша практика пСЦдтримки на сакральнСЦй основСЦ, аграрно-магСЦчних культах, громадських нормах поведСЦнки СЦ цСЦнностей; вСЦдбуваСФться оформлення групових форм допомоги стосовно старикСЦв, вдСЦв, дСЦтей. ВСЦдбуваСФться розширення моделСЦ взаСФмодопомоги за межСЦ одного роду, виробляються засади сусСЦдськоi взаСФмовиручки, архаiчнСЦ форми якоi дСЦйшли до XIX ст. як сумСЦснСЦ святкування, збирання врожаю тощо.
Можна стверджувати, що реципрокнСЦ та редистрибутнСЦ соцСЦальнСЦ звязки, що пСЦдтримують збереження СФдиного простору життСФдСЦяльностСЦ, важливого для всСЦх членСЦв спСЦльностСЦ, стали основою для християнськоi моделСЦ допомоги та пСЦдтримки нужденних.
У Х-ХП столСЦттях в УкраiнСЦ-РусСЦ вСЦдбуваСФться змСЦна моделСЦ допомоги СЦ пСЦдтримки нужденних. Це повязано зСЦ змСЦною соцСЦально-економСЦчноi та соцСЦокультурноi ситуацСЦi. До початку IX ст. у схСЦдних словян завершився розпад первСЦснообщинного ладу, руйнування родоплемСЦнних звязкСЦв. На змСЦну родоплемСЦнним вСЦдносинам прийшли територСЦальнСЦ, полСЦтичнСЦ та вСЦйськовСЦ, виникли племСЦннСЦ союзи, на базСЦ яких створюСФться держава - Киiвська Русь. Правлячою соцСЦальною групою молодоi держави стали князь та його дружинники.
У 988 роцСЦ християнство в православному варСЦантСЦ визнаСФться офСЦцСЦйною державною релСЦгСЦСФю. З прийняттям християнства зявляСФться СЦ нова впливова органСЦзацСЦя - церква.
ХристиянСЦзацСЦя словянського свСЦту справила вирСЦшальний вплив на всСЦ сфери життя суспСЦльства, на суспСЦльнСЦ вСЦдносини, СЦ це не могло не позначитися на характерСЦ, формах допомоги та пСЦдтримки людини. З цього часу починаСФ формуватися християнська концепцСЦя допомоги, в основСЦ якоi СФ фСЦлософСЦя любовСЦ до ближнього. Полюби ближнього твого, як самого себе - ця формула стаСФ моральним велСЦнням, що визначаСФ сутнСЦсть вчинку СЦндивСЦда. З СЦншого боку, вона виражаСФ сутнСЦсть СФднання субСФктСЦв, стаюч
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение