ОсобливостСЦ перекладу англСЦйських заперечень
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
аченим артиклем a, an чи неозначеним займенником any. Заперечення тАЬnoтАЭ перед СЦменниками робить усе речення заперечним, СЦ часто при перекладСЦ використовуСФться слово тАЬникакойтАЭ. В деяких випадках при перекладСЦ заперечення ставиться перед дСЦСФсловом [17, с.49].
Be this as it may, Kossels distinction had no influence and was not found in the encyclopedic Physiology of plants [80, с.271]. Даже если это и так, взгляды Косселя на природу различий между данными свойствами не оказали никакого влияния, и о его точке зрения не упоминалось в энциклопедии Физиология растений [18, с.56].
В конструкцСЦях it is not untilтАж that та notтАжuntil мСЦститься подвСЦйне заперечення, СЦ це дозволяСФ перекладати iх стверджувальними реченнями, при цьому вводяться слова только, лишь.
It was not until recently that his book was published [75, c.45]. - Только недавно его книга была опубликована [23, c.68].
Отже, на синтаксичному рСЦвнСЦ заперечення може виражатися за допомогою повторСЦв, риторичних запитань чи емфаз. УсСЦ цСЦ прийоми слугують для того, шоб пСЦдсилити емоцСЦйнСЦсть висловлювання. В таких випадках СЦнтонацСЦя маСФ важливе значення.
- Засоби вираження заперечень на стилСЦстичному рСЦвнСЦ та iх переклад росСЦйською мовою
АнглСЦйська та росСЦйська мови належать до рСЦзних типСЦв за змСЦстом вираження заперечення: у мовах СЦз множинним запереченням, до яких належить росСЦйська мова, при наявностСЦ в реченнСЦ заперечного займенника, прислСЦвника або союзу вСЦдбуваСФться заперечне узгодження (цих частин, що мають заперечний змСЦст частин мови з присудком) - тобто допустиме або навСЦть необхСЦдне "надлишкове" заперечення перед присудком ("нСЦхто його бачив"). Так, плеонастичне заперечення (тобто заперечення, якСЦ спСЦвпадають за значенням) в пСЦдрядному реченнСЦ, що пСЦдкорилося дСЦСФсловам зСЦ значеннями тАЬотрицатьтАЭ, запрещатьтАЭ, тАЬсомневатьсятАЭ, тАЬудерживатьсятАЭ, тАЬбоятьсятАЭ СЦ т.п., СФ проявом такого заперечного узгодження. Однак англСЦйська мова вСЦдноситься до мов, у яких множинне заперечення забороняСФться мовною нормою. ЕтимологСЦчно вважаСФться, що подвСЦйне та множинне заперечення походить вСЦд кокнСЦ сленгу лондонських низСЦв та лондонськоi молодСЦ. Однак в наш час воно широко розповсюдилось та отримало унСЦверсальний харктер [69, с.67].
Проте, подвСЦйне заперечення (It was not quite a case of a young unknown visiting an old master [75, с. 87]. Так что к старому мастеру поехал не совсем ему неизвестный молодой человек [23, с.102].) приймаСФ в англСЦйськСЦй мовСЦ багато форм: воно може бути присутнСЦм у словСЦ СЦмплСЦцитно, може проявлятися як сполучення двох експлСЦцитно заперечних морфологСЦчних елементСЦв всерединСЦ однСЦСФi лексичноi одиницСЦ; багаторазове вживання заперечних форм як СЦ ранСЦше використовуСФться й в англСЦйському просторСЦччСЦ. ПодвСЦйне й множинне заперечення (Not did he evil not, not feeling he no pain, not they sick not - He делал он никакого зла, не чувствовал он никакой боли, ни они не больны [26, с.177]) може мати стилСЦстичний характер, маркувати просторСЦчнСЦ й дСЦалектнСЦ форми, а також бути вираженням певних комунСЦкативних СЦ когнСЦтивних стратегСЦй [51, с.274].
У лСЦтературнСЦй англСЦйськСЦй мовСЦ вСЦдголосок принципСЦв синтаксичноi побудови фрази з множинним запереченням зберСЦгаСФться в таких реченнях, як РЖ shouldnt wonder СЦf СЦt doesnt raСЦn//Я не должен удивляться если дождя не будет [69, с.48], якСЦ вСЦдносяться до проявСЦв плеоназму (тобто дублювання часткового елемента змСЦсту; наявнСЦсть декСЦлькох мовних форм, якСЦ виражають одне и те саме значення, в рамках закСЦнченого вСЦдрСЦзка мовлення або тексту). З погляду стилСЦстСЦв, такСЦ випадки, коли not вживаСФться в пСЦдрядному реченнСЦ як безглуздий вСЦдзвук фактичного, дСЦйсного або можливого заперечення в головному реченнСЦ, набагато менш пробачнСЦ, нСЦж деякСЦ СЦншСЦ порушення мови.
ПодвСЦйне заперечення тСЦсно повязане з культурно-специфСЦчними характеристиками мови й найчастСЦше слугуСФ iхньому створенню, тобто створенню характерних насамперед для британського варСЦанта розпливчастих змСЦстСЦв, двозначностСЦ, евфемСЦзмСЦв, стриманоi оцСЦнки, недомовленостСЦ, мейозиса, СЦронСЦi й сарказму.
Мейозис - це фСЦгура мови, яка використовуСФться для зменшення СЦнтенсивностСЦ властивостей предмета мовлення, яких-небудь дСЦй, станСЦв СЦ т.п. [29, с.174] Стримана оцСЦнка, що виражаСФться за допомогою мейозиса, часто використовуСФться для досягнення драматичного ефекту й емфази. У повсякденному мовленнСЦ мейозис СЦнодСЦ використовуСФться для створення мякоi СЦронСЦi, особливо коли щось яскраве, видовищне або вражаюче описуСФться як rather good (неплохое) або словами схожого роду [36, с.65].
Мейозис - це використання недомовленостСЦ й стриманоi оцСЦнки для того, щоб пСЦдсилити враження, справлене на слухача. Цей термСЦн часто застосовують для позначення протилежного висловлювання в заперечнСЦй формСЦ, що у лСЦтературознавствСЦ називаСФться лСЦтотою. Однак насправдСЦ в британському варСЦантСЦ англСЦйськоi мови прийом мейозиса приймаСФ багато рСЦзних СЦнших форм, якСЦ можна протиставити гСЦперболСЦ. Улюбленою формою мейозиса СФ лСЦтота, у якСЦй твердження робиться побСЦчно, через заперечення своСФi протилежностСЦ:
РЖt was no mean feat Это было отнюдь не посредственное достижение [83, с.128].
Мейозис як стильова риса, а в деяких випадках СЦ як опис стильовоi тональностСЦ, що пронизуСФ весь твСЦр, часто використовуСФться для вираження позитивних властивостей, якостей СЦ т.п. за допомого