ОцСЦнка ефективностСЦ органСЦзацСЦйного управлСЦння в охоронному агентствСЦ
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
м, взаСФмне розташування iхнСЦх складених компонентСЦв (пСЦдсистем) СЦ звязки мСЦж ними.
НерСЦдко в управлСЦнськСЦй лСЦтературСЦ структура розумСЦСФться як сукупнСЦсть елементСЦв СЦ звязкСЦв мСЦж ними.
Структури мають СЦСФрархСЦчний, ступеневий характер. СтупенСЦ (рСЦвнСЦ) - це сукупностСЦ органСЦзацСЦйних ланок, розташованих на певних СЦСФрархСЦчних позицСЦях структур систем управлСЦння. Так, перший рСЦвень - керСЦвники окремих органСЦв безпеки, другий - керСЦвники вСЦддСЦлСЦв, третСЦй - керСЦвники вСЦддСЦлень, четвертий - оперативнСЦ спСЦвробСЦтники, пятий - позаштатнСЦ спСЦвробСЦтники.
ВсСЦ органСЦзацСЦйнСЦ ланки взаСФмозалежнСЦ. Звязку мСЦж ними мають СЦнформацСЦйний характер СЦ пСЦдроздСЦляються на два типи:
1) вертикальнСЦ звязки (мСЦж органСЦзацСЦйними ланками, розташованими на рСЦзних СЦСФрархСЦчних рСЦвнях)- звязки субординацСЦi;
2) горизонтальнСЦ звязки (мСЦж органСЦзацСЦйними ланками, розташованими на тих самих СЦСФрархСЦчних рСЦвнях)- звязки координацСЦi.
ВертикальнСЦ ж звязки пСЦдроздСЦляються на лСЦнСЦйнСЦ (пСЦдпорядкування по всСЦх функцСЦях) СЦ функцСЦональнСЦ (пСЦдпорядкування по окремих функцСЦях).
Мал.1.1. ЛСЦнСЦйно-функцСЦональна органСЦзацСЦйна структура
У системах управлСЦння цСЦлСЦ й функцСЦi, склади й структури можуть виникати, СЦснувати й розвиватися або нормативним способом, або мимовСЦльно. У першому випадку мова йде про формальнСЦ системи управлСЦння, у другому про неформальнСЦ.
ФормальнСЦ системи управлСЦння характеризуються наявнСЦстю цСЦлей, порядку дСЦяльностСЦ по iхньому досягненню, складСЦв СЦ структур, установлених вСЦдповСЦдними положеннями, СЦнструкцСЦями, методичними рекомендацСЦями й т.д.
НеформальнСЦ виникають на основСЦ реальних взаСФмних вСЦдносин людей, СФдностСЦ й суперечливостСЦ iхнСЦх поглядСЦв, схильностей, СЦнтересСЦв СЦ т.д.
НеобхСЦднСЦсть створення й використання в органах безпеки формальних систем управлСЦння обумовлена обСФктивними обставинами.
РСЦзнСЦ органСЦзацСЦйнСЦ ланки, як рСЦзновид соцСЦальних систем, вСЦдносяться до числа надскладних систем. ВидСЦляСФться чотири основних види складностСЦ цих органСЦзацСЦйних ланок.
Перший ступСЦнь складностСЦ (абсолютна - обСФктивна, закладена в природСЦ самих органСЦзацСЦйних ланок) характеризуСФться множиннСЦстю елементСЦв-виконавцСЦв.
Другий ступСЦнь складностСЦ (вСЦдносна - субСФктивна, обумовлена здатностями iх керСЦвникСЦв) виникаСФ через розмаiтСЦсть елементСЦв-виконавцСЦв. Така розмаiтСЦсть стосуСФться не тСЦльки цСЦлей СЦ функцСЦй, прав СЦ обовязкСЦв, вСЦдповСЦдальностСЦ виконавцСЦв, але СЦ iх природних (психологСЦчних СЦ фСЦзСЦологСЦчних) якостей.
ТретСЦй ступСЦнь складностСЦ органСЦзацСЦйних ланок визначаСФться рСЦзноманСЦттям звязкСЦв мСЦж елементами-виконавцями, тим бСЦльше якщо цСЦ ланки мають СЦСФрархСЦчну будову. Причому максимум складностСЦ виникаСФ через протирСЦччя мСЦж окремими виконавцями, групами виконавцСЦв на рСЦзних рСЦвнях.
Четвертий ступСЦнь складностСЦ викликаСФться вСЦдомою автономСЦСФю окремих виконавцСЦв, груп виконавцСЦв на рСЦзних СЦСФрархСЦчних рСЦвнях.
КерСЦвники при цьому мають справу зСЦ своСФю головною проблемою - невизначенСЦстю, субСФктивнСЦстю основного матерСЦалу органСЦзацСЦйних ланок, тобто наявнСЦстю у виконавцСЦв власних потреб, СЦнтересСЦв, установок, мотивСЦв, бСЦльшоi або меншоi волСЦ вибору дСЦй [3].
У результатСЦ складнСЦсть рСЦзних органСЦзацСЦйних ланок часто перевищуСФ можливостСЦ iхнСЦх керСЦвникСЦв управляти ланками, включеними в них виконавцями, що вСЦдбуваються в них процесами. У такСЦй обстановцСЦ виникають рСЦзнСЦ проблеми.
ЦСЦ проблеми керСЦвники можуть дозволити або шляхом звуження дСЦапазону управлСЦння, або шляхом спрощення пристрою ланок.
Звужуючи дСЦапазон управлСЦння, керСЦвники тих або СЦнших органСЦзацСЦйних ланок прагнуть обмежити кСЦлькСЦсть виконавцСЦв, безпосередньо iм пСЦдлеглих у рСЦзнСЦй формСЦ, наближаючи його до нижньоi границСЦ дСЦапазону.
ДСЦапазон управлСЦння обмежуСФться кСЦлькСЦстю вСЦдносин мСЦж керСЦвниками й виконавцями, а також мСЦж самими виконавцями. При цьому видСЦляСФться три роди вСЦдносин:
1) безпосередньо СЦндивСЦдуальнСЦ (керСЦвники виконавцСЦ)
2) безпосередньо груповСЦ (керСЦвники виконавцСЦ в присутностСЦ СЦнших виконавцСЦв)
3) пересСЦчнСЦ (виконавцСЦ виконавцСЦ)
РЖз численних факторСЦв, що визначають потенцСЦйний дСЦапазон управлСЦння, основними СФ наступнСЦ:
а) ступСЦнь труднощСЦв завдань виконавцСЦв;
б) ступСЦнь важливостСЦ завдань виконавцСЦв;
в) ступСЦнь рСЦзнорСЦдностСЦ завдань виконавцСЦв;
г) наявнСЦсть (вСЦдсутнСЦсть) стСЦйких звязкСЦв мСЦж керСЦвниками й виконавцями;
д) територСЦальне розмСЦщення виконавцСЦв;
е) ступСЦнь самостСЦйностСЦ керСЦвникСЦв;
ж) наявнСЦсть (вСЦдсутнСЦсть) у керСЦвникСЦв помСЦчникСЦв;
з) рСЦвень культури виконавцСЦв СЦ керСЦвникСЦв;
и) квалСЦфСЦкацСЦя виконавцСЦв СЦ керСЦвникСЦв, СЦ т.д.
В органах безпеки в СЦнтересах спрощення рСЦзних органСЦзацСЦйних ланок частСЦше СЦнших застосовуСФться метод формалСЦзацСЦi, що розумСЦСФ як синонСЦм методу стандартизацСЦi поводження.
ФормалСЦзацСЦя виступаСФ у виглядСЦ свСЦдомо створюваних зразкСЦв функцСЦонального поводження (статуси, звязки, процедури й т.д.), а також як елемент органСЦзованостСЦ. ВсСЦ вони фСЦксуються в СФдинСЦй системСЦ найрСЦзноманСЦтнСЦших норм (правових, органСЦзацСЦйних, технологСЦчних СЦ т.п.). При цьому рСЦзнСЦ органСЦзацСЦйнСЦ ланки будуються як безособовСЦ системи.
Основними елементами формальних систем управлСЦння СФ:
1) системи посад, створюванСЦ в процесСЦ спецСЦалСЦзацСЦi, кожна з яких надСЦляСФться конкретними обовязками, правами й вСЦдповСЦдальнСЦстю так, що всСЦ вони не повт