ОсобливостСЦ перекладу англСЦйських заперечень
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ерекладу англСЦйських заперечних конструкцСЦй росСЦйською мовоютАЭ присвячений виявленню та аналСЦзу заперечних конструкцСЦй на рСЦзних рСЦвнях мови (лексичному, граматичному, синтаксичному та стилСЦстичному) та способам вСЦдтворення цих конструкцСЦй росСЦйською мовою при перекладСЦ з англСЦйськоi мови. У цьому роздСЦлСЦ також розглядаСФться СЦсторСЦя розвитку заперечень та рСЦзнСЦ тлумачення поняття заперечення. В структурному вСЦдношеннСЦ цей роздСЦл складаСФться з чотирьох параграфСЦв та трьох пСЦдпунктСЦв.
У другому роздСЦлСЦ тАЬСпецифСЦка вСЦдтворення англСЦйських заперечних конструкцСЦй росСЦйською мовоютАЭ, який складаСФться з шести параграфСЦв, проводиться порСЦвняльно-зСЦставний аналСЦз вСЦдтворення англСЦйських заперечних конструкцСЦй на всСЦх мовних рСЦвнях росСЦйською мовою, на матерСЦалСЦ повСЦстСЦ Джона Фаулза тАЬВежа з чорного дереватАЭ та двох його перекладСЦв, виконаних перекладачами К. Чугуновим та РЖ. Безсмертною.
У загальних висновках пСЦдсумовуються результати проведеного дослСЦдження, окреслюються перспективи подальших студСЦй з обраноi проблематики.
У Додатках надаються англСЦйськСЦ заперечнСЦ конструкцСЦi, вСЦдСЦбранСЦ методом суцСЦльноi вибСЦрки та iхнСЦ переклади росСЦйською мовою, зроблених К. Чугуновим та РЖ. Безсмертною.
РоздСЦл РЖ. ОсобливостСЦ перекладу англСЦйських заперечних конструкцСЦй
- Визначення поняття тАЬзапереченнятАЭ
Заперечення являСФ собою важливу категорСЦю мови, будучи однСЦСФi з основних розумових операцСЦй. УнСЦверсальнСЦсть заперечення обумовлена прагненням людини до диференцСЦацСЦi явищ дСЦйсностСЦ та вСЦдбиттям цього процесу в мовСЦ.
Проблема заперечення являСФ собою одну з основних категорСЦй фСЦлософСЦi та логСЦки. ТермСЦн тАЬзапереченнятАЭ у фСЦлософСЦю ввСЦв Гегель [20, с.45], але вСЦн вкладав у нього СЦдеалСЦстичний змСЦст. ВСЦн вважав, що в основСЦ заперечення лежить розвиток СЦдеi, думки. Заперечення як реальний аналог логСЦчного, уявного заперечення (антитезису) при цьому розглядалося як обовязковий момент, який багаторазово повторюСФться у будь-якому процесСЦ, де маСФ мСЦсце змСЦна фаз, перСЦодСЦв, етапСЦв змСЦни того або СЦншого обСФкта [14, с.34].
З погляду формальноi логСЦки заперечення являСФ собою тАЬтАж логическую операцию, противопоставляющую истинному суждению неистинное, ложному суждению неложное суждение, указывающую на несоответствие предиката субъекту или образующая дополнение к данному классутАж[22, с.76]тАЭ При цьому вСЦдзначаСФться, що до запереченого судження веде не просте невиявлення очСЦкуваного СЦншого певного обСФкта, тому що небуття одного складаСФться в буттСЦ СЦншого [13, с.37-50]. РЖнакше кажучи, заперечення це не пряме вСЦдбиття дСЦйсностСЦ СЦ ii звязкСЦв, а спосСЦб нашого iхнього пСЦзнання, заснованого на контрастСЦ з вихСЦдними позитивними фактами.
Являючись унСЦверсальною категорСЦСФю мови зСЦ складною й багатоаспектною семантикою та багатообразним арсеналом засобСЦв вираження, заперечення одержуСФ окреме тлумачення у свСЦтлСЦ кожного нового напрямку мовознавства.
Заперечення - елемент значення речення, який вказуСФ, що звязок, який встановлюСФться мСЦж компонентами речення, на думку мовця, реально не СЦснуСФ [5, с.249] або що вСЦдповСЦдне стверджувальне речення вСЦдкидаСФться мовцем як помилкове. НайчастСЦше негативне висловлювання спостерСЦгаСФться в такСЦй ситуацСЦi, коли вСЦдповСЦдне стверджувальне було зроблено ранСЦше або входить у загальну презумцию мовцСЦв. Заперечення - одна СЦз властивих всСЦм мовам свСЦту вихСЦдних, семантично нерозкладених значеннСФвих категорСЦй, якСЦ не пСЦддаються визначенню через бСЦльш простСЦ семантичнСЦ елементи [7, с.223].
Синтаксичний аспект проблематики заперечення завжди був основним у дослСЦдницькСЦй практицСЦ, СЦ це СЦнодСЦ навСЦть приводить до тверджень, що заперечення - категорСЦя, властива тСЦльки реченню. Так, наприклад, В. В. Лебедев [40] висловлюСФ думку, що тАЬминимальной языковой единицей, в пределах которой функционирует отрицание, является предикативная конструкция [40, с.56].тАЭ Така позицСЦя вСЦдбиваСФ бСЦльш вузьке розумСЦння даного мовного явища й не узгоджуСФться з фактами наявностСЦ заперечних мовних форм непредикативного характеру.
З формальноi точки зору заперечення може виражатися заперечними словами (рос. тАЬнетАЭ); заперечним префСЦксом (нСЦм. тАЬunbekanntтАЭ); заперечними формами окремих частин мови: дСЦСФслова (англ. тАЬРЖ dont wantтАЭ - аналСЦтична заперечна форма, араб, лСЦтер, тАЬlam yaktubтАЭ), займенника (рос. тАЬниктотАЭ, СЦрак. дСЦал. тАЬlahhadтАЭ) та СЦн. Заперечення може бути формально невираженим компонентом значення слова (рос. тАЬотказатьсятАЭ = тАЬне согласитьсятАЭ) або тим, що маСФться на увазСЦ - формально невираженим компонентом значення речення (рос. тАЬмного ты понимаешьтАЭ) [40, с.16].
Отже, заперечення СФ не лише проблемою лСЦнгвСЦстСЦв. ТермСЦн тАЬзапереченнятАЭ широко застосовуСФться СЦ в СЦнших науках, таких як логСЦка чи фСЦлософСЦя, що говорить про багатоаспекнСЦсть цього поняття.
- РЖсторСЦя заперечних конструкцСЦй
Заперечення одна з найцСЦкавСЦших категорСЦй у граматицСЦ. ЦСЦй проблемСЦ присвячено багато наукових праць. ПершСЦ згадки знаходимо у працях Е. КлСЦми [81], О. Есперсона [26], Е. Шендельса [66], В. Бондаренко [11], В. КомСЦсарова [32], Е. Падучевоi [49], Р. Якобсона [70] та СЦнших вСЦдомих вчених. Через категорСЦю заперечення у лСЦнгвСЦстицСЦ вивчають негативну реакцСЦю, яка СЦ СФ СЦсторичною основою сучасного заперечення. Тож, перш нСЦж перейти до вивчення заперечних конструкцСЦй, треба сказати кСЦлька слСЦв про етапи розвитку заперечення.
Загальна СЦсторСЦя заперечних конс