ОсобливостСЦ перекладу англСЦйських заперечень
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
? тАЬАристостАЭ (тАЬThe ArСЦstosтАЭ, 1964; перероб. вид. 1968); збСЦрник ВСЦршСЦв (Poems, 1973); ряд чудових перекладСЦв з французькоi мови; кСЦносценарСЦi; лСЦтературно-критичнСЦ статтСЦ; безлСЦч СЦнших книг та статей на такСЦ рСЦзноманСЦтнСЦ теми, як Стоунхендж СЦ домашнСФ консервування, фемСЦнСЦзм та гра в крокет, якСЦ не вСЦдносяться власне до художньоi лСЦтератури [71].
Джон Фаулз народився 31 березня 1926 року у ЛСЦ-он-ССЦ (графство Ессекс) у родинСЦ процвСЦтаючого торговця сигарами та шкСЦльноi вчительки. Навчався в приватнСЦй школСЦ в БедфордСЦ, де проявив себе здатним учнем СЦ гарним спортсменом [72]. ВСЦдслужив два роки в морськСЦй пСЦхотСЦ, продовжив навчання в Оксфордському унСЦверситетСЦ, де в 1950 одержав ступСЦнь бакалавра гуманСЦтарних наук за фахом "французька лСЦтература". НаступнСЦ десять рокСЦв викладав англСЦйську мову й лСЦтературу у ФранцСЦi, ГрецСЦi та у навчальних закладах Лондона СЦ його околиць [74].
Джон Фаулз мав репутацСЦю замкнутоi людини: вСЦн провСЦв бСЦльшу частину свого життя у своСФму будинку на морському березСЦ в Лайм РеджисСЦ, де вСЦдбуваСФться дСЦя роману "ЖСЦнка французького лейтенанта" [73].
Перший опублСЦкований роман Дж. Фаулза, тАЬКолекцСЦонертАЭ (тАЬThe CollectorтАЭ, 1963), принСЦс йому успСЦх СЦ позбавив вСЦд необхСЦдностСЦ заробляти на життя вчительською працею [55]. До кСЦнця 1960-х рокСЦв вийшли у свСЦт ще два романи, великих за обсягом та зухвалих за змСЦстом, - тАЬВолхвтАЭ (тАЬThe MagusтАЭ, 1965) СЦ тАЬЖСЦнка французького лейтенантатАЭ (тАЬThe French LСЦeutenants WomanтАЭ, 1969), а також два видання книги тАЬАристостАЭ, пСЦдзаголовок якоi - "Автопортрет в СЦдеях" - даСФ уявлення й про змСЦст цСЦСФi роботи, й про ii значення для розумСЦння раннього етапу творчостСЦ Дж. Фаулза [7, c.269].
У творах тАЬКолекцСЦонертАЭ, тАЬВолхвтАЭ й тАЬАристостАЭ увага автора зосереджена на проблемСЦ людськоi волСЦ (ii природа, межСЦ й повязане з нею почуття вСЦдповСЦдальностСЦ), а також на спСЦввСЦдношеннСЦ любовСЦ, самопСЦзнання й волСЦ вибору. ЦСЦ проблеми визначають тематику всСЦх творСЦв Фаулза. Його героi - нонконформСЦсти, якСЦ прагнуть хоч якось реалСЦзувати себе в рамках конформСЦстського суспСЦльства [24].
тАЬВежа СЦз чорного дереватАЭ - це книга про зустрСЦч людей, що живуть в абсолютно рСЦзних вимСЦрах. Життя молодого художника й мистецтвознавця Девида ВСЦлямса, що приiхав у гостСЦ до старого й вСЦдомого художника ГенрСЦ Бресли, складаСФться з умовностей СЦ теоретичних роздумСЦв. Це вСЦдбиваСФться й у його творчостСЦ: картини Девида позбавленСЦ справжньоi глибини та краси. Для ГенрСЦ ж навпаки, не СЦснуСФ нСЦяких авторитетСЦв СЦ правил. РД тСЦльки всепоглинаюче "я", що й дозволяСФ створювати йому яскравСЦ й самобутнСЦ полотна. Вежею СЦз чорного дерева, називаСФ ГенрСЦ те потаСФне мСЦсце, де причаiвся дух людини, який пСЦдкорився умовностям, занадтому наслСЦдуванню моди й, як наслСЦдок, назавжди втратив самого себе [84, с. 127].
СвоСФ останнСФ СЦнтервю Джон Фаулз дав в 2003 роцСЦ. ВСЦн скаржився на те, що читачСЦ його "переслСЦдують". тАЬЯ знаю, что имею репутацию вздорного человека и не пытаюсь это отрицать, сказал он. Но я не такой на самом деле. Частично я сам раздул этот мифтАЭ [62].
тАЬПисателя, более или менее известного, живущего уединенно, всегда будут преследовать читатели... Они хотят его видеть, говорить с ним... И они не осознают, что очень часто это действует на нервытАЭ [19], - так вСЦн пояснював своСФ прагнення до самотностСЦ.
Таким знають читачСЦ Джона Фаулза, одного з найвСЦдомСЦших СЦ неординарних письменникСЦв сучасностСЦ. Його творча бСЦографСЦя нараховуСФ понад 40 рокСЦв СЦ включаСФ: тАЬКолекцСЦонертАЭ, тАЬВолхвтАЭ, тАЬЖСЦнка французького лейтенантатАЭ, тАЬВежа з чорного дереватАЭ, тАЬМантСЦсатАЭ, тАЬХробактАЭ.
Помер письменник 5 листопада 2005 року у своСФi будинку в мСЦстСЦ Лайм-Реджис у графствСЦ Дорсет на пСЦвденному узбережжСЦ ВеликобританСЦi у вСЦцСЦ 79 рокСЦв [76].
Твори Джона Фаулза перекладали такСЦ перекладачСЦ як Б. Кузьминський, О. Гурова, але повСЦсть Вежа з чорного дерева була перекладена лише двома перекладачами, К. Чугуновим та РЖ. Безсмертною.
Чугунов Костянтин ОлексСЦйович народився 17 листопада 1916 р. у губернському мСЦстСЦ СимбСЦрську (УльянСЦвськ). В 1933 роцСЦ вСЦн вступив в сСЦльськогосподарську академСЦю СЦменСЦ К. А. ТимСЦрязСФва [11].
ПСЦсля закСЦнчення Великоi ВСЦтчизняноi вСЦйни К. Чугунов екстерном закСЦнчуСФ ССЦльськогосподарську академСЦю, потСЦм, теж екстерном, Вищу дипломатичну школу, а також додатково до англСЦйськоi мови, якою вже оволодСЦв досконало, вСЦн змСЦг вивчити СЦспанську та французьку мови й почав працювати в органах державноi безпеки. ЗдаСФ кандидатський мСЦнСЦмум, пише дисертацСЦю [63].
В 1958 роцСЦ Костянтин Чугунов перейшов на роботу в РЖноземну комСЦсСЦю Союзу ПисьменникСЦв СРСР як ВСЦдповСЦдальний секретар комСЦсСЦi. ЦСЦ роки принесли йому знайомство з вСЦдомими радянськими прозаiками, драматургами та поетами.
В 1990 роцСЦ Костянтин Чугунов вСЦдСЦйшов вСЦд справ СЦ пСЦшов на вСЦдпочинок. ТодСЦ йому йшов 74-й рСЦк. Вдома вСЦн продовжував робити переклади. До виходу на пенсСЦю його графСЦк залишався насиченим. ВСЦн помер навеснСЦ 1991 року [63].
За внесок у справу миру, росСЦйськоi культури та розвиток мСЦжнародних культурних звязкСЦв Костянтину ОлексСЦйовичу привласнене почесне звання Заслуженого дСЦяча культури. За кСЦлькСЦсть перекладСЦв художнСЦх творСЦв СЦноземних авторСЦв росСЦйською мовою його прийняли в члени Союзу письменникСЦв СРСР.
У перекладах Чугунова Костянтина ОлексСЦйовича читачСЦ познайомилися з романами та розповСЦдями письменникСЦв Дж. Фаулза, Дж. Охари, ШерлСЦ Енн Грау, РЖрвСЦна Шоу, Рокуела Кента, Л.Лоренса, Дж. К. Оутса, Б.Маламуда, Д. Халберстема, Макферсона, Джона дон Пассоса, а також К. Маркандайя (РЖндСЦя), П.ВидженаСЦке (ШрСЦ-Ланка), Р.РСЦви й Алекса Л?/p>