ОцСЦнка ефективностСЦ органСЦзацСЦйного управлСЦння в охоронному агентствСЦ
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
ективи змСЦни середовища;
3) внутрСЦшнСЦ ситуацСЦi досить мСЦнливСЦ (нестабСЦльнСЦ), ефективнСЦсть службовоi дСЦяльностСЦ виконавцСЦв в основному не вСЦдповСЦдаСФ СЦснуючим вимогам СЦ в майбутньому буде знижуватися, з огляду на перспективи змСЦни середовища.
Розробка можливих варСЦантСЦв дСЦй, що забезпечують досягнення виконавцями найкращих результатСЦв, припускаСФ насамперед зясування (уточнення) керСЦвниками тих або СЦнших основних цСЦлей управлСЦнськоi дСЦяльностСЦ, дозвСЦл яких буде спрямовано на усунення або нейтралСЦзацСЦю виявлених ранСЦше причин, з урахуванням СЦнформацСЦi про виниклСЦ внутрСЦшнСЦ ситуацСЦi СЦ iхнСЦ перспективи.
ПотСЦм вСЦдносно кожноi цСЦлСЦ визначаються можливСЦ варСЦанти умов: створенСЦ, вСЦдрегульованСЦ або обновленСЦ формальнСЦ системи управлСЦння в органСЦзацСЦйних ланках; пСЦдСЦбранСЦ найбСЦльш придатнСЦ, професСЦйно пСЦдготовленСЦ, зацСЦкавленСЦ, забезпеченСЦ ресурсами й оцСЦненСЦ виконавцями службовоi дСЦяльностСЦ; планомСЦрнСЦ, пСЦдконтрольнСЦ й оцСЦненСЦ процеси службовоi дСЦяльностСЦ виконавцСЦв.
Для цього використовуСФться наявний позитивний досвСЦд ефективного досягнення аналогСЦчних цСЦлей у минулому. Велике значення при цьому здобуваСФ система нагромаджень СЦнформацСЦi про такий досвСЦд. РЖснуСФ практика створення й використання в подСЦбних ситуацСЦях таблиць типових (стандартних) рСЦшень.
Практика показуСФ, що так званий простСЦр варСЦантСЦв завжди обмежений. КСЦлькСЦсть варСЦантСЦв, якСЦ можна розробити для наступного вивчення й порСЦвняння, залежить вСЦд часу й засобСЦв, якими володСЦють керСЦвники. НеобхСЦдно враховувати, що додатковСЦ витрати будуть виправданСЦ тСЦльки в тому випадку, якщо збСЦльшення числа варСЦантСЦв буде сприяти прийняттю кращих управлСЦнських рСЦшень [15].
У будь-якСЦй конкретнСЦй ситуацСЦi можна припустити два варСЦанти можливих дСЦй:
1) не використати в майбутньому нСЦяких нових умов, нехай протирСЦччя вирСЦшуються самСЦ собою;
2) використати в майбутньому всСЦ можливСЦ умови для усунення або нейтралСЦзацСЦi протирСЦч, розвязувати проблеми за всяку цСЦну.
У багатьох випадках управлСЦнськСЦ рСЦшення, прийнятСЦ на основСЦ першого або другого варСЦантСЦв дСЦяльностСЦ, не СФ кращими. НайчастСЦше оптимальнСЦ варСЦанти перебувають десь мСЦж цими двома крайностями.
ВибСЦр керСЦвниками кращих варСЦантСЦв з пСЦдготовлених ранСЦше практично залежить вСЦд деяких факторСЦв: вСЦд характеру проблем, що дозволяють, розроблених варСЦантСЦв, необхСЦдних рСЦшень, можливостей здСЦйснення вибору й т.д.
Для цього керСЦвники прагнуть насамперед використати СЦснуючий досвСЦд - власний, колег, з рСЦзноi лСЦтератури, ради фахСЦвцСЦв з рСЦзних органСЦзацСЦйних ланок СЦ т.д.
Якщо з яких-небудь причин минулий досвСЦд вСЦдсутнСЦй, вибСЦр здСЦйснюСФться шляхом оцСЦнки розроблених варСЦантСЦв з погляду певних критерСЦiв СЦ пошуку кращих з них. При цьому оцСЦнка окремого варСЦанта з погляду конкретного критерСЦю не представляСФ особливоi складностСЦ. Вони виникають, як правило, у ходСЦ зСЦставлення варСЦантСЦв з погляду рСЦзних критерСЦiв, тому що вони можуть мати рСЦзнСЦ вимСЦрники або можуть бути важко порСЦвняними.
У процесСЦ формування повсякденних управлСЦнських рСЦшень вибСЦр кращих варСЦантСЦв рекомендуСФться здСЦйснювати шляхом зСЦставлення кожного з розроблених варСЦантСЦв по тому або СЦншому наборСЦ критерСЦiв. Можуть виникнути такСЦ основнСЦ ситуацСЦi:
а) тСЦльки один варСЦант вСЦдповСЦдаСФ критерСЦям;
б) кСЦлька варСЦантСЦв вСЦдповСЦдають критерСЦям;
в) жоден варСЦант не вСЦдповСЦдаСФ критерСЦям.
У ходСЦ формування простих управлСЦнських рСЦшень всСЦ наявнСЦ критерСЦi можна пСЦдроздСЦлити на двСЦ пСЦдгрупи:
1) обовязковСЦ (гуманСЦзм СЦ законнСЦсть, власна безпека й т.д.)
2) критерСЦi, що враховуються.
У загальному випадку прийнятним буде вважатися такий варСЦант майбутньоi службовоi дСЦяльностСЦ, що вСЦдповСЦдаСФ всСЦм обовязковим СЦ максимуму критерСЦiв, що враховуються.
У процесСЦ формування складних СЦ вСЦдповСЦдальних управлСЦнських рСЦшень пСЦдроздСЦляються всСЦ наявнСЦ критерСЦi на три пСЦдгрупи:
1) критерСЦi-вимоги (всСЦ варСЦанти, що не вСЦдповСЦдають цим обовязковим вимогам, автоматично вСЦдхиляються);
2) оцСЦннСЦ критерСЦi (всСЦ варСЦанти зСЦставляються мСЦж собою з погляду цих критерСЦiв, ступСЦнь важливостСЦ яких визначаСФться за допомогою коефСЦцСЦСФнтСЦв);
3) ураховують критерСЦi, що (всСЦ варСЦанти оцСЦнюються з погляду ступеня вСЦдповСЦдностСЦ цим критерСЦям, якСЦ ранжируються по перевазСЦ) [7].
Прийнятним буде вважатися той варСЦант, що, по-перше, вСЦдповСЦдаСФ всСЦм обовязковим вимогам, по-друге, СФ кращим з погляду оцСЦнних критерСЦiв СЦ, по-третСФ, вСЦдповСЦдаСФ максимуму критерСЦiв, що враховуються.
У практицСЦ велике значення маСФ також вибСЦр кращих варСЦантСЦв шляхом визначення можливих позитивних СЦ негативних наслСЦдкСЦв (переваг СЦ недолСЦкСЦв) реалСЦзацСЦi рСЦзних, розроблених у цей момент, варСЦантСЦв у майбутньому (в умовах невизначеностСЦ й ризику). Причому вибСЦр кращих варСЦантСЦв буде виконуватися з урахуванням ефекту реалСЦзацСЦi.
Як показуСФ досвСЦд, виконання скрупульозного аналСЦзу й зСЦставлення переваг СЦ недолСЦкСЦв кожного з розроблених варСЦантСЦв звичайно даСФ задовСЦльнСЦ результати. НерСЦдко тСЦльки пСЦдготовка перелСЦкСЦв переваг СЦ недолСЦкСЦв всСЦх варСЦантСЦв настСЦльки прояснюСФ сформовану ситуацСЦю, що просте ознайомлення з такими перелСЦками дозволяСФ видСЦлити кращСЦ варСЦанти.
У цСЦлому формування управлСЦнських рСЦшень завжди припускаСФ прояв СЦнСЦцСЦативи не тСЦльки з боку керСЦвникСЦв, але й будь-яких зацСЦкавлених фахСЦвцСЦв.
Центральним етапом технологСЦi управлСЦння в органах безпеки СФ застосування прийнятих управлСЦнських рСЦ?/p>